Ухвала суду № 116547565, 22.01.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 січня 2024 рокусправа № 380/1184/24м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- ухвалою суду звільнити позивача від сплати судового збору під час подання адміністративного позову або відстрочити сплату збору до винесення рішення у справі;

- ухвалою суду (п. 7 ч. 9 ст. КАС України) витребувати матеріали пенсійної справи позивача для залучення до матеріалів справи;

- відповідно до статей 262, 263 КАС України, справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження .

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.06.2023р. про призначення позивачу пенсії за віком з 31.05.2023р. , замість 26.10.2021р. дати первісного звернення за призначенням пенсії, у твердому розмірі 0,00 грн, із зазначенням у графі "Особливості": "Не підлягають МП, признач. за рішенням суду у твердому розмірі, нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, без урахування показників із заробітної плати, надбавки 25% за пізній вихід на пенсію, проведення поточних перерахунків пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести позивачу на загальних підставах перерахунок та виплату пенсії за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, починаючи з 26.10.2021р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.00. м. № 1058-IV, без застосування "Особливості": "Не підлягають МП, признач. за рішенням суду у твердому розмірі з 31.05.2023р., довічно", як непрацюючому пенсіонеру, із застосуванням показників із заробітної плати та стажу, не меншою від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, проведенням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 26.10.2021р. на день фактичної виплати затриманої пенсії;

- встановити спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, відповідно до поданої представником позивача за довіреністю заяви від 21.09.2021р. про виплату пенсії на банківський рахунок;

- відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми заборгованості з пенсії з урахуванням її перерахунку та компенсації втрати доходу, починаючи з 26.10.2021р . на день фактичної виплати;

- відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання. Повідомити Пенсійний фонд України про систематичне ухилення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від здійснення повноважень щодо виконання судових рішень про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати довічно пенсію за віком пенсіонеру ОСОБА_1 , з усіма складовими виплат, починаючи з 26.10.2021р., у встановленому законом розмірі, на зазначений заявником банківський рахунок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 №3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Водночас частиною 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести позивачу на загальних підставах перерахунок та виплату пенсії за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, починаючи з 26.10.2021р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.00. м. № 1058-IV, без застосування "Особливості": "Не підлягають МП, признач. за рішенням суду у твердому розмірі з 31.05.2023р., довічно", як непрацюючому пенсіонеру, із застосуванням показників із заробітної плати та стажу, не меншою від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, проведенням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 26.10.2021р. на день фактичної виплати затриманої пенсії.

Відтак, при зверненні до суду позивач мала б сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн. (3028,00 грн. х 0,4) х 0,8.

Суддею встановлено, що позивачем до позовної заяви не долучено документа про сплату судового збору.

Разом з тим, представником позивача подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване складним майновим становищем позивача.

Вирішуючи подане представником позивача клопотання суд керується таким.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як слідує зі змісту норм частини 1 статті 8 Закону №3674-VI, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону №3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20).

Отже, єдиною підставою за якою суд має право (однак не зобов`язаний) відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати є врахування судом майнового стану заявника (позивача).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість, визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від поданих доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України Про судовий збір не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі Kniat v. Poland, заява № 71731/01; п. 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland, заява № 73547/01).

Тобто, підтвердження рівня майнового стану сторони має бути повним та всестороннім, для чого особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна обґрунтувати та підтвердити свої доводи відповідними доказами, які б відображали усі аспекти майнової спроможності позивача сплатити передбачений законом розмір судового збору.

Так, при дослідженні матеріалів адміністративного позову та доданих документів судом не встановлено обставин, які б достеменно свідчили про існуюче складне матеріальне становище позивача, яке б перешкоджало їй сплатити мінімальний розмір судового збору при зверненні до суду.

Представником позивача на підтвердження факту неспроможності сплати позивачем судового збору до свого клопотання додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, виписку по картковому рахунку позивача за період з 01.01.2021 по 15.01.2024 АТ «Ощадбанк».

Водночас суд зауважує, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та виписка по картковому рахунку позивача за період з 01.01.2021 по 15.01.2024 АТ «Ощадбанк» не можуть в повній мірі свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).

Позивачем також подано довідку відомства національного страхування "БІТУАХ ЛЕУМІ", в якій зазначено дані про страхування та доходи ОСОБА_1 . Однак, за змістом вказаної довідки зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована як непрацююча особа, яка не має доходу, починаючи з 01.10.2016, а також зазначено, що у разі зміни статусу, слід повідомити відомство. Окрім цього, довідка видана 21.10.2021, що у свою чергу, не є належним підтвердженням актуальності інформації, яка зазначена в такій довідці.

Наведене свідчить про те, що подана позивачем довідка не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки, позивач з 2016 року проживає на території держави Ізраїль, але інформації про доходи в Ізраїлі за попередній рік представником позивачки не надано.

Отже позивачу необхідно подати довідку відомства національного страхування "БІТУАХ ЛЕУМІ" станом на 2024 рік, а також відомості щодо розміру соціальної допомоги ОСОБА_1 у Ізраїлі для визначення судом співмірності розміру судового збору до розміру соціальної допомоги.

Окрім того, зокрема, але не виключно, інформацію щодо скрутного майнового стану позивача може мати інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, довідка про склад сім`ї та сукупний дохід родини тощо.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2021 по справі № 504/2642/19, необхідність сплати судових витрат не може визнаватися обмеженням права доступу до суду, оскільки, за змістом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Так, згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, N 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Суд вкотре наголошує, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи, підтвердженим належними доказами.

Оскільки в межах даного спору до поданого клопотання представником позивача не надано достатніх та повних доказів наявності інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, тому суд не вбачає правових підстав для задоволення поданого клопотання, що, як наслідок, слугує недоліком позовної заяви.

Відтак, з метою усунення даного недоліку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн. та долучити до матеріалів справи докази такої сплати.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

ухвалив:

у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна