Рішення № 116549549, 24.01.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року справа № 580/6956/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

04 серпня 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ: 21366538), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.05.2023;

2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, щодо відмови у призначенні позивачу з 8 листопада 2022 року пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022);

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області призначити позивачу з 8 листопада 2022 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, при перерахунку його пенсії застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Однак, при здійсненні перерахунку її пенсії відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідач повинен застосувати показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки. Позивач вважає вказані дії протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 580/1135/23 Головним управлінням повторно зареєстровано заяву позивача 17.05.2023 за № 871.

За принципом екстериторіальності, звернення позивача розглядалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення від 24.05.2023 № 971170126871 про відмову у проведенні перерахунку, у зв`язку з тим, що позивачем не подано заяву про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії) встановленого зразка, оскільки позивачу вже призначалася пенсія за вислугу років.

Ухвалою суду від 25.12.2023 залучити до участі в адміністративній справі №580/6956/23 в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області.

Від Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області відзив на позов не надійшов.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

Позивачу з 30.06.2016 року призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до п. е ч. 1 ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

07.11.2022 позивач досягла 60-ти річного віку.

12.01.2023 позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Черкаській області з проханням призначити їй пенсію за віком з дати набуття віку відповідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022 роки); 516 місяців страхового стажу; коефіцієнта стажу 0,5805 з урахуванням кратності 1,35%; коефіцієнта зарплати 1,28816; доплати за понаднормовий стаж (13років) в розмірі 13% від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 08.11.2022 року.

Листом від 08.02.2023 року №2300-0217-8/8220 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивачу, зазначивши, що переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Також повідомлено, що підстави для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки відсутні.

Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернулась з даним позовом до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненаправлення заяви ОСОБА_1 від 12.01.2023 року про призначення пенсії за віком, разом зі сканкопіями матеріалів пенсійної справи за принципом екстериторіальності до структурного підрозділу органу, що призначає пенсію для вирішення питання про призначення пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області направити заяву ОСОБА_1 від 12.01.2023 року про призначення пенсії за віком, разом зі сканкопіями матеріалів пенсійної справи за принципом екстериторіальності до структурного підрозділу органу, що призначає пенсію для вирішення питання про призначення пенсії за віком. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 580/1135/23 Головним управлінням повторно зареєстровано заяву позивача 17.05.2023 за № 871.

За принципом екстериторіальності, звернення позивача розглядалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення від 24.05.2023 № 971170126871 про відмову у проведенні перерахунку, у зв`язку з тим, що позивачем не подано заяву про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії) встановленого зразка, оскільки позивачу вже призначалася пенсія за вислугу років.

Позивач вважає, рішення є протиправним, не відповідає нормам матеріального права та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII, в редакції станом на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій, зокрема: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Частиною першою статті 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону № 2262-ХІІ.

Так, позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Водночас, за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач 08.11.2022 звернулась вперше. За таких обставин, застосування в спірних відносинах норм частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV є безпідставним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 22 грудня 2015 року у справі № 21-4071а15 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Верховним Судом у постановах від 05 липня 2018 року у справі № 565/645/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 317/4184/16, від 31 травня 2019 року у справі № 344/7053/17 та № 263/16495/16-а та ін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України №1058-VI пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Отже, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону України №1058-VI переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, переведення з одного виду на інший вид пенсії здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж.

Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду на інший згідно з ч.3 ст.45 Закону України №1058-VI.

Врахувавши ч.1 ст.26 Закону України № 1058-IV суд дійшов висновку, що позивач досягла повних 60 років та маючи страховий стаж не менше 29 років набула права на призначення пенсії за віком з 08.11.2022 відповідно до ч.2 ст.40 Закону України №1058-VI із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2019, 2020, 2021), а не 2020, 2021 та 2022 як зазначає позивач.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.05.2023 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 08 листопада 2022 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2019, 2020, 2021 роки).

Позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, щодо відмови у призначенні позивачу з 8 листопада 2022 року пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022), задоволенню не підлягає оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області діяло відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.05.2023 ПС №971170126871.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 08 листопада 2022 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2019, 2020, 2021 роки).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО