Рішення № 116545161, 24.01.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32747/23

Провадження № 2-др/761/49/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

29.11.2023 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №761/32747/23, яким позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за користування електричною енергію у розмірі - 3368 грн. 40 коп.; інфляційні нарахування та три відсотки на суму боргу в сумі - 691 грн. 29 коп.; судовий збір в розмірі - 2684 грн. 00 коп., а всього в розмірі - 6743 гривні 69 коп.

Між тим, 06.12.2023 р. представник позивача засобами поштового зв`язку звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме: стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явились, представник позивача подав заяву про вирішення питання без його участі, причини неявки відповідача суду не відомі.

В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши доводи клопотання і матеріали вищезазначеної справи вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір №308-20 від 15.04.2020 р. про надання правової допомоги, додаткові угоди №2 від 30.12.2020 р., №3 від 28.04.2021 р., №4 від 24.12.2021 р., №6 від 19.12.2022 р., акт №335 від 05.12.2023 р. за договором №308-20 від 15.04.2020 р.

Як вбачається з пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 4.1 та 4.2 вказаного вище договору №308-20 від 15.04.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Перший радник», останнє зобов`язалось надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученням останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору. Документом, що підтверджує наявність у виконавця повноважень на представництво клієнта в ході розгляду справи, є довіреність юридичної особи або ордер. Вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору. Сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця

Згідно з пунктом 1.3 додаткової угоди № 3 від 28.04.2021 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2020 його сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.

У відповідності до пунктів 3.3, 4.2, 4.3 додаткової угоди № 3 від 28.04.2021, її сторони визначили, що враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг та їх загальну вартість (розмір гонорару). Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.

В акті №343 від 05.12.2023 р. за договором №308-20 від 15.04.2020 р. йдеться про надання правничої допомоги у справі №761/32747/23 з фіксованою вартістю наданих послуг (розміром гонорару) - 2000,00 грн. В акті також зазначено найменування наданих послуг в зв`язку з розглядом справи.

Згідно з пунктом 3 акта надання послуг №343 від 05.12.2023 р. сторонами визначено, що клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має. Гонорар розраховується та сплачується виконавцю в порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 4.6 додаткової угоди № 3 від 28.04.2021 до договору про надання правової допомоги оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що представником позивача були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявленого розміру витрат, пов`язаних з правовою допомогою, співмірності обсягу послуг, наданих адвокатом. За умовами вказаного вище договору між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» вартість наданих послуг була визначена у фіксованому розмірі згідно складеного акту наданих послуг із відображенням у ньому опису наданих послуг.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не подано.

В постанові Верховного Суду від 22.11.2019 р. у справі №910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, оскільки стороною позивача підтверджено обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, а клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем не подано, суд приходить до висновку, що такі витрати в сумі 2000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На думку суду, вказаний розмір витрат на правничу допомогу співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», код ЄДРПОУ 41946011, адреса м.Київ, вул..Новокостянтинівська, 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне додаткове рішення виготовлено 24.01.2024 р.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов