Рішення № 116565570, 23.01.2024, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2827/23

Провадження № 2-а/0182/31/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.01.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря судового засідання Власенко Ю.В., за участю представника Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області Ізотової Т.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

В СТ А Н О В И В:

ОСОБА_1 12.06.2023 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на наступні обставини.

07.06.2023 року поліцейським ПОГ СВГДРЦП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шиома Сергієм Олександровичем було винесено щодо нього, ОСОБА_1 ,постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії БАВ №057146 від 07.06.2023 року.

В даній постанові зазначається, що 07.06.2023 року о 13 год. 10 хв., в м.Нікополь по проспекту Трубників біля б.2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоцикл SUZUKI SFV 650 державний знак НОМЕР_1 , не маючи право керування відповідним транспортним засобом, чим порушив пункт правил 2.1 а ПДР України, а саме в програмі ДІЯ не відображалось категорія «А», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП. Прийняте по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Зазначає, що правопорушення, вказані у постанові БАВ №057146, він не скоював, так як при ньому було пластикове посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.04.2012 року де вказані категорії «А1 А В», видоно Нікопольським ВРЕР 11.04.2012 року, тому дана постанова не є правомірною. При розгляді справи працівник поліції не вжив дії щодо можливості реалізувати його право на отримання правової допомоги, згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ознайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чого працівником поліції не було зроблено, та не прийняті ї враховані усі докази.

Документ посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.04.2012 року де вказані категоріі «А1 А В», видано Нікопольським ВРЕР 11.04.2012 року, ним ОСОБА_1 , добровільно видано слідчій оперативній групі Нікопольського РУП для проведення експертизи на оригінальність документів.

Вказану постанову позивач вважає незаконною та протиправною, оскільки підстав притягнення його до адміністративної відповідальності не було, доказів його винуватості матеріали справи не містять. Окрім того при складенні постанови йому не було роз`яснено його права та обов`язки, та не було запропоновано допомоги адвоката.

Таким чином позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАВ №057146 від 07.06.2023 року.

Ухвалою судді від 27.06.2023 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по справі (а.с.10-11).

У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.

17.07.2023 року на адресу суду від представника відповідача: старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення управління поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Марченко А.О. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.16-28) згідно якого відповідач просив залишити позовну заяву без задоволення, а також замінити відповідача управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області.

Ухвалою судді від 11.09.2023 року було замінено первісного відповідача Департамент патрульної поліції, в особі Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області належним відповідачем Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.40-41).

У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.

28.11.2023 року на адресу суду від представника ГУНП в Дніпропетровській області Ізотової Т.Л. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 згідно якого відповідач просив залишити позовну заяву без задоволення, мотивуючи наступним.

Так, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки 07.06.2023 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, ПОГ СВГДРЦП ГУНП в Дніпропетровській області Шиома С.О. у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.06.2023 року серії БАВ №057146.

Враховуючи викладене, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2ст.126 КУПАП України.

Також відповідач зазначає,що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.06.2023 року серії БАВ №057146 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Відповідно до ст..251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем до суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача Ізотова Т.Л. у судовому засіданні просила у позові відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п.11 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Щодо вимог позивача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №057146 від 07.06.2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Матеріалами справи встановлено,що поліцейським ПОГ СВГДРЦП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шиома С.О. винесено 07.06.2023 року постанову БАВ №057146 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,в якій зазначено, що 07.06.2023 року о13 год. 00 хв. в м.Нікополь по проспекту Трубників біля б.2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоцикл SUZUKI SFV 640 д.н.з НОМЕР_1 , не маючи права керування відповідним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.аПДР України.

Однак, суд вказує на те, що жодним доказом у справі ця обставина суб`єктом владних повноважень, не доведена.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 126 КУпАПвиражається у формікерування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Дослідивши надану позивачем копію висновку експерта № СЕ-19/104-23/19715-ДД від 20.06.2023 року судом встановлено, що бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , заповненого на ім`я ОСОБА_1 відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.

Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зіст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів, які спростовують вимоги позову ОСОБА_1 , хоча такий обов`язок має саме суб`єкт владних повноважень у даній категорії справ, тому заявлені в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, постанова у справі про адміністративне правопорушення - скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір розмірі 900,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.3037698087.1 від 09.06.2023 року, сплачений через ПАТ КБ «Приватбанк».

Частиною першою статті 132КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ.

За статтями1,2 Закону № 3674-VІсудовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІмістить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Відповідно до положень статей3,5 Закону №3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий правовий висновок щодо необхідності сплати судового збору у справах цієї категорії викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.

Отже, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що сплаті позивачем за подання цього позову до суду підлягав судовий збір у сумі 536,80 грн., який відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українита ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області у сумі 536,80 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2ст.7 Закону України «Про судовий збір»у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Однак, враховуючи вимоги п.1ч.1ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає не можливим при ухваленні рішення у цій справі вирішити питання про повернення переплаченої суми судового збору, оскільки вказане питання може бути вирішене лише за клопотанням особи, яка його сплатила, яке на даний час до суду позивачем не подавалось.

Керуючись ст.ст.9,72-77,90,205,242,244-246,271,286 КАС України, ст.ст.14-1,ч.5 ст.121, чч.1,2 ст.126,247,254,258,280,287-289,292,293 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №057146 від 07.06.2023 року, складену поліцейським ПОГ ОВГ ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області Шиома Сергієм Олександровичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя: О. В. Рунчева