Рішення № 116549787, 25.01.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/15212/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення від 20.07.2022 №2778/24-10-08 щодо нарахування позивачу штрафу у розмірі 6618,21 грн та пені у розмірі 25298,89 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням, оскільки вважає відсутнім факт несвоєчасної сплати єдиного внеску.

Суд ухвалою від 07.11.2023 позовну заяву залишив без руху. Протягом встановленого судом строку недоліки позовної заяви було усунуто. Суд ухвалою від 28.11.2023 поновив строк звернення до суду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому із позовними вимогами не погодився, зазначивши, що при винесенні оскаржуваного рішення діяв в межах наданих йому повноважень. У задоволенні позовних вимог просив відмовити, з огляду на те, що сплата єдиноговнеску мала відбуватися на КБК 71040000. В той же час, до квітня 2019 року позивач здійснювала оплату на КБК 71050000, що і стало наслідком застосування штрафних санкцій та пені.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.05.2008, з 20.05.2008 перебуває на обліку в податкових органах за №28822 та з 01.01.2016 є платником єдиного податку, що підтверджується витягом №56211 з реєстру платників єдиного податку.

У період з квітня 2016 року по травень 2019 року позивач щомісячно сплачувала єдиний соціальний внесок у розмірі мінімального страхового внеску, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.14-15, 17-19, 21-24, 26). Крім того, позивачем у вказаний період подавались звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (а.с.16, 20, 25, 27-28).

Позаяк, відповідачем винесено рішення від20.07.2022 №2778/24-10-08 щодо нарахування позивачу штрафу у розмірі 6618,21 грн та пені у розмірі 25298,89 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску (а.с.11).

У відповідь на адвокатський запит про причини виникнення наявної заборгованості, відповідач листом від 03.10.2023 повідомив, що ОСОБА_1 сплата проводилась за КБК 71050000 чим і було спричинено виникнення боргу з єдиного внеску по КБК 71040000.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

За приписами ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Єдиний соціальний внесок є обов`язковим платежем до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за поточними видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно до п.3 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 5 ст. 8 Закону визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

За визначенням наведеним у п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені упунктах 4,5та5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування (ч.5 ст.9 Закону №2464).

Згідно з ч.7 цієї ж статті, позивач може сплачувати єдиний внесок безготівково, або шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв`язку.

Відповідно до п.2 ч.10 згаданої статті, днем сплати єдиного внеску вважається день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасне не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч.13 ст.25 Закону №2464).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 6618,21 грн та нараховано пеню в розмірі 25298,89 грн згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від20.07.2022 №2778/24-10-08 на загальну суму 31917,10 грн.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що позивач у період з квітня 2016 року по травень 2019 року сумлінно та своєчасно сплачувала єдиний внесок у мінімальному розмірі, визначеному виходячи з мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний бюджетний рік. Зазначене відповідачем не заперечується.

При цьому, сплата проводилась за КБК 71050000 чим і було спричинено виникнення боргу з єдиного внеску по КБК 71040000, про що також зазначає і відповідач.

Суд зазначає, що Закон №2464 не пов`язує своєчасність сплати єдиного внеску із правильним чи неправильним зазначенням КБК. Стаття 10 Закону №2464-УІ вважає днем сплати саме день прийняття до виконання документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Також суд зазначає, що відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від28.05.2019 у справі №826/24675/15 (№К/9901/27627/18), від01.08.2018 у справі №813/2487/17 (К/9901/4079/17) помилка під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету в строк, встановлений п.57.1 ст.57 ПК України, має кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від12.06.2018 у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від17.01.2018 у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18).

Суд вважає вказані висновки релевантними до спірних правовідносин, які є предметом розгляду в даній справі.

Виходячи з вищевикладеного можна дійти висновку, що помилкове зазначення не за тим коду бюджетної класифікації не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк. Такі дії позивача, хоч і є помилковими, проте не спричиняють настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету.

Тобто, позивача притягнуто до відповідальності за невідповідність інформації, зазначеної ним в призначенні платежу, у зв`язку з чим, сплачений ним внесок було зараховано на інший рахунок, що стало наслідком порушення строку сплати суми грошового зобов`язання.

Втім, як зазначено вище, наведене жодним чином не спростовує факту виконання позивачем покладеного на нього законодавством обов`язку вчасно та у належному розмірі сплачувати єдиний внесок.

Матеріалами справи спростовується порушення позивачем порядку нарахування і сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправність рішення від20.07.2022 №2778/24-10-08 щодо нарахування позивачу штрафу у розмірі 6618,21 грн та пені у розмірі 25298,89 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску та необхідності його скасування з метою дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі належних та допустимих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень податкового законодавства України приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню 1073,60грн.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області від20.07.2022 №2778/24-10-08.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1073,60грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління ДПС в Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повне рішення суду складено 25.01.2024.

Суддя Л.О. Житняк