Ухвала суду № 116562486, 15.01.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/691/24

Провадження № 2/761/5030/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання заповіту недійсним,-

в с т а н о в и в:

09.01.2024 р. до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І. розподілено цивільну справу №761/691/24 (провадження №2/761/5030/2024) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання заповіту недійсним.

Вирішуючи питання про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду, варто зазначити наступне.

В провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. перебувала цивільна справа №761/41010/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (суддя Осаулов А.А., справа №761/41010/21) від 17.07.2023 року задоволено заяву представника позивача, позовну заяву залишено без розгляду.

У вересні 2023 року позивач повторно звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: державний нотаріус Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про визнання заповіту недійсним, встановлення факту, що має юридичне значення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №761/34010/23 між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Саадулаєва А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2023 року справа №761/34010/23, позов залишено без руху.

06.12.2023 року від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви до відкриття провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року справа №761/34010/23, позов повернуто позивачу.

06.12.2023 р. до провадження судді Осаулова А.А. розподілено цивільну справу №761/45113/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року справа №761/45113/23, позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку із зловживанням процесуальними правами.

Крім того, суддею у данній справі, при перевірці зарахуванням сплаченого судового збору встановлено, що позивачем подано до суду квитанцію про сплату судового збору №30485 від 15.11.2021 року, яка була ним подана та зарахована до державного бюджету в межах цивільної справи №761/41010/21.

Також, суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 квитанція про сплату судового збору №30485 від 15.11.2021 року повторна була подана в межах цивільної справи №761/34010/23, та не була зарахована, у зв`язку із чим, суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків та сплати судового збору.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини другої статті 2 ЦПК України).

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи (постанова Верховного Суду від 03.03.2021 р. у справі № 761/27076/19)

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Спеціальним засобом запобігання зловживанню процесуальними правами є повернення скарг, заяв, клопотань (частина третя статті 44 ЦПК України) (постанова ВС від 15 січня 2021 року у справі № 756/8164/19 (провадження № 61-17408св20).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Зловживанням процесуальними правами сторони є надання суду квитанцій на підтвердження сплати судового збору, які вже використані в інших справах, заздалегідь розуміючи, що вони не будуть зараховані до Державного бюджету, а також наступне неусунення недоліків щодо належної сплати судового збору (постанова ВС від 03 листопада 2020 року у справі № 530/1630/18 (провадження № 61-6940св19).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчиняються дії що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, що визнається судом як зловживання процесуальними правами, є підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання заповіту недійсним.

Крім того, враховуюче те, що ОСОБА_1 надано до суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору, яка вже використані в іншій справі, враховуючи її попереднє не зарахування в межах цивільної справи №761/34010/23, заздалегідь розуміючи, що вони не будуть зараховані до Державного бюджету, суддя визнає ці дії позивача зловживанням процесуальними правами сторони.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов переконання, що з метою запобіганню створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, на підставі ч.1 ст.148 ЦПК України, до Державної фіскальної служби України необхідно застосувати захід процесуального примусу у виді штрафу в сумі один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 44, 148 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання заповіту недійсним - повернути.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у дохід державного бюджету штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України, (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Дані про боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Строк пред`явлення ухвали до виконання в частині стягнення штрафу протягом трьох років.

Роз`яснити особам, яких стосується виконання ухвали, що застосування заходів процесуального примусу не звільняє їх від виконання обов`язків, встановлених ЦПК України і у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Попередити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про кримінальну відповідальність за ст.382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя: