Рішення № 116546824, 23.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року П/320/523/20

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, що оформлено протоколом №13-19 засідання комісії від 27.12.2019, про визнання видачі безпідставною ОСОБА_1 та вилучення безпідставно виданого посвідчення громадянина, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю серія НОМЕР_2 від 24.04.1996 (категорія 4).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про наявність усіх підстав для надання йому правового статусу особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 4 та видачі відповідного посвідчення, адже, як зауважено позивачем, він постійно проживав і працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Крім того, позивачем наголошено на тому, що факт постійного проживання на території посиленого радіоекологічного контролю підтверджуються судовим рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 29.07.2019 року, а тому такі обставини не потребують доказуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

14 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №П/320/523/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №368/849/19.

Ухвалою суду від 14.02.2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 29.07.2019 у справі №368/849/19.

Ухвалою суду від 23.01.2024 поновлено провадження у справі.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 було видано безпідставно, оскільки станом на 01.01.1993 не проживав і не працював на території посиленого радіоекологічного контролю 4 роки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 24.04.1996 року було отримано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорія 4, серія НОМЕР_2 на підставі довідки, що підтверджувала його останнє місце проживання /перебування, що підтверджувала його постійне проживання/перебування у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше 4 років.

Позивач звернувся до Кагарлицького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за призначенням пенсії за зниженням пенсійного віку.

В результаті розгляду поданих документів управлінням відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки, з документів вбачається, що станом на 01.01.1993 період проживання та роботи на території зони посиленого радіологічного контролю становить 2 роки 5 місяців з необхідних 4 років, тому права на пенсію зі зниженням пенсійного відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 немає.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області. Рішенням суду від 29 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання в м. Кагарлик не менше 4 років задоволено,

Відтак, позивач вважає, що підстав для відмови у призначенні пенсії у відповідача не було, в зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом УРСР від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами і доповненнями (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні нормами статей 11, 14 вказаного Закону.

Так, за приписами пункту 4 частини 1 статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 14 Закону №796-XII інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

До четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до частин першої-третьої статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 23 серпня 2018 року № 469 затверджено Положення про комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Положения).

Комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України та актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації, іншими законодавчими актами, Положенням, та діє з дотриманням принципів законності, колегіальності, повноти розгляду наданих документів, обґрунтованості прийнятих рішень, незалежності її членів (недопущення втручання в діяльність Регіональної комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування).

Частиною III Положення визначено основні завдання та повноваження Регіональної комісії, що включають об`єктивний розгляд, вивчення та аналіз особових справ громадян, які виносяться на розгляд Регіональної комісії за поданням районних державних адміністрацій Київської області, з метою визначенні статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.

Відповідно до пункту 3.2. Положення, одним із завдань і повноважень Регіональної комісії є перевірка правильності визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідних категорій, та іншим категоріям громадян, на підставі первинних документів, які надходять за поданням районних державних адміністрацій Київської області, державних установ, департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та опрацювання особових справ громадян.

Згідно з Пунктом 3.3. Положення, Регіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення:

про визначення/відмову у визначенні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян;

про підтвердження/відмову у підтвердженні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян;

про встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії;

про направлення особових справ громадян до комісій з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї при Київській обласній державній адміністрації та до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України тих справ, розгляд яких відноситься до їх компетенції;

про повернення особових справ громадян до органу, який їх подав, у випадках виявлення розбіжностей та неточностей в документах та матеріалах, для подальшого звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання в установленому порядку необхідної інформації, документів та матеріалів для визначення/підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, та повторного розгляду Регіональною комісією таких особових справ у разі усунення виявлених недоліків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що регіональною комісією 27.12.2019 (протокол № 13-19 від 27.12.2019) розглядалося питання про визнання видачі безпідставною та вилучення безпідставно виданого Чорнобильського посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, відповідно до постанови КМУ від 11.07.2018 № 551 ОСОБА_1 .

Під час розгляду вказаного питання, Регіональною комісією було встановлено наступне.

Частиною першою статті 14 Закону визначено, що особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, належать до категорії 4.

Відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1991 року №51 (Порядок №51) (чинний на час видачі посвідчення), посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток №7 до Порядку № 51).

Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 24.04.1996 було отримано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 Серія НОМЕР_2 на підставі Довідки, що підтверджувала його постійне проживання/перебування у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше 4 років.

ОСОБА_1 звернувся до Кагарлицького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за призначенням пенсії зі зниженнямпенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В результаті розгляду поданих документів управлінням було відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки, із поданих документів вбачається, що станом на 01.01.1993 період проживання та роботи на території зони посиленого радіологічного контролю становить 2 роки 5 місяців з необхідних 4 років, тому права на пенсію зі зниженням пенсійного відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 немає.

Поряд з тим, 26.12.2019 року Регіональною комісією було отримано лист Кагарлицької районної державної адміністрації, яким повідомлено щодо проведення перевірки наявності підстав для віднесення ОСОБА_1 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

За результатами перевірки встановлено, що посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 видавалося Київською облдержадміністрацією за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше 4 років ,згідно наявних в управлінні соціального захисту населення документів, а саме:

- копії паспорта ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 , виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 20.06.1996;

-копії трудової книжки НОМЕР_4 від 25.10.1982;

-копії довідки Кагарлицької міської ради № 1540/02-44 від 04.09.2019;

-копії довідки Національного Транспортного Університету № 1214/01 від 19.06.2019 про фірму та період навчання;

-довідки Національного Транспортного Університету від 26.11.02019 № 2408/02.

Враховуючи зазначене, позивач проживав та був зареєстрований вм. Кагарлик Кагарлицького району, яке згідно Постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 було віднесено до території посиленого радіоекологічного контролю до 01.01.2015) з 07.07.1981 по 06.09.1985 та з 28.06.1996 по 31.12.2014.

З моменту аварії на ЧАЕС і по 25.06.1990 ОСОБА_1 навчався в Київському Національному Транспортному Університеті на денній формі навчання, і відповідно до довідки НТУ від 26.11.2019 № 2408/02, в заяві при вступі зазначалася потреба в гуртожитку.

Також, згідно трудової книжки в період з 23.03.1988 по 31.12.1988 ОСОБА_1 працював в київському АТП та з 07.06.1989 по 30.06.1989 працював в АТП «Київстройтранс» Главкиївстроя.

Таким чином, судом підтверджено, що виходячи із поданої інформації ОСОБА_1 станом на 01.01.1993 не проживав і не пропрацював на території посиленого радіоекологічного контролю 4 роки.

Враховуючи вищезазначене, Довідка, яка слугувала підставою для видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії4 Серія НОМЕР_2 від 24.04.1996була видана безпідставно.

Суд зазначає, що безумовною підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях (додаток № 7).

Відтак, враховуючи відсутність будь-яких підстав для видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 Серія НОМЕР_2 від 24.04.1996, вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Регіональної комісії від 27.12.2019 № 13-19 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Водночас, суд зауважує, що оскільки довідка, яка була безумовною вимогою для визначення позивача потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 4, видана безпідставно, всі наступні документи, винесені на її підставі, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 Серія НОМЕР_2 від 24.04.1996 слід вважати недійсним і таким, що підлягає вилученню.

Натомість, посилання позивача на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29.07.2019 року, в якості доказу постійного проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю, суд не приймає до уваги, оскільки постановою Київського апеляційного суду від 26.02.2020 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29.07.2019 про встановлення факт проживання особи за відповідною адресою, скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання особи за відповідною адресою відмовлено.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, апеляційною інстанцією підтверджено безпідставність видачі посвідчення позивачу і наявністю підстав для його скасування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено - питання щодо розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.