Ухвала суду № 116540477, 25.01.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.01.2024Справа № 910/18540/23Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову

за позовом Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044 ідентифікаційний код 04633423)

до 1) УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УЗАЙ" (вулиця Скляренка Семена, буд. 17-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 24367001)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (вулиця Князів Острозьких, буд. 44/1, м. Київ, 03169, ідентифікаційний код 39549278)

про стягнення 43 045 923,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про солідарне стягнення пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.12.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18540/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 15.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 відкладено підготовче засідання на 12.02.2024.

23.01.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УЗАЙ" в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі, зокрема, на будинок 24 по вулиці Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія);

- накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі, зокрема, на нежитлові приміщення №: 26, 28, 29, 33, 35, 38, за адресою м. Київ по вулиці Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія) будинок 24 та нежитлове приміщення № 580-Б за адресою м. Київ по вулиці Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія) будинок 26-Г;

- накладення арешту на кошти УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УЗАЙ", які обліковуються на рахунках у банківських або в інших фінансових установах, в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі;

- накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП", які обліковуються на рахунках у банківських або в інших фінансових установах, в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі.

Розглянувши вказану заяву Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд звертається до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що за інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у відповідача 2 знаходиться у власності 7 нежитлових приміщень за адресою м. Київ, вулиця Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія), будинок 24, 26-Г; у відповідача 1 знаходиться у власності нерухомість за адресою м.Київ, вулиця Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія), будинок 24.

Разом з тим, позивач зазначає, що інформація стосовно наявності або відсутності коштів на рахунках відповідачів у Департаменті відсутня та не може бути отримана у зв`язку із відсутністю таких повноважень.

Таким чином, заявник стверджує, що оскільки Департамент звернувся до суду з позовною заявою майнового характеру, судове рішення у разі задоволенні позовних вимог вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку застосовується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.

Суд також зазначає, що оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, потрібно врахувати ступінь доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову, оскільки ймовірне задоволення позовних вимог не призведе до автоматичного та безумовного визнання позивача переможцем торгів чи визнання за ним права на виконання робіт по об`єкту.

Поряд з наведеним, суд звертає увагу заявника, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Заявник не надав суду обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Посилання заявника на невиконання відповідачами зобов`язань зі сплати пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене та виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Дата складення та підписання тексту ухвали 25.01.2024

Суддя І.О. Андреїшина