Ухвала суду № 116547488, 22.01.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/26100/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 січня 2024 рокум. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши виконання позивачем вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Рембуд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Рембуд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.06.2023 №8946919/20775826 та від 13.06.2023 №8986184/20775826, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №7 від 03.01.2023 на загальну суму 251 985,84 грн, у т.ч. ПДВ на суму 41 997,64 та №3 від 01.11.2022 на загальну суму 106 949,03 грн, у т.ч. ПДВ на загальну суму 17 824,48 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкову накладну №7 від 03.01.2023 на загальну суму 251 985,84 грн, у т.ч. ПДВ на суму 41 997,64 грн;

податкову накладну №3 на загальну суму 106 949,03 грн, у т.ч. на суму 17 824,84 грн.

Ухвалою судді від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити: документ про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

На виконання ухвали судді від 13.11.2023 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позовні вимоги у справі викладає так: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.06.2023 №8946919/20775826, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 03.01.2023 на загальну суму 251 685,84 грн, у т.ч. ПДВ на суму 41 997,64 грн; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 03.01.2023 на загальну суму 251 985,84 грн, у т.ч. ПДВ на суму 41 997,64 грн.

З огляду на зменшення розміру позовних вимог суддя вказує про відсутність необхідності доплати судового збору у розмірі, визначеному ухвалою від 13.11.2023.

Також позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку. У заяві звертає увагу суду на ту обставину, що у зв`язку з виробничою потребою безперебійного ведення юридичної роботи підприємства та відсутністю основного працівника відповідно до норм КЗпП України та беручи до уваги згоду працівника ОСОБА_1 , заступнику директора з економіко-правових питань з 01.03.2023 до моменту прийняття на роботу основного працівника, без звільнення ї від роботи за основної посадою в порядку суміщення професій (посад) доручено виконання додаткової роботи за посадою юрисконсульта 1 категорії (згідно наказу №14-К від 01.03.2023). В період 28.09.2023 по 04.10.2023 ОСОБА_1 була відсутня на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві, що підтверджується листком непрацездатності у зв`язку з чим не мала можливості в термін, встановлений КАС України звернутись в суд з позовом. В подальшому на підставі наказу №104-К від 10.10.2023 ОСОБА_1 звільнено з роботи та припинено дію наказу №14-К від 01.03.2023 щодо доручення виконання ОСОБА_1 , без звільнення її від роботи за основної посадою в порядку суміщення професій (посад), додаткової роботи за посадою юрисконсульта 1 категорії. Надалі лише з 12.10.2023 працівника прийнято на посаду юрисконсульта 1 категорії за основним місцем праці, який згодом, в найкоротші терміни, підготував позову для звернення до суду в цій справі. Отже, протягом тривалого часу в ЛКП «Рембуд» була відсутня належна правова допомога штатного працівника-фахівця. Також покликається на умови воєнного стану. Зважаючи на наведене, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.

Вирішуючи щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду, суддя виходить з такого.

Відповідно до частин1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час частиною 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.06.2023 №8946919/20775826.

Суддею встановлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження зазначеного рішення шляхом подання скарг до ДПС України.

За результатами розгляду поданої позивачем скарги рішенням ДПС України від 03.07.2023 (щодо рішення від 06.06.2023 №8946919/20775826) залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Оскільки позивач скористався порядком досудового вирішення спору, суддя доходить висновку про те, що строк звернення з цим позовом до суду складає три місяці з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вищенаведене викладене суддею в увалі про залишення позовної заяви без руху від 13.11.2023. Із вказаним погоджується представник позивача у поданій заяві про поновлення пропущеного строку, вказуючи, що строк звернення до суду слід обраховувати саме з 04.07.2023.

Суддя вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінивши наведені у поданій заяві доводи, суддя зазначає, що організаційні зміни штатного розпису підприємства, відсутність працівника, на якого покладено обов`язки юрисконсульта, не є тими обставинами, які об`єктивно унеможливлювали звернення до суду із цим позовом в межах встановленого строку.

Більше того, позивач не позбавлений права на укладення договору про надання правничої допомоги та участі у справі через представника, у випадку відсутності необхідного працівника.

Щодо покликань позивача на умови воєнного стану, то таким вже надавались оцінки суддею в ухвалі від 13.11.2023.

Отже, з матеріалів справи не вбачається обставин, які б непереборно перешкоджали позивачу вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, якщо позивач вважає їх порушеними. Підстави для поновлення строку звернення до суду, наведені позивачем у поданій заяві, на переконання судді, є неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на наведене, суддя доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному питання про повернення позовної заяви вирішується в перший робочий день головуючої судді.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву Львівського комунального підприємства «Рембуд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.

СуддяСидор Наталія Теодозіївна