Рішення № 116532265, 25.01.2024, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1530/21

Провадження № 2/211/734/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 січня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Н.О. Сарат,

за участю секретаря судового засідання С.М. Зоріної,

у відсутність учасників процесу,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності та визначення місця відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив, у якому просить суд визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, становила -1/4; Визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Четвертою криворізькою нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_4 , серії НОМ №090570 від 19.05.2020, номер у Спадковому реєстрі: 65842676, номер в реєстрі нотаріальних дій: 408, на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині 1/18 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Четвертою криворізькою нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМ №090569 від 19.05.2020, номер у Спадковому реєстрі: 65842610, номер в реєстрі нотаріальних дій: 409, на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині 1/18 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м. Скасувати державну реєстрацію права власності на 1/18 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену 19.05.2020 державним реєстратором Артеменко Любов`ю Михайлівною, Четверта криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №408, виданого Четвертою криворізькою нотаріальною конторою, серії НОМ №090570 від 19.05.2020 (номер запису про право власності: 36543490) та скасувати державну реєстрацію права власності на 1/18 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену 19.05.2020 державним реєстратором Артеменко Любов`ю Михайлівною, Четверта криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за Кельбах Євгенією Олегівною на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №409, виданого Четвертою криворізькою нотаріальною конторою, серії НОМ №090569 від 19.05.2020 (номер запису про право власності: 36543587). Визнати недійсними договір дарування в частині 1/9 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 28 травня 2020 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепою Н.М .та зареєстрований в реєстрі за №470, а також договір дарування в частині 1/9 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 04 листопада 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1-1142; Скасувати державну реєстрацію права власності на 1/9 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену державним реєстратором приватним нотаріусом Мазепою Наталією Михайлівною, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, серія та номер: 470, виданий 28.05.2020, видавник: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Мазепа Н.М. (номер запису про право власності: 36660345), а також скасувати державну реєстрацію права власності на 1/9 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену державним реєстратором Ситнік Оксаною Олександрівною, Третя криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за ОСОБА_5 на підставі договору дарування частки квартири, серія та номер: 1-1142, виданий 04.11.2020, видавник: ОСОБА_9 , державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області (номер запису про право власності: 39013206). Встановити місце відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 13/36 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі.

В обгрунтування позову зазначив, що 13 жовтня 2000 року органом приватизації Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , згідно якого було посвідчено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , далі спірна квартира. Вказане свідоцтво було видане згідно з розпорядженням органу приватизації від 28.08.2000 року №Д-715. Право власності було зареєстровано Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації і записано у реєстрову книгу, про що було зроблено відповідну відмітку на Свідоцтві (копія свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13.10.2000 міститься в матеріалах цивільної справи №211/1530/21). Отже, вказана квартира належала на праві спільної сумісної власності чотирьом особам. Відповідно до свідоцтв про смерть троє з чотирьох співвласників квартири померли:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_10 , про що Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 11 червня 2005 зроблено відповідний актовий запис №721. ОСОБА_10 був рідним сином співвласника спірної квартири ОСОБА_7 (копія свідоцтв про народження та смерть ОСОБА_10 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21);

- ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , про що Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис №359. ОСОБА_7 була рідною матір`ю співвласників спірної квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , та дружиною ОСОБА_4 (копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 міститься в матеріалах цивільної справи №211/1530/21);

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 , про що Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 03.12.2018 складено відповідний актовий запис №1313 (копії свідоцтв про народження ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та свідоцтва про смерть ОСОБА_6 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Після їх смерті відкрилася спадщина на частки спірної квартири.

26 липня 2005 року Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, далі Четверта криворізька ДНК, було заведено спадкову справу №521/2005 (в Спадковому реєстрі №37016807) після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (копії матеріалів спадкової справи №521/2005 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

В межах даної спадкової справи заяви про прийняття спадщини було подано ОСОБА_12 (дружина померлого), ОСОБА_7 (мати померлого) та ОСОБА_13 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 (донька померлого).

19 травня 2020 року державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК було видано, зокрема свідоцтва про право на спадщину на 1/12 частку спірної квартири ОСОБА_3 (зареєстровано у реєстрі за №406) та ОСОБА_14 (зареєстровано у реєстрі за №407). Також державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас ОСОБА_7 прийняла 1/12 частку спірної квартири після смерті сина ОСОБА_10 , однак свідоцтво про право на спадщину за законом не одержала та не здійснила державної реєстрації права власності, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Надалі 19 травня 2020 року Четвертою криворізькою ДНК було заведено спадкову справу №154/2020 (у Спадковому реєстрі №65841239) після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 (копії матеріалів спадкової справи №154/2020 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 1/3 спірної квартири (1/4 належна померлій на праві власності + 1/12 після смерті сина ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

В межах даної спадкової справи ОСОБА_4 (чоловіком померлої) було подано заяву про прийняття спадщини, у якій вказується, що окрім нього спадкоємцем є також ОСОБА_3 (онука померлої, спадкоємець першої черги за правом представлення на підставі ч.1 ст.1266 ЦК України).

19 травня 2020 року державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК було видано свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частку спірної квартири ОСОБА_4 (зареєстровано у реєстрі за №408) та ОСОБА_3 (зареєстровано у реєстрі за №409), далі свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.05.2020 №408 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.05.2020 №409. Також державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК проведено державну реєстрацію права власності на 1/6 спірної квартири за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кожним окремо, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15 лютого 2019 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Волошко О.М., далі приватний нотаріус Волошко О.М., було заведено спадкову справу №17/2019 після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 (копії матеріалів спадкової справи №17/2019 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

В межах даної спадкової справи позивачем ОСОБА_1 (сином померлого) було подано заяву про прийняття спадщини.

Однак, 16 лютого 2021 року приватним нотаріусом Волошко О.М. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, надалі за текстом Постанова від 16.02.2021 (копії супровідного листа №73/02-31 від 16.02.2021 та постанови від 16.02.2021 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Вказаною Постановою від 16.02.2021 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю рішення суду про встановлення місця проживання спадкодавця, відсутністю належним чином оформлених документів, що підтверджують право власності на вказану нерухомість, та у зв`язку з неможливістю визначення обсягу спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Запропоновано заявнику відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 5 ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

При цьому, у Постанові від 16.02.2021 зазначено, що для підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу надана довідка виконкому Довгинцівської районної в місті ради м. Кривого Рогу від 20 лютого 2019 року за № 8/21-738 про те, що ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 04 вересня 1979 року, знятий з реєстрації 27 грудня 2011 року, тобто на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований не був.

Також, відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 19 лютого 2019 року за № 168379, станом на 31 грудня 2012 року право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на ім`я чотирьох співвласників, двоє з яких ОСОБА_7 ; та ОСОБА_15 .

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу від 20 лютого 2019 року за № 8/21-737 ОСОБА_6 був зареєстрований на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто фактично прийняв спадщину, але юридично її не оформив.

Але за матеріалами спадкової справи, заведеної Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 , фактичне прийняття спадщини сином ОСОБА_6 не підтверджується, про що свідчить довідка про місце проживання померлої та усіх зареєстрованих разом з нею осіб, видана виконкомом Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі за №8/21-1903 від 14 травня 2020 року.

Оскільки вказані довідки містять розбіжності, визначити обсяг спадкового майна неможливо.

ОСОБА_1 має право на спадкування 13/36 часток спірної квартири після смерті ОСОБА_6 (з урахуванням положень ЦК України стосовно рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності 1/4 + 1/9 після смерті ОСОБА_7 = 13/36).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 11.10.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_16 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №769/21 від 23.10.2021 виданий ФДМ України), ринкова вартість об`єкту оцінки трикімнатної квартири загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно цілям оцінки на дату оцінки без ПДВ складає: 272 618 (двісті сімдесят дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень). Предметом спору є 13/36 часток спірної квартири, вартість якої відповідно становить 98 445 грн 39 коп., що й складає ціну позову.

Таким чином, враховуючи заявлення позовних вимог немайнового (скасування свідоцтв про право на спадщину за законом та договорів дарування, а також похідних вимог про скасування державної реєстрації права власності на їх підставі) та майнового характеру, позивачемдодатково сплачується судовий збір у розмірі 3 970 грн (Докази доплати судового збору додаються)

Отже, згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку, сума судових витрат, які понесено позивачем, ОСОБА_1 , у зв`язку з розглядом справи на день подання позову становить 5785 грн 60 коп. (враховуючи 1816 грн, сплачені при поданні позовної заяви) та складається з суми сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Ухвалою суду від 18.05.2021 року здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 06 серпня 2021 року витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 08 липня 2022 року витребувано докази по справі.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.

Відповідачі до суду не з`явилися, заяв не надали, відзиву не надали.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити у цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2000 року органом приватизації Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , згідно якого було посвідчено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , далі спірна квартира. Вказане свідоцтво було видане згідно з розпорядженням органу приватизації від 28.08.2000 року №Д-715. Право власності було зареєстровано Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації і записано у реєстрову книгу, про що було зроблено відповідну відмітку на Свідоцтві (копія свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13.10.2000 міститься в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Отже, вказана квартира належала на праві спільної сумісної власності чотирьом особам.

Відповідно до свідоцтв про смерть троє з чотирьох співвласників квартири померли:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_10 , про що Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 11 червня 2005 зроблено відповідний актовий запис №721. ОСОБА_10 був рідним сином співвласника спірної квартири ОСОБА_7 (копія свідоцтв про народження та смерть ОСОБА_10 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21);

- ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , про що Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис №359. ОСОБА_7 була рідною матір`ю співвласників спірної квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , та дружиною ОСОБА_4 (копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 міститься в матеріалах цивільної справи №211/1530/21);

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 , про що Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 03.12.2018 складено відповідний актовий запис №1313 (копії свідоцтв про народження ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та свідоцтва про смерть ОСОБА_6 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Після їх смерті відкрилася спадщина на частки спірної квартири.

26 липня 2005 року Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, далі Четверта криворізька ДНК, було заведено спадкову справу №521/2005 (в Спадковому реєстрі №37016807) після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (копії матеріалів спадкової справи №521/2005 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

В межах даної спадкової справи заяви про прийняття спадщини було подано ОСОБА_12 (дружина померлого), ОСОБА_7 (мати померлого) та ОСОБА_13 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 (донька померлого).

19 травня 2020 року державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК було видано, зокрема свідоцтва про право на спадщину на 1/12 частку спірної квартири ОСОБА_3 (зареєстровано у реєстрі за №406) та ОСОБА_14 (зареєстровано у реєстрі за №407). Також державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас ОСОБА_7 прийняла 1/12 частку спірної квартири після смерті сина ОСОБА_10 , однак свідоцтво про право на спадщину за законом не одержала та не здійснила державної реєстрації права власності, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Надалі 19 травня 2020 року Четвертою криворізькою ДНК було заведено спадкову справу №154/2020 (у Спадковому реєстрі №65841239) після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 (копії матеріалів спадкової справи №154/2020 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 1/3 спірної квартири (1/4 належна померлій на праві власності + 1/12 після смерті сина ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

В межах даної спадкової справи ОСОБА_4 (чоловіком померлої) було подано заяву про прийняття спадщини, у якій вказується, що окрім нього спадкоємцем є також ОСОБА_3 (онука померлої, спадкоємець першої черги за правом представлення на підставі ч.1 ст.1266 ЦК України).

19 травня 2020 року державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК було видано свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частку спірної квартири ОСОБА_4 (зареєстровано у реєстрі за №408) та ОСОБА_3 (зареєстровано у реєстрі за №409), далі свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.05.2020 №408 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.05.2020 №409. Також державним нотаріусом Четвертої криворізької ДНК проведено державну реєстрацію права власності на 1/6 спірної квартири за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кожним окремо, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15 лютого 2019 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Волошко О.М., далі приватний нотаріус Волошко О.М., було заведено спадкову справу №17/2019 після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 (копії матеріалів спадкової справи №17/2019 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

В межах даної спадкової справи позивачем ОСОБА_1 (сином померлого) було подано заяву про прийняття спадщини.

Однак, 16 лютого 2021 року приватним нотаріусом Волошко О.М. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, надалі за текстом Постанова від 16.02.2021 (копії супровідного листа №73/02-31 від 16.02.2021 та постанови від 16.02.2021 містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Вказаною Постановою від 16.02.2021 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю рішення суду про встановлення місця проживання спадкодавця, відсутністю належним чином оформлених документів, що підтверджують право власності на вказану нерухомість, та у зв`язку з неможливістю визначення обсягу спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Запропоновано заявнику відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 5 ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

При цьому, у Постанові від 16.02.2021 зазначено, що для підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу надана довідка виконкому Довгинцівської районної в місті ради м. Кривого Рогу від 20 лютого 2019 року за № 8/21-738 про те, що ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 04 вересня 1979 року, знятий з реєстрації 27 грудня 2011 року, тобто на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований не був.

Також, відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 19 лютого 2019 року за № 168379, станом на 31 грудня 2012 року право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на ім`я чотирьох співвласників, двоє з яких ОСОБА_7 ; та ОСОБА_15 .

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу від 20 лютого 2019 року за № 8/21-737 ОСОБА_6 був зареєстрований на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто фактично прийняв спадщину, але юридично її не оформив.

Але за матеріалами спадкової справи, заведеної Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 , фактичне прийняття спадщини сином ОСОБА_6 не підтверджується, про що свідчить довідка про місце проживання померлої та усіх зареєстрованих разом з нею осіб, видана виконкомом Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі за №8/21-1903 від 14 травня 2020 року.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1, п.1 ч. 2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Як встановлено ст.ст. 1261,1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Вказане узгоджується із положеннями глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій.

Як вбачається зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Приписами ч. 1, 2 ст. 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Приписами ч. 1 ст. 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до абз. п. 5 ПП ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 №20, розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст.16 Закону "Про власність", ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю України; майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім`ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п.1 ст.17, ст.18, п.2 ст.17 Закону "Про власність"); квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім`ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

При цьому, в абзацах 1, 5, 6 п. 3.4 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, роз`яснено, що відповідно до ст. 1226 ЦК частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Зі змісту ст.357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила -1/2».

Враховуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що належність довідки виданої виконкомом Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу від 20 лютого 2019 року за № 8/21-737 згідно якої ОСОБА_6 був зареєстрований на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто фактично прийняв спадщину. Є всі підстави: визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 35,9 кв.м., становила -1/4.

Також, згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється у процедурному порядку, визначеному Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/6, далі Порядок.

Згідно пп.1.3 п.1 глави 10 розділу ІІ Порядку при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно роз`яснень, наданих у абз.3 п.27 Пленумі ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Як вже було зазначено вище, згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Довгинцівської районної в місті ради від 20 лютого 2019 року за № 8/21-737, ОСОБА_6 був зареєстрований на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується також наданими виконавчим комітетом Довгинцівської районної в місті ради на виконання ухвали суду від 10.08.2021 документами, а саме копією адресної картки за адресою: АДРЕСА_1 та копією картки реєстрації особи на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (копії відповіді виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради №8/21-3682 від 25.08.2021, адресної картки та картки реєстрації особи містяться в матеріалах цивільної справи №211/1530/21).

Отже, з урахуванням приписів ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_7 , однак свідоцтво про право на спадщину за законом не одержав та не здійснив державну реєстрацію права власності, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Так, оскільки до кола спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 входило 3 особи: ОСОБА_4 (чоловік померлої), ОСОБА_3 (онука померлої, спадкоємець першої черги за правом представлення на підставі ч.1 ст.1266 ЦК України) та ОСОБА_1 , то кожен із спадкоємців мав право на 1/9 частку спірної квартири: 1/3:3=1/9.

Також, ч. 1,2 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

З врахуванням того, що у померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 була частка в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , отже є всі підстави: - встановити місце відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно абз.3 п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вказане знаходить своє відображення в узагальненнях, викладених у листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, а саме за абз. 15-16 п.п. 3.1 якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи вищевикладені обставини, ОСОБА_1 має право на спадкування 13/36 часток спірної квартири після смерті ОСОБА_6 (з урахуванням положень ЦК України стосовно рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності 1/4 + 1/9 після смерті ОСОБА_7 = 13/36).

Отже, виходячи з положень ст.ст.328, 392, ч.5 ст.1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, є всі підстави визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 13/36 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Що стосується вимог позивача про визнання недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Четвертою криворізькою нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_4 , серії НОМ №090570 від 19.05.2020, номер у Спадковому реєстрі: 65842676, номер в реєстрі нотаріальних дій: 408, на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині 1/18 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Четвертою криворізькою нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМ №090569 від 19.05.2020, номер у Спадковому реєстрі: 65842610, номер в реєстрі нотаріальних дій: 409, на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині 1/18 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м. Скасування державну реєстрацію права власності на 1/18 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену 19.05.2020 державним реєстратором Артеменко Любов`ю Михайлівною, Четверта криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №408, виданого Четвертою криворізькою нотаріальною конторою, серії НОМ №090570 від 19.05.2020 (номер запису про право власності: 36543490) та скасувати державну реєстрацію права власності на 1/18 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену 19.05.2020 державним реєстратором Артеменко Любов`ю Михайлівною, Четверта криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за Кельбах Євгенією Олегівною на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №409, виданого Четвертою криворізькою нотаріальною конторою, серії НОМ №090569 від 19.05.2020 (номер запису про право власності: 36543587). Визнання недійсними договір дарування в частині 1/9 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 28 травня 2020 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепою Н.М .та зареєстрований в реєстрі за №470, а також договір дарування в частині 1/9 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 04 листопада 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1-1142. Та скасування державної реєстрацію права власності на 1/9 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену державним реєстратором приватним нотаріусом Мазепою Наталією Михайлівною, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, серія та номер: 470, виданий 28.05.2020, видавник: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Мазепа Н.М. (номер запису про право власності: 36660345), а також скасувати державну реєстрацію права власності на 1/9 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, проведену державним реєстратором Ситнік Оксаною Олександрівною, Третя криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. за ОСОБА_5 на підставі договору дарування частки квартири, серія та номер: 1-1142, виданий 04.11.2020, видавник: ОСОБА_9 , державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області (номер запису про право власності: 39013206).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV.

Відповідно до п.п.1-3 ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Водночас приписами ст. 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що порушення у зв`язку з видачею свідоцтв про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, яким в даному випадку є позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом ОСОБА_6 , є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, так як позивачем не надано доказів, того, що відповідачами незаконно оформлені їх частини спадщини та відповідні свідоцтва та договори, а тому немає законних підстав для їх скасування, тим паче, що позивач зазначає, що він не оспорює право ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а оспорює лише розмір успадкованої частки, суд визнає за позивачем його право на спадщину та на його частку.

Предметом спору є 13/36 часток спірної квартири, вартість якої відповідно становить 98 445 грн 39 коп., що й складає ціну позову.

Таким чином, враховуючи заявлення позовних вимог немайнового та майнового характеру, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 970 грн та 1816 грн, сплачені при поданні позовної заяви, складається з суми сплаченого судового збору.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 368, 370 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності та визначення місця відкриття спадщини - задовольнити частково.

Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, становила -1/4.

Встановити місце відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 13/36 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у розмірі 5785 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) гривень 60 копійок, тобто з кожного по 1446 (одна тисяча чотириста сорок шість) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня ухвалення судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.01.2024 року.

Суддя: Н. О. Сарат