Постанова № 1165610, 07.11.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

07.11.07 Справа № 13/318

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Чаплик І.Д.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) - не з”явився,

позивача - не з”явився,

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства «Компанія «Західпродторг», м.Богородчани Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2007 року, суддя Шкіндер П.А. у справі № 13/318

за позовом суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ

до відповідача приватного підприємства «Компанія «Західпродторг», м.Богородчани Івано-Франківської області

про стягнення 101710,59 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2007 року позовні вимоги суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задоволені в частині стягнення з приватного підприємства «Компанія «Західпродторг»101710,59 грн. заборгованості, що становить вартість наданих послуг згідно договору від 27.12.2004 року № 27/12, а також три відсотки річних та інфляційних збитків, нарахованих позивачем на суму простроченої заборгованості.

Рішення суду мотивоване тим, що факт надання позивачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, проте відповідач своїх зобов»язань по їх оплаті не виконав, таких доказів суду не надав, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що судом не досліджено та не встановлено дійсність договору від 27.12.2004 року № 27/12, оскільки такий підписаний зі сторони приватного підприємства «Компанія «Західпродторг»неуповноваженою особою ОСОБА_2, тоді як керівником відповідача був і є ОСОБА_3.

Представником скаржника також подано пояснення, згідно якого останній зазначає про те, що 07.08.2007 року зареєстровано припинення юридичної особи приватного підприємства «Компанія «Західпродторг», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи з відміткою про припинення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що на час укладення спірного договору директором приватного підприємства «Компанія «Західпродторг»був ОСОБА_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та свідчить про підписання спірного договору уповноваженою особою. Щодо покликання скаржника на те, що керівником відповідача був і є ОСОБА_3, то таке не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 став керівником відповідача з 16.01.2006 року, що підтверджується заявою приватного підприємства «Компанія «Західпродторг» до податкового органу, поданою для прийняття на податковий облік.

В судове засідання представник позивача не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Від скаржника повернувся поштовий конверт з відмоткою про ліквідацію приватного підприємства «Компанія «Західпродторг», проте згідно довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 16.10.2007 року відповідач значиться на вказану дату в ЄДРПОУ, а тому, враховуючи відсутність інших даних щодо місцезнаходження відповідача, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі представників сторін за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

З наведених підстав суд не приймає до уваги подану представником скаржника копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи приватного підприємства «Компанія «Західпродторг»з відміткою про припинення 07.08.2007 року, факт якого своїм наслідком має припинення провадження по справі, оскільки підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з ЄДРПРОУ, що в спірному випадку відсутнє на час закінчення апеляційного провадження.

Суд, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами 27.12.2004р. укладено договір №27/12, предметом якого є надання позивачем правової допомоги відповідачу при вирішенні справи в господарському суді за позовом до Надвірнянської ОДПІ, ВДК у Надвірнянському районі про стягнення з державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та процентів, нарахованих на суму такої заборгованості.

Відповідно до пп."В" п.4 договору від 27.12.2004року № 27/12 відповідач зобов"язувався сплатити приватному підприємцю ОСОБА_1 винагороду в 3-х денний термін з дня набрання рішенням господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2005року у справі №6/2 задоволено позов ПП "Компанії Західпродторг" та стягнуто на його користь з державного бюджету України 276502,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 4293 грн., процентів нарахованих на суму такої заборгованості. Вказане рішення в частині стягнення з державного бюджету України на користь ПП "Компанія "Західпродторг" 276502 грн. бюджетної заборгованості з податку на доданувартість набуло законної сили 04.05.2005року в зв»язку з прийняттям постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникло зобов"язання на суму 82950,60 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2006 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005року в частині відмови у задоволені позову та в цій частині залишено в силі рішення господарського суду від 18.02.2005року, внаслідок чого з 13.11.2006року у ПП "Компанія "Західпродторг" виникло перед СПД ОСОБА_1 зобов"язання на решту частину суми договору в розмірі 1287,90 грн.

Таким чином, сума основного боргу, який виник у відповідача перед позивачем станом на 29.12.2006 року становить 84238,50 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов"язання є правовідношення в якому одна сторона ( боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію, (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виканання його обов"язку. Підстави виникнення зобов"язань встановлені статтею 11 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач доказів погашення основного боргу не подав, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу за надані послуги в розмірі 84238,50 грн..

Покликання скаржника на те, що договір від 27.12.2004 року №27/12 підписано неуповноваженою особою судом до уваги не приймається, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи доказами про те, що на момент укладення спірного договору директором ПП "Компанія "Західпродторг" був ОСОБА_2, а саме актом від 19.08.2004 р. №622/23-32167141 "Про результати перевірки правильності визначення сум ПДВ, задекларованих до відшкодування приватного підприємства Компанія "Західпродторг" за період з01.03.2004року по 31.03.2004року та з 01.05.2004року по 30.06.2004 року", де вказаний керівник підприємства відповідача ОСОБА_2 з посиланням на наказ про його призначення від 01.12.2002 року, який і підписав зазначений акт перевірки. Даний факт підтверджується також реєстраційною картою суб"єкта підприємницької діяльності-юридичної особи від 31.01.2004 р., в якій заначений керівник підприємства відповідача ОСОБА_2, в поданих позивачем документах та деклараціях стоять підписи директора ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного місцевим судом також підставно стягнуто з відповідача на користь позивача три відсотки річних та інфляційних збитків, нарахованих позивачем на суму простроченої заборгованості в розмірі 17472,09 грн.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2007 року в справі за номером 13/318 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Компанія «Західпродторг»-без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко