Рішення № 116546693, 24.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року № 640/15641/22

Київський окружний адміністративний суд в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог від 12.01.2023):

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до поданих заяв від 21.02.2022 та від 24.05.2022;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсії за віком;

скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2022;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 10.04.1992 по 15.06.1994 інженером-хіміком в МП "Порцеляна", починаючи з 21.01.2022.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 28.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; від 14.12.2022 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/15641/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/15641/22 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 прийнято до провадження справу №640/15641/22, постановлено здійснити судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог зазначено протиправність відмови в призначенні пенсії в зв`язку з незарахуванням періоду трудової діяльності з 10.04.1992 по 15.06.1994 через засвідчення відповідних записів у трудовій книжці печаткою "УСРСР", не зважаючи на подання позивачем усіх необхідних документів для призначення пенсії за віком. Позивач наголосила, що тричі змушена була звертатись до органів Пенсійного фонду України й кожного разу їй відмовляли в призначенні пенсії з різних підстав, при цьому первинна заява була подана протягом трьох місяців з дня виникнення права на пенсію.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало відзив про невизнання позову. Представником відповідача зазначено, що заяву позивача розглянуто за екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2022 №262440012821 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю страхового стажу (26 років 10 місяців 18 днів, необхідно 29 років). Підставою для відмови, як зазначено у відзиві, слугувало незарахування періоду роботи з 10.04.1992 по 15.06.1994, оскільки записи засвідчені печаткою "УРСР" всупереч Закону України "Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР від 17.09.1991 №1554-XII (набрав чинності 23.11.1991).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано відзив про невизнання позову, позаяк заяви позивача від 24.05.2022 та від 05.08.2022 розглядались за принципом екстериторіальності, за наслідками чого рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.05.2022 №262440012821 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2022 №262440012821 відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком з підстав недостатності стажу, оскільки не зараховано періоди: з січня по грудень 2004 року та з квітня по травень 2005 року через несплату страхових внесків; з 10.04.1992 по 15.06.1994, оскільки записи в трудовій книжці засвідчені печаткою "УРСР". Зі змісту відзиву вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листами від 06.06.2022 №2600-0207-8/61544 та від 17.08.2022 №2600-0207-8/101753 повідомило про результати розгляду зави та про прийняття органами Пенсійного фонду України вказаних рішень.

Крім того, у відзиві зазначено про обґрунтованість висновків Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладених у рішенні від 12.08.2022 №262440012821, оскільки записи в трудовій книжці про періоди роботи з 10.04.1992 по 15.06.1994 засвідчені печаткою "УРСР", що є порушенням "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ), звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 21.02.2022 про призначення пенсії, до якої додавались: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; паспорт; довідка про відкритий рахунок у банку; інший документ; трудова книжка, що підтверджується розпискою-повідомленням від 21.02.2022 №3097.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 28.04.2022 №2600-0207-8/4297 повідомило ОСОБА_1 , що за результатами розгляду її заяви установлено страховий стаж 28 років 2 місяці 0 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком, позаяк відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі після досягнення 60 років з 01.01.2022 по 31.12.2022 для призначення пенсії за віком необхідно 29 років страхового стажу.

В цьому листі зазначено про незарахування до страхового стажу трудової діяльності позивача з 17.11.1987 по 10.05.1988 у зв`язку з невідповідністю дати наказу про звільнення даті звільнення. Роз`яснено право на подання уточнюючої довідки.

Позивачем подано 24.05.2022 заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення пенсії, до якої додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, інший документ (довідка 934); паспорт; подання (пам`ятка), що підтверджується розпискою-повідомленням від 24.05.2022 №5992.

До позову додано довідку Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2022 №934, якою повідомлено про те, що ОСОБА_1 працювала в Київській станції швидкої та невідкладної допомоги: прийнято на посаду медсестри з 17.11.1987 (наказ від 17.11.1987 №332); звільнено з 10.05.1988 (наказ 27.07.1988 №210).

Листом від 06.06.2022 №2600-0207-8/61544 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 31.05.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови зазначено встановлення в позивача страхового стажу 28 років 7 місяців 24 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком. При цьому до страхового стажу не враховано періоди з січня по грудень 2004 року та з квітня по травень 2005 року, оскільки в Реєстрі відсутні дані про сплату внесків.

Позивач 05.08.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії, до якої долучено: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; документ про стаж; паспорт; витяг з реєстру страхувальників.

До позову додано договір від 01.07.2022 №102/26-15-24-07-15 про одноразову сплату єдиного внеску та квитанцію від 08.07.2022 №0.0.2601571762.1 про сплату єдиного соціального внеску в розмірі 14300,00 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.08.2022 №2600-0207-8/101753 повідомлено позивача, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення від 12.08.2022 №262440012821 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії, оскільки страховий стаж позивача становить 26 років 10 місяців 18 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 10.04.1992 по 15.06.1994, оскільки записи засвідчені печаткою "УССР".

Не погоджуючись з відмовою відповідачів у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Закон №1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Абзацом другим частини першої статті 26 Закону №1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2022 по 31.12.2022 не менше 29 років.

Згідно з пунктом 1.7 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Як установлено судом, позивач зверталась до органів Пенсійного фонду України з заявами про призначення пенсії за віком 21.02.2022, 24.05.2022, 05.08.2022, тобто після того як їй виповнилось 60 років 20.01.2022, відповідно необхідний стаж для призначення за віком мав становити 29 років.

Оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2022 №262440012821 відмовлено позивачу в призначені пенсії, оскільки страховий стаж позивача становить 26 років 10 місяців 18 днів. Зокрема, до страхового стажу не зараховано період роботи з 10.04.1992 по 15.06.1994, оскільки записи засвідчені печаткою "УССР".

Тобто підставами для незарахування спірного періоду трудової діяльності до страхового стажу позивача, у тому числі й підставами для відмови в призначенні пенсії за віком, слугували недоліки оформлення роботодавцем трудової книжки позивача.

Судом установлено, що згідно із записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , копія якої наявна у матеріалах судової справи, позивач у період з 10.04.1992 по 15.06.1994 працювала в МП "Порцеляна":

запис №16 від 10.04.1992 прийнята на роботу в МП "Порцеляна" на посаду інженера-хіміка (наказ від 10.04.1992 №54);

запис №17 від 15.06.1994 звільнена за власним бажанням (наказ від 15.06.1994 №93).

Обидва записи посвідчені печаткою малого підприємства "Порцеляна", відбитки якої містять "УРСР".

Відповідно до статті 62 Закону Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

У постанові Верховного Суду від 04.07.2023 справа №580/4012/19 застосовано правову позицію, викладену постанові Верховного Суду від 21.02.2018 справа №687/975/17, за якою на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

З огляду на наведене правове регулювання, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновку, що недотримання роботодавцем правил ведення трудової книжки, зокрема й щодо підтвердження запису відбитком печатки підприємства з належними реквізитами, не може бути достатньою підставою для неврахування такого запису, що підтверджує період роботи і як наслідок підставою для прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії.

У розглядуваній справі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, не з`ясувавши питання фактичної наявності достатнього для призначення пенсії за віком стажу в позивача, обмежилось формальною підставою для відмови в призначенні пенсії, переклавши тягар за неналежне оформлення трудової книжки на позивача, розуміючи, що цей недолік не може бути ним усунуто. При цьому підставою для неврахування запису в трудовій книжці є невідповідність назви Держави Україна на печатці підприємства, за допомогою якої підтверджувалась достовірність записів про роботу, що жодним чином не спростовує періоду трудової діяльності позивача з 10.04.1992 по 15.06.1994.

Також очевидно необґрунтованими є доводи Головного управління Пенсійного фонду України про невідповідність печатки підприємства Закону України "Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР", позаяк Конституція (Основний Закон) України не врегульовувала обіг печаток в Україні в спірний період.

Як уже вказувалось судом, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 зроблено запис про те, що вона в період з 10.04.1992 по 15.06.1994 працювала на посаді інженера-хіміка в МП "Порцеляна". Отже, трудова книжка містить всі необхідні записи про роботу, зокрема, відомості про підприємство, дати прийняття позивача на роботу та звільнення, назву посади, реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення (відповідні номери та дати).

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У разі наявності сумнівів або необхідності уточнити певні відомості Головне управління Пенсійного фонду України могло скористатися повноваженнями, передбаченими частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, звернувшись з відповідними запитами.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні будь-які висновки, які б ставили під сумнів трудову діяльність позивача в період з 10.04.1992 по 15.06.1994. Відтак суд визнає таке рішення протиправним.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2022.

З метою ефективного захисту прав позивача на соціальне забезпечення оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 12.08.2022 №262440012821 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком підлягає визнанню протиправним та скасування. Такий спосіб захисту прав позивача щодо призначення пенсії за віком є достатнім, тому немає необхідності додатково визнавати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що протиправні дії відповідача полягають саме у відмові оскаржуваним рішенням призначити пенсію за віком з надуманих, формальних підстав.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до поданих заяв від 21.02.2022 та від 24.05.2022.

Судом зазначалось, що за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком від 21.02.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 28.04.2022 №2600-0207-8/4297 повідомило про незарахування до страхового стажу трудової діяльності позивача з 17.11.1987 по 10.05.1988 у зв`язку з невідповідністю дати наказу про звільнення даті звільнення. В свою чергу, позивачем подано 24.05.2022 заяву про призначення пенсії, до якої додано довідку Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2022 №934 на підтвердження трудового стажу з 17.11.1987 по 10.05.1988. За наслідками розгляду цієї заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 31.05.2022 №262440012821 про відмову в призначенні пенсії за віком, однак з інших підстав. Зі змісту відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що відповідач не заперечує зарахування до страхового стажу позивача періоду трудової діяльності з 17.11.1987 по 10.05.1988. Водночас у позовній заяві не зазначено, в чому позивач вбачає протиправність дій відповідача щодо повідомлення листом від 28.04.2022 №2600-0207-8/4297 про результати розгляду заяви поданої від 21.02.2022.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що станом на час розгляду адміністративної справи не порушено право позивача на соціальний захист щодо незарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності з 17.11.1987 по 10.05.1988, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно відмови в призначені пенсії за заявою поданою 21.02.2022.

Не підлягає задоволенню також вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії за заявою поданою від 24.05.2022, позаяк цю заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке рішенням від 31.05.2022 №262440012821 відмовило в призначенні пенсії через недостатність страхового стажу, не зарахувавши періоди з січня по грудень 2004 року та з квітня по травень 2005 року, оскільки не сплачено страхові внески. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 06.06.2022 №2600-0207-8/61544 лише повідомило позивача про це рішення. При цьому позивач вказане рішення не оскаржила, сплативши необхідну суму страхових внесків.

Відтак не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком за заявами від 21.02.2022 та від 24.05.2022.

Позивачем заявлено вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 10.04.1992 по 15.06.1994 інженером-хіміком в МП "Порцеляна", починаючи з 21.01.2022.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 справа №233/330/17 зазначив, що під час розгляду справ за адміністративними позовами про зобов`язання органів Пенсійного фонду України призначити та виплачувати пенсію, суд вправі зобов`язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої пенсії, що не належить до компетенції суду (також, наприклад, постанова від 07.03.2018 справа №233/2084/17).

У розглядуваному спорі, з урахуванням предмета спору, судом надавалась правова оцінка оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2022 №262440012821 щодо незарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності позивача з 10.04.1992 по 15.06.1994 в МП "Порцеляна", а також установлено підтвердження позивачем трудового стажу в період з 17.11.1987 по 10.05.1987 та сплату позивачем страхових внесків для зарахування періодів з січня по грудень 2004 року та з квітня по травень 2005 року.

З огляду на наведені правові позиції Верховного Суду та встановлені судом обставини, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з врахуванням до страхового стажу періоду роботи з 10.04.1992 по 15.06.1994 інженером-хіміком в МП "Порцеляна", починаючи з 21.01.2022 підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 05.08.2022, зарахувавши до страхового стажу позивача період трудової діяльності з 10.04.1992 по 15.06.1994 в МП "Порцеляна".

У позовній заяві позивач просить призначити пенсію з 21.01.2022. Судом указувалось, що позивач зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявами про призначення пенсії за віком від 21.02.2022, 24.05.2022 та 05.08.2022.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пунктом 18 Порядку №22-1 установлено:

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом установлено, що позивач зверталась з заявами про призначення пенсії 21.02.2022, 24.05.2022 та 05.08.2022. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.04.2022 №2600-0207-8/4297 повідомлено про незарахування періоду роботи з 17.11.1987 по 10.05.1987 та роз`яснено право подати підтверджуючі документі, які були подані з заявою від 24.05.2022, тобто в межах трьох місяців з дати повідомлення листом від 28.04.2022 №2600-0207-8/4297 про право подати додаткові документи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.05.2022 №262440012821 не зараховано періоди з січня по грудень 2004 року та з квітня по травень 2005 року, оскільки не сплачено страхові внески. Позивачем подано підтверджуючі документи разом з заявою від 05.08.2022, тобто в межах трьох місяців.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.08.2022 №262440012821 про відмову в призначенні пенсії за віком визнано судом протиправним та скасовано.

Отже, позивачем дотримано наведених вимог щодо подання заяви від 21.02.2022 про призначення пенсії за віком не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. При цьому недоліки усувались позивачем в тримісячний строк, як це установлено Порядком 22-1. Доходячи такого висновку, судом ураховано, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, розглядаючи первинну заяву позивача про призначення пенсії за віком від 21.02.2022 та відмовляючи в призначенні пенсії, повинно було вказати всі підстави для відмови.

Відтак, розглядаючи повторно заяву позивача від 05.08.2022, відповідач повинен урахувати висновки суду про дотримання позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV та пункту 18 Порядку №22-1 щодо подання заяви про призначення пенсії не пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку, а також додаткових документів протягом трьох місяців із дня повідомлення органами Пенсійного фонду України про необхідність їх подання, що дає право позивачу на призначення пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку 21.01.2022 .

Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у цій справі, то суд зазначає, що згідно з Порядком №22-1:

звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7);

після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2);

створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви (пункт 4.3);

після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії (пункт 4.10);

Судом установлено, що позивач зверталася з заявами про призначення пенсії за віком сам до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за місцем проживання, тому цей відповідача має виконувати рішення суду. В такому випадку принцип екстериторіальності не може бути застосований.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. (квитанція від 23.09.2022 №0.0.2684920548.1).

Оскільки позов задоволено частково на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 700,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, рішення якого визнано судом протиправним та скасовано.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 12.08.2022 №262440012821 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 з 10.04.1992 по 15.06.1994 в Малому підприємстві "Порцеляна".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2022 про призначення пенсії за віком з 21.01.2022 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 700,00 грн (сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (ідентифікаційний код 14035769, місцезнаходження: 46001, місто Тернопіль, Майдан Волі, будинок 3).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.