Рішення № 116549345, 25.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14753/23

РІШЕННЯ

іменем України

25 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" до Львівської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та визнання протиправним, скасування картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" звернулось в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № від 11.07.2023 UА209000/2023/100403/2 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.07.2023 № UА2099230/2023/001854.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що підставою для прийняття спірного рішення стали аргументи відповідача щодо подання до митного оформлення документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, які не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Зазначає, що не наведенння митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовувапня митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Вважаючи рішення від 11.07.2023 №UА209000/2023/100403/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.07.2023 №UА2099230/2023/001854 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений МК України та чинним законодавством України. Відповідач вказує, що умови поставки відіграють важливу роль при аналізі посадовими особами митного органу поданих разом із митною декларацією документів та під час перевірки наявності всіх складових митної вартості товару, оскільки визначають обсяг обов`язків між продавцем та покупцем. Під час опрацювання поданих до митного контролю документів, у декларації країни відправлення та всіх транспортних документах зазначено умови поставки FCA, а в поданій декларації №23UA209170051805U3 від 30.06.2023 зазначено умови поставки (графа 20) EXW. Відповідно до пункту 2.1 контракту від 27.03.2023 № 27032023 товар поставляється за правилами (Інкотермс 2020) та на умовах EXW. Пунктом 2.2 даного контракту передбачено, що умови поставки можуть бути змінені за домовленістю сторін. Нові умови поставки повинні бути затвердженні шляхом підписання додаткової угоди до договору. Проте, будь-яких змін та доповнень до контракту до митного контролю ні разом з митною декларацією, ні на вимогу не було надано. Окрім цього, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.06.2023 № 162 не містить відомостей щодо таких складових як навантаження, страхування, портові витрати, перевантаження, тощо, та відомостей, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Оскільки витрати на навантаження товару, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості, декларант зобов`язаний надати документ, у якому повинні бути зазначені відомості про витрати із навантаження та вивантаження товарів, а митний орган повинен переконатися, що про визначені митної вартості декларантом правильно здійснено розрахунок. Тому, неможливо застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору. До митного оформлення надано платіжні доручення від 12.04.2023 №10 на суму 16202,55 дол. США та №12 від 19.04.2023 на суму 6627,55 дол. США. Пакувальний лист датований 28.03.2023, таким чином умов контракту щодо розрахунків за товар не дотримано, зміни до умов контракту ні до митного контролю, ні на вимогу не надавались. Окрім цього, у платіжних дорученнях в графі "Призначення платежу" вказується лише контракт від 27.03.2023 № 27032023 без зазначення номеру рахунку-фактури, що не дає можливості пересвідчитись, що оплата здійснена саме за цю партію товару. Отже, поданий платіжний документ не містить реквізитів документа, на підставі якого здійснюється оплата за товар. При цьому вважає, що співпадіння суми зазначеної у платіжному дорученні із сумою зазначеною у інвойсі не є підставою достатньою для твердження «поза сумнівом», що переказ коштів стосується оцінюваного товару. Тому на його думку, дане платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару та перевірити факт здійснення передоплати, передбаченої договором від 27.03.2023 № 27032023. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач на аргументи митного органу, які зазначені у відзиві відсутності у платіжних дорученнях номера рахунку-фактури вказує, що спірне рішення не містить посилань на вказані обставини. Митний орган, встановивши вищевказані обставини, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки такі розбіжності стосується виключно порядку виконання умов контракту. В платіжних інструкціях в іноземній валюті від 12.04.2023 № 10 та від 19.04.2023 № 12 в призначенні платежу вказано номер та дату контракту. В свою чергу, графа 44 митної декларації містить повний перелік документів, що подані до митного оформлення разом із митною декларацією та перевірені відповідачем, що абсолютно ідентифікує проведену оплату з поставленим товаром. Оплачені платіжними дорученнями суми повністю відповідають вартості товару, яка зазначена в рахунку та в митній декларації (як країни відправлення, так і країни одержання). Під час перерахування позивачем іноземної валюти на користь продавця товару платіжними дорученнями від 12.04.2023 № 10 та від 19.04.2023 № 12 уповноважений банк здійснив всі необхідні дії, передбачені валютним законодавством щодо перевірки підстав перерахування коштів, перевірки наданих позивачем документів, дотримання вимог валютного законодавства, в тому числі, правильності заповнення реквізитів платіжного доручення, та дійшов висновку, що здійснювані валютні операції відповідають валютному законодавству, а реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" надає повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких перераховані кошти. Зазначеним спростовується твердження відповідача, що позивачем не було надано підтвердження оплати товару, а надані платіжні доручення не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації товару. Разом із цим, відповідач не надав доказів того, що платіжними дорученнями від 12.04.2023 № 10 та від 19.04.2023 № 12 позивач здійснив платежі за інший товар та на підставі інших документів, ніж вказані в митних деклараціях, що зазначені в графі "Призначення платежу" платіжних доручень. Конкретизація щодо надання необхідних документів дала б можливість позивачу усунути розбіжності, які виникли при митному оформленні. Щодо твердження відповідача, що поставка товару здійснювалася на умовах FCA, що це суперечить умовам поставки зазначеним у пункті 1.3. контракту EXW та відсутність підтверджених витрат на навантаження, портові витрати, перевантаження, то згідно з умовами FCA (Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем, подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому, всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника. Згідно з базисом EXW (Франко завод), обов`язки вантажовідправника мінімальні, у той час як обов`язки одержувача максимальні. На покупця покладаються всі витрати і ризики з транспортування товару прямо від складу/фабрики продавця до місця призначення. Під час морської доставки на умовах EXW відправник тільки завантажує товар в контейнер, і на цьому його відповідальність за вантаж закінчується. Відповідальність за митне оформлення вантажу для експорту теж лягає на покупця. Перехід ризиків і права власності настає, коли вантажоодержувач приймає товар на фабриці або складі вантажовідправника. Продавець не несе відповідальності за завантаження товару. Він також не зобов`язаний займатися оформленням вантажу на митниці. В матеріалах справи міститься експортна декларація яка, заповнена продавцем. Згідно положень Інкотермс термін FCA означає зняття відповідальності з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Отже, враховуючи той факт, що поставка товару відбувалась на умовах FCA, всі транспорті та інші витрати, які мали місце до моменту розміщення вантажу у транспорті покупця у порту Busan, Korea (в тому числі витрати по навантаженню та вивантаженню товару, які передбачені пунктом 6 частини 10 статті 58 МКУ та про які зазначено митним органом у оскарженому рішенні), були включені до ціни товару, зазначеної в Інвойсі. Таким чином, наведене спростовує висновки митного органу про те, що декларантом протиправно не включено до заявленої митної вартості складові по навантаженню та вивантаженню товару у порту призначення, оскільки такі були включені продавцем до ціни товару, виставленої у Інвойсі, адже поставка товару відбувалась на умовах FCA, Busan, Korea. Враховуючи, що відповідач не обґрунтував правомірність свого рішення, щодо коригування митної вартості, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 28.12.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 08.01.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" копії документів, надані до митного оформлення, в перекладі на українську мову, здійсненому у відповідності до вимог статті 94 КАС України та у Львівської митниці відповідь на заяву від 05.07.2023.

Відповідач подав до суду заяву, у якій вказав, що додатком 3 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012, встановлено форму і зміст на внесення змін/відкликання митної декларації. Заява декларанта або уповноваженої ним особи щодо відкликання електронної митної декларації надсилається митному органу у складі засвідченого електронним цифровим підписом електронного повідомлення. Декларант надіслав фото заяви на відкликання митної декларації, підписаної директором приватного підприємства "СВІТ-ХІМ", а не декларантом чи уповноваженою ним особою, що суперечить вимогам положення. Тому, відповідь митним органом на заяву від 05.07.2023 №507 не надавалась.

Позивач на виконання ухвали суду від 08.01.2024 подав копії документів, надані до митного оформлення, в перекладі на українську мову.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

27.03.2023 між позивачем приватним підприємством "СВІТ-ХІМ", та компанією "THEM Co Ltd" укладений договір №27032023, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець (позивач) купує товари - засоби догляду за шкірою та косметику різних виробників.

Відповідно до умов контракту, ціна товару встановлюється в доларах США та зазначена у інвойсах до договору, які надсилаються покупцю (пункт 1.2 договору); у вартість товару входить ціна товару, а також пакування згідно з умовами поставки EXW (INCOTERMS-2020) (пункт 1.3 договору), товар за цим договором поставляється за правилами (Інкотермс 2020) та на умовах EXW на територію України (пункт 2.1 договору), продавець вважається таким, що доставив товар, коли товар завантажений в Республіці Корея або на складі перевізника в Республіці Корея, з цього моменту всі ризики, пов`язані з доставкою несе покупець (пункт 2.5 договору). Пунктом 2.2 даного контракту передбачено, що умови поставки можуть бути змінені за домовленістю сторін. Нові умови поставки повинні бути затвердженні шляхом підписання додаткової угоди до договору. Проте, будь-яких змін та доповнень до контракту до митного контролю ні разом з митною декларацією, ні на вимогу не надані. Відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 "Умови оплати" контракту № 27032023 від 27.03.2023, здійснюється 50% передоплата від суми підписаного та пропечатаного інвойсу і 50% остаточний платіж протягом 5-робочих днів від моменту отримання пакувального листа від продавця.

Відповідно до зазначеного контракту компанія "THEM Co Ltd" поставила позивачу товар, вказаний у інвойсі від 28.03.2023 №IN00002034 на загальну 22830,10 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару до Львівської митниці подана електронна митна декларація №23UA209230071187U6, у якій митна вартість товару визначена за основним методом, за ціною договору від 27.03.2023, що складається з вартості товару - 834864,80 грн (22640,10 дол. США * 36,5686 грн) та транспортно-екпедиційних витрат на перевезення вантажу в розмірі 111542,54 грн. Умови поставки - FCA.

До вказаної митної декларації позивач надав: пакувальний лист від 28.03.2023 на суму 16830,00 дол. США за умови доставки EXW, рахунок-фактуру (інвойс) від 28.03.2023 № IN00002034 на загальну суму 22830,10 дол. США (передоплата 16202,55 дол. США, тому підсумкова сума становить 6627,55 дол. США) при умові доставки та оплати авансом, коносамент від 05.05.2023 № BCGD0075N, автотранспортну накладну від 27.06.2023 № 037831, у якій вказано, що перевірником товару є ФОП ОСОБА_1 , декларацію про походження товару від 28.03.2023 № IN00002034, банківський платіжний документ, що стосується товару від 12.04.2023 № 10 на суму 16202,55 дол. США, банківський платіжний документ, що стосується товару від 19.04.2023 № 12 на суму 6627,55 дол. США, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.06.2023 № 162 (Фоп ОСОБА_2 ), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 27.03.2023 № 27032023, договір (контракт) про перевезення від 14.04.2023 № 836-TEO у якому експедитор ФОП ОСОБА_2 , заявку на перевезення вантажу від 14.04.2023 №1955.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару від 24.04.2023 №23UA209230071187U6 відповідач встановив невідповідність заявленої митної вартості товару вимогам. Зокрема, у декларації країни відправлення і транспортних документах зазначено умови поставки FCA, однак в поданій митній декларації від 24.04.2023 №23UA209230071187U6 EXW (графа 20). До митного оформлення надані платіжні доручення від 12.04.2023 №10 на суму 16202,55 дол. США та №12 від 19.04.2023 на суму 6627,55 дол. США, однак пакувальний лист датований 28.03.2023. Тому, умови контракту щодо розрахунків за товар не дотримані. Зокрема, зміни до умов контракту не надані. Окрім цього, у платіжних дорученнях здійснюється посилання лише на контракт від 27.03.2023 № 27032023 без зазначення номеру рахунку-фактури, що не дає можливості пересвідчитись, що оплата здійснена саме за цю партію товару. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.06.2023 № 162 не містить відомостей щодо згаданих складових (навантаження, страхування, портові витрати, перевантаження, тощо), та відомостей, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Встановивши, що до митного оформлення декларант заявив неповні/недостовірні відомості про митну вартість, відповідач надіслав декларанту повідомлення від 04.07.2023 про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості з пропозицією для підтвердження заявленої митної вартості надати: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), 9) виписку з бухгалтерської документації, 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 11) копію митної декларації країни відправлення, 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

05.07.2023 позивач подав до Львівської митниця заяву, у якій просив у відповідності до статті 269 МК України надати дозвіл на відкликання митної декларації №23UA209230071187U6 у зв`язку із проведенням консультацій з митним органом.

Львівська митниця зазначену заяву не розглядала, оскільки документ про відкликання митної декларації підписаний директором приватного підприємства "СВІТ-ХІМ", а не декларантом чи уповноваженою ним особою.

10.07.2023 у відповідь на повідомлення від 04.07.2023 декларант просив повідомити які документи мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та які обставини свідчать що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Розглянувши подані документи, відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації №23UA209230071187U6 та прийняв рішення про коригування митної вартості від 11.07.2023 №UA209000/2023/100403/2, в якому серед іншого зазначено, що документи, подані згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 53 МК України, містять розбіжності, в тому числі в частині реквізитів рахунка-фактури, зазначених в копії МД країни відправлення та в поданих до митного оформлення.

Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі МК України), Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

За визначенням частини 1 статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України ).

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами частинами 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (частина 3 статті 53 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Отже, право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Відповідач зазначив, що підставою для витребування в позивача додаткових документів для підтвердження цифрових значень митної вартості товару, задекларованого в митній декларації №UА209000/2023/100403/2, слугувала невідповідність заявленої митної вартості товару та інформації про митну вартість подібних товарів, відсутність інформації щодо окремих складових митної вартості товарів (витрат на транспортування тощо).

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За умовами договору від 27.03.2023 №27032023, товар поставляється на умовах EXW Інкотермс 2020, проте у декларації країни відправника і транспортних документах поставка товару здійснювалася на умовах FCA.

Згідно з умовами FCA (Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Згідно з базисом EXW (Франко завод) обов`язки вантажовідправника мінімальні, у той час як обов`язки одержувача максимальні. На покупця покладаються всі витрати і ризики з транспортування товару прямо від складу/фабрики продавця до місця призначення. Під час морської доставки на умовах EXW відправник тільки завантажує товар в контейнер, і на цьому його відповідальність за вантаж закінчується. Відповідальність за митне оформлення вантажу для експорту теж лягає на покупця. Перехід ризиків і права власності настає, коли вантажоодержувач приймає товар на фабриці або складі вантажовідправника. Продавець не несе відповідальності за завантаження товару. Він також не зобов`язаний займатися оформленням вантажу на митниці.

Незважаючи на відповідні суперечності, умови постачання EXW та FCA відрізняються лише обов`язком продавця щодо митного очищення товару. Враховуючи діюче законодавство Європейського Союзу та наявний обов`язок щодо митного очищення товару виключно особою, яка має осідок на території Європейського Союзу, тобто експортером, позивачем не було понесені жодних додаткових витрат, які б могли призвести до збільшення вартості товару.

Враховуючи, що поставка товару відбувалась на умовах FCA, всі транспорті та інші витрати, які мали місце до моменту розміщення вантажу у транспорті покупця у порту Busan, Korea (в тому числі витрати по навантаженню та вивантаженню товару, які передбачені пунктом 6 частини 10 статті 58 МКУ та про які зазначено митним органом у оскарженому рішенні), включені до ціни товару, зазначеної в Інвойсі.

Відповідно до пункту 2.8. договору продавець зобов`язаний надати експортну декларацію. Тобто сторони Контракту передбачили, що митне очищення здійснюється Продавцем. Згідно умов EXW покупець зобов`язаний виконати усі митні формальності. Відповідно до умов FCA продавець здійснює усі митні формальності, FCA відрізняється від EXW лише тим, що продавець оформляє свій вантаж на експорт. Постачальник продає вантаж покупцю, але при цьому зобов`язується виконати експортне оформлення та нести за нього витрати. Крім того, за змістом пункту 2.8 контракту продавець взяв на себе зобов`язання по митному очищенню товару. Отже, розбіжності щодо умов поставки, не впливають на заявлену позивачем митну вартість.

До митного оформлення надана довідка про транспортно-експедиційні витрати на перевезення вантажу мультимодальним транспортом від 27.06.2023 № 1955. У довідці міститься посилання на маршрут перевезення, вартість перевезення, та містяться посилання на коносамент BCGD0075N від 05.05.2023.

Тому, посилання відповідача щодо протиправного включення до заявленої митної вартості складові по навантаженню та вивантаженню товару у порту призначення необґрунтовані, оскільки такі були включені продавцем до ціни товару, виставленої у Інвойсі, адже поставка товару відбувалась на умовах FCA, Busan, Korea.

У відповідності до пункту 1.1 договору від 14.04.2023 № 836-ТЕО на транспортно-експедиторське обслуговування замовник доручає, а експедитор за винагороду бере на себе зобов`язання організувати перевезення і транспортно-експедиторське обслуговування (надалі ТЕО) експортно-імпортних вантажів замовника (надалі вантажів) усіма видами транспорту за винагороду і за рахунок замовника, від власного імені або від імені Замовника, в залежності від видів послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та строки, визначені в даному договорі.

Відповідно до пунктів 3.1.1.-3.1.3. договору № 836-ТЕО експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портам, складами, суднохідними компаніями (їх агентами), експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх зобов`язань по договору (пункт 3.1.1.), представляти інтереси Замовника у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями (пункт 3.1.2.), долучати до виконання своїх зобов`язань за договором інші організації та третіх осіб (пункт 3.1.3.).

Таким чином, умовами договору № 836-ТЕО на транспортно-експедиторське обслуговування від 14.04.2023 передбачена можливість залучення виконавцем до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторських послуг замовнику.

Посилання митного органу щодо зазначення у платіжних дорученнях лише на контракт від 27.03.2023 № 27032023 без зазначення номера рахунку-фактури, що не дає можливості пересвідчитись, що оплата здійснена саме за цю партію товару не були визначені як підстава для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 11.07.2023 № UA209000/2023/100403/2, тому не можуть слугувати, як аргументи відповідача при розгляді даної заяви.

Висновок відповідача, що відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 умови поставки та оплати товару контракту 50% передоплата від суми підписаного та пропечатаного інвойсу і 50% остаточний платіж протягом 5-робочих днів від моменту отримання пакувального листа від продавця, однак до митного оформлення подане платіжне доручення від 12.04.2023 №10 на суму 16202,55 дол. США та від 12.04.2023 №12 на суму 6627,55 дол США, а пакувальний лист датований 28.03.2023, тому не дотримані умови контракту, щодо розрахунків товару (зокрема зміни до умов контракту не надані), суд вважає необгрунтованим, оскільки митним кодексом не передбачено такої підстави для коригування митної вартості.

У постанові від 29.07.2020 по справі № 420/1709/19 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг із страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Частиною сьомою статті 54 МК України встановлено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з положеннями статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника .

Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Враховуючи викладене, суд вважає, що митним органом оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог частини 3 статті 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду спору відповідач не довів правомірність прийняття рішення від 11.07.2023 №UА209000/2023/100403/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА2099230/2023/001854.

Тому, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування необхідно задовольнити.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 11.07.2023 №UА209000/2023/100403/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА2099230/2023/001854.

Стягнути на користь приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" судовий збір в сумі 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" (вул, Степанкова, 3/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 33709982) Відповідач:Львівська митниця (вул. Костюшка, Т, 1,Львів,79007 , код ЄДРПОУ - 43971343)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук