Рішення № 116547644, 23.01.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 рокусправа № 380/25823/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ звернулося в суд з позовом, в якому просить : визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA2040208/2023/000100/2 від 11.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000723.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.09.2023 Рівненською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA2040208/2023/000100/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмова № UA204020/2023/000723 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 08.11.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржувані рішення та картку відмови, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірними та обґрунтованими. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ (покупець) та компанією QINGDAO REXI INDUSTRIES CO LTD Китай (продавець) укладено договір купівлі-продажу (контракт) від 03.02.2023 №0302/23 предметом якого є постачання товару (флоат-скло автомобільної якості). Даний контракт є прямим контрактом з виробником флоат-скла.

Відповідно до умов контракту Продавець зобов`язується поставити у власність (продати), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити (купити) скло. Загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови постачання, а також інші характеристики зазначені в інвойсах або специфікаціях, які узгоджуються сторонами окремо на кожну партію товару.

Згідно п.4.1 контракту Покупець здійснює оплату за товар відповідно до умов зазначених у проформі-інвойс або ж некомерційному інвойсі.

На виконання контракту від 03.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ придбало у компанії QINGDAO REXI INDUSTRIES CO LTD скло листове не армоване, не тоноване, прозоре, без поглинального, відбивального або невідбивального шару, термічно поліроване, розміром 2440х1830х3 мм., загальною масою брутто 1000 000, 00 кг, загальною площею 12681,17 м. кв., загальною вартістю 27 771, 76 доларів США, які були доставлені Продавцем на умовах FOB за місцем призначення Польща, Гданськ.

Товар був доставлений ТОВ Інтернешнл Карго Ейч. Ді на територію України згідно Договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №К010623-33 від 01.06.2023.

На виконання умов вищевказаного договору (контракту) позивачем до митного оформлення надано митну декларацію №23UA204020036105U6 від 06.09.2023 на товар : скло листове не армоване, не тоноване, прозоре, без поглинального, відбивального або невідбивального шару, термічно поліроване, розміром 2440х1830х3 мм., загальною масою брутто 1000 000,00 кг., загальною площею 12681,17 м. кв., загальною вартістю 27 771,76 USA, країна виробництва Китай.

На підтвердження митної вартості товару, який ввозився, позивач надав митному органу наступні товаросупровідні документи: пакувальний лист до інвойсу RE2304369-1 від 15.06.2023; рахунок-проформа UA1320303 від 15.05.2023; рахунок-фактура RE2304369-1 від 15.06.2023; коносамент 228131189 від 16.06.2023; коносамент UTRUST23060459 від 16.06.2023; залізнична накладна 33646 від 28.08.2023; сертифікат про походження товару 23С3702А1775/00859 від 03.07.2023; декларація про походження товару №RE2304369-1 від 15.06.2023; платіжна інструкція №844JBKLN5 від 24.05.2023; платіжна інструкція №915 JBKLN5 від 10.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №524 від 25.08.2023; довідка №250/8/23 від 25.08.2023, що підтверджує вартість перевезення товару; страховий сертифікат №164391Гг3жа-3 від 12.06.2023; контракт №0302/03 від 03.02.2023; доповнення №1 до контракту від 03.02.2023 №0302/23; договір про надання послуг митного брокера від 12.07.2023; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №К010623-33 від 01.06.2023.

У поданій митній декларації №23UA204020036105U6 митна вартість товару позивачем була визначена за ціною Контракту, щодо товару, який імпортується (основний метод).

За наслідками опрацювання наданих документів Рівненська митниця надіслала повідомлення декларанту з вимогою подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації; MRN які зазначені в гр.24 накладної УМВС від 28.08.2023 №33646; підтвердження оплати інвойсу від 15.06.2023 №RE2304369-1; копію експортної МД; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

08.09.2023 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, Позивачем надано додаткові документи : експертний висновок ТПП №В-2599 від 07.09.2023, який підтверджує вартість та код товару; експертний висновок ТПП №В-2653 від 29.12.2022; лист пояснення від страхової компанії №09/07 від 07.09.2023; експортна декларація №091020230000011216; банківська довідка №20.1.0.0.0/7-20230908/140 від 08.09.2023; платіжні інструкції від 09.08.2023, 10.08.2023, 24.05.2023; бухгалтерську довідку №189 від 07.09.2023; прайс-лист від 28.04.2023; комерційна пропозиція від 15.05.2023; уточнююча довідка про транспортні витрати №250/8/2 від 25.08.2023; лист від виробника від 04.05.2023; митна декларація 23 UA209230092514U3; MRN №23PL322080NS63D9G9 до контейнеру №TGHU1635913; MRN №23 PL322080NS63D9X4 до контейнеру №TCLU2274713; MRN №23 PL322080 NS63D969 до контейнеру №MRKU8856260; MRN №23 PL322080NS63ВШО4 до контейнеру № MRKU8606678; протоколи про оплату №844 від 24.05.2023, №912 від 09.08.2023, №915 від 10.08.2023; лист 16/05 від 25.05.2023 про зарахування передоплати; проформа інвойс № UA1320303 від 28.04.2023; рішення суду по справі 3380/10175/23 та протокол перевірки КЕП.

Проте відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA204020/2023/000723 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA2040208/2023/000100/2 від 11.09.2023.

В рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

Декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положення статті 17 угоди про застосування VII ГАТТ/СОТ від 1994.

Подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності. Рішення Львівського окружного адміністративного суду станом на 11.09.2023 не набуло законної сили. Надані копії MRN які зазначені гр.24 накладної УМВС від 28.08.2023 №33346 не містять інформації щодо вартісних характеристик імпортованого товару. Наданий декларантом висновок експерта Житомирської ТПП від 07.09.2023 №В-2599 інформує про правильність щодо коду товару згідно УКТЗЕД, додаток джерела вкрай низької якості, що не дає змоги здійснити візуальний контроль; експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 29.12.2022 №В-2653 надає інформацію щодо коду товару, та не стосується даної партії товару; наданих прайс-листах відсутня інформація щодо географічних місць на умовах поставки FOB; не надано інвойс від 28.04.2023 № UA1320303, інформація щодо якого наявна в платіжному документі від 24.05.2023 №844.

У рішенні зазначено, що вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та включення до митної вартості товару усіх належних складових.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 11.10.2022 № UA20630/2022/008019-0,74 USD/кг.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) інвойс від 28.04.2023 № UA13200303; 3) виписку з бухгалтерської документації; 5) прайс-листи із зазначенням географічних місць на умовах FOB.

За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості і стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 11.10.2022 № UA20630/2022/008019-0,74 USD/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 72519,8068 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2651947,8098 грн.

З метою отримання товару у вільний обіг на митній території України внесено фінансову гарантію та подано нову декларацію 23UA204020037131U7 від 13.09.2023, у якій вказано про фінансові гарантії згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої - одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення позивачем документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, що надані копії MRN які зазначені гр.24 накладної УМВС від 28.08.2023 №33346 не містять інформації щодо вартісних характеристик імпортованого товару є безпідставними, оскільки в графі 24 оригіналу накладної УМВС від 28.08.2023 №33646 зазначені документи, які прикладаються відправником та являються невід`ємною частиною до наданої накладної УМВС, а саме : інвойс №RЕ2304369-1 та пакувальний лист. Відповідно в інвойсі від 15.06.2023 № RЕ2304369-1 вказано кількість та загальну суму імпортованого товару (27771,76 дол. США).

Твердження відповідача, що висновок експерта Житомирської ТПП від 07.09.2023 №В-2599 інформує про правильність щодо коду товару згідно УКТЗЕД, додаток джерела вкрай низької якості, що не дає змоги здійснити візуальний контроль є безпідставними, оскільки експертний висновок №В-2599 від 07.09.2023 Житомирської Торгово-Промислової палати був проведений для визначення ринкової вартості скла для митних процедур, а не для визначення коду згідно УКТ ЗЕД.

Щодо твердження відповідача, що експертний висновок Житомирської Торгово-Промислової палати від 29.12.2022 №В-2653 надає інформацію щодо коду товару та не стосується даної партії товару, то такі є необґрунтованими, оскільки завданням експертизи являлось встановлення факту виробництва товару підприємством, розташованим на території України, а не для інформації щодо коду товару, та не стосується даної партії товару.

Посилання відповідача що в наданих прайс-листах відсутня інформація щодо географічних місць на умовах поставки FOB є безпідставними, оскільки в прайс-листі компанії QINGDAO REXI INDUSTRIES CO LTD від 16.06.2023 вказано умови поставки FOB (порт Китаю-за місцем призначення Польща, Гданськ) та в специфікації №1 від 16.06.2023 вказано географічну прив`язку до місця знаходження порту, а саме FOB Dalian.

Стосовно зауваження митного органу щодо ненадання інвойсу від 28.04.2023 № UA13203, інформація щодо якого наявна в платіжному документі від 24.05.2023 №844, то суд зазначає наступне.

На запит Рівненської митниці від 06.09.2023 позивачем 08.09.2023 було надано пояснення, а саме, що у банківському платіжному документі від 24.05.2023 №844JBKLN5 зазначений інвойс від 28.04.2023 № UA1320303. Разом з тим до митного оформлення наданий інвойс від 15.06.2023 №RE2304369-1.

Підтвердження оплати слугує протокол про оплату 915 від 10.08.2023 та протокол 912 від 09.08.2023 (70%). 30% оплати було здійснено в межах передоплати по загальному замовленню проформі № UA1320303 від 28.04.2023, яка була перевидана № UA1320303 від 15.05.2023 у зв`язку із зменшенням об`єму замовлення. Оплата була здійснена згідно протоколу 844 від 24.05.2023.Оплата підтверджується також довідкою від підприємства №189 від 07.09.2023, листом 16/05 від 25.05.2023 про зарахування передоплати.

Додатково позивачем до Рівненської митниці позивачем надано: банківську довідку; довідку від підприємства №189 від 07.09.2023; лист №16/05 від 16.05.2023 про зарахування передоплати; протокол про здійснення оплати; проформу-інвойс № UA1320303 від 28.04.2023.

Таким чином, позивачем надано проформу-інвойс № UA1320303 від 28.04.2023 до Рівненської митниці 08.09.2023, відтак вищезазначене твердження митного органу є необґрунтованим та безпідставним.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними.

Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.

Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є не логічними, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.

Суд наголошує, що в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA2040208/2023/000100/2 від 11.09.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000723.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна