Ухвала суду № 116563426, 24.01.2024, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/422/24

Провадження № 1-кс/0182/103/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2024 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..

ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 № 12024041360000041 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , на підставі ст. 89 КК України вважається таким, що раніше не судимий,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

(в режимі ВКЗ з Орджонікідзевського міського суду),

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

24 січня 2024 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 № 12024041360000041 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Доводи клопотання

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 № 12024041360000041 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Органом досудового розслідуванням встановлено, що 21 січня 2024 року близько 22.00 год., точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився біля будинку № 16 по вулиці Б. Джонсона в м. Покров Дніпропетровської області, де відбувалась бійка між раніше знайомим йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Побачивши, що ОСОБА_8 повалив на землю його знайомого ОСОБА_7 та сів на нього зверху, у ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

В цей же день та час ОСОБА_5 , знаходячись там же, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , використовуючи предмет за зовнішніми ознаками схожий на складний ніж, утримуючи його в своїй руці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_8 два удари вказаним предметом в область спини зліва зверху.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 , згідно довідки КП «ЦМЛ ПМР ДО» № 152 від 23.01.2024 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва в проекції IX та X міжребер`я по нижньолопатковій лінії, пневмоторакс, гемоторакс зліва, садна голови, котрі відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

23.01.2024 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

22.01.2024 о 19-57 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний, тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань; може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ніде не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а, отже, є цілком обґрунтований ризик повторного вчинення злочинів, тобто існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. Також, підозрюваний не працює і не має законних джерел існування, не одружений. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 - в будинку його матері, де він фактично мешкає. Також ОСОБА_5 пояснив, що не вважає себе небезпечним для суспільства і, перебуваючи під домашнім арештом, не зможе впливати на свідків чи будь-кого. Про те, що його оголошено у розшук він не знав. Дійсно, що стосовно нього Орджонікідзевським міським судом розглядається кримінальне провадження, але до суду він не з`являвся, бо слідчий йому сказав, що справу розглянуть без його присутності і призначать покарання у вигляді штрафу. Весь час він знаходився на заробітках у м. Дніпро. Коли дізнався, що перебуває в розшуку, то 18.01.2024 приїхав до м. Покров, щоб з`явитися до слідчого і його затримали в той час, як він разом з сестрою йшов до відділення поліції. У випадку застосування домашнього арешту він зобов`язується з`являтись до слідчого, будь-якого наміру переховуватися від слідства та здійснювати тиск на свідків він не має, ухилятися від слідства та суду також не буде.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 проти клопотання слідчого також заперечувала та надала суду письмове клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Посилалася на те, що тримання під вартою - це занадто суворий вид запобіжного заходу. Захисник вказала, що ризики, на які посилається слідчий у клопотанні, необгрунтовані і їх наявність є лише припущенням, бо вони не підтверджуються жодними доказами. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки - матір, сестру. Тому просить застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за вказаною ним адресою і такий запобіжний захід, на думку захисника, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що підозрюваний ОСОБА_5 - її син. Вона не заперечує, щоб ОСОБА_5 проживав з нею в належному їй будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Також зазначила, що вона є пенсіонеркою, часто хворіє і потребує сторонньої допомоги. Зі свого боку вона зможе контролювати належну процесуальну поведінку сина та надасть матеріальну допомогу у випадку перебування його під домашнім арештом. ОСОБА_9 підтвердила, що син їздив на заробітки до м. Дніпро, періодично їй телефонував. Коли він дізнався, що перебуває у розшуку, то відразу приїхав до Покрова для вирішення цього питання.

Оцінка та висновки слідчого судді

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я;

4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію;

7) майновий стан;

8) наявність судимостей;

9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 121 КК України внесені до ЄРДР 22.01.2024 № 12024041360000041.

23 січня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом допиту свідків; протоколом допиту потерпілого; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення /злочину/.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 5-ти до 8-ми років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , стосовно якого розглядається кримінальне провадження Орджонікідзевським міським судом, перестав з`являтись у судові засіданні, у зв`язку з чим ухвалою суду від 11.11.2021 ОСОБА_5 було оголошено в розшук, а 13.07.2023 надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків.

Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), з якими підозрюваний перебуває у дружніх відносинах та які проживають з ним в одному населеному пункті, що свідчить про те, що підозрюваний може впливати на них шляхом вмовляння або погроз з метою зміни останніми своїх показів та уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про схильність останнього до неправомірної поведінки у суспільстві. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований.

З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.

Щодо можливості застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5-ти до 8-ми років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, на утриманні нікого не має, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.

Так, особисте зобов`язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним; вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваного немає родичів, які б змогли належним чином контролювати його поведінку та гарантувати виконання підозрюваним умов домашнього арешту.

Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).

Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Т.я. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), що поєднаний з насильством, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави йому не визначається.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 № 12024041360000041 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 19-57 год. 21 березня 2024 р.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання, тобто з 19-57 год. 22.01.2024.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1