Ухвала суду № 116528683, 24.01.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Номер справи 703/1897/19

1-кп/703/68/24

УХВАЛА

24 січня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла заяву законного представника ОСОБА_4 , щодо якого вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру у зв`язку з вчиненням ним у стані неосудності суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, про повернення прокурору клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру,

у с т а н о в и в :

В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2018 року за №42018251230000090, з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України.

Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року змінено порядок розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, та вирішено продовжувати його судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.

На підставі розпорядження керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року №86, повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями вказане кримінальне провадження передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді ОСОБА_1 від 27 квітня 2021 року вказане кримінальне провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

03 січня 2023 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, призначено до судового розгляду, та вирішено розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.

10 серпня 2023 року, у зв`язку зі зміною порядку судового розгляду та його проведення за правилами, передбаченими главою 39 КПК України, під час судового розгляду прокурором до суду подано клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, у зв`язку із вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, яке було ним оголошено та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

05 жовтня 2023 року на адресу суду надійшла заява законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 ОСОБА_5 , в якій останній просить повернути клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру прокурору.

Вказана заява обгрунтована тим, що досудове розслідування кримінального провадження проведено незаконно, а саме: з порушенням права ОСОБА_4 на захист, оскільки останній є неосудним та під час досудового розслідування йому не було забезпечено захисника; слідчі відмовитлися виконати вимоги по встановленню обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки слідчі не встановили подію кримінального правопорушення, форму вини, мотиву, мету вчинення кримінального правопорушення та розмір завданої шкоди. Крім того стверджує, що слідчі приховали наявність співучасників кримінального правопорушення, якими є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

У судовому засіданні законний представник особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 та особа щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 вищевказане клопотання підтримали та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання законного представника, оскільки клопотання є необгрунтованим, при цьому на стадії судового розгляду повернення прокурору клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру чинним КПК України не передбачено.

Суд, заслухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження у частині, необхідній для правильного вирішення заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Натомість, главою 28 «Судовий розгляд» КПК України суд не наділений правом на повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного прокурору, якщо воно не відповідають вимогам цього Кодексу, під час судового розгляду.

Таким чином, суд наділений право повернути клопотання про застосування примусових заходів медичного прокурору, якщо воно не відповідають вимогам цього Кодексу, виключно на стадії підготовчого судового провадження.

Разом з тим, у даному кримінальному провадженні стадія підготовчого судового провадження завершена 03 січня 2023 року, внаслідок постановлення судом ухвали, якою кримінальне провадження призначеного до судового розгляду та на даний час дане кримінального провадження перебуває на стадії судового розгляду, внаслідок чого клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру не може бути повернуто прокурору, у разі встановлення його невідповідності вимогам КПК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.292 КПК України, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров`я.

Статтею 291 КПК України передбачено вичерпний перелік відомостей, які мають міститися у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру.

При цьому, прокурором дотримані вимоги, передбачені ст.291 КПК України, а саме у клопотанні про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру міститься: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості особи відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру; 3) анкетні відомості представника потерпілої; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада прокурора; 5) виклад фактичних обставин суспільно небезпечного діяння, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація суспільно небезпечного діяння з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання суспільно небезпечного діяння; 6) з огляду на неосудність особи щодо якої складено клопотання, правомірно не вказано обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданий суспільно небезпечним діянням, зокрема її не встановлення; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дата його складання.

За вказаних обставин, клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Також, згідно ст.505 КПК України, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються: 1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення; 2) вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою; 3) наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування; 4) поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього; 5) небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою; 6) характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням; 7) обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

Тобто, обов`язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному провадженні є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення суспільно небезпечного діяння даною особою, при цьому враховуються й інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).

При цьому, предмет доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення особою суспільно небезпечного діяння.

Формулювання суспільно небезпечного діяння у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру має відбуватися лише виходячи з об`єктивних ознак такого діяння, натомість умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме кримінального правопорушення та встановлюється виключно щодо осудної особи.

Таким чином, посилання законного представника на відсутність у клопотанні про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки слідчі не встановили подію кримінального правопорушення, форму вини, мотиву, мету вчинення кримінального правопорушення, є недоречними.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 Постанови ВС від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16).

Отже, формулювання обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та правова кваліфікація такого діяння є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням суспільно небезпечного діяння та з правовою кваліфікацію такого діяння, як і конкретизація правової кваліфікації суспільно небезпечного діяння не може бути предметом розгляду на стадії судового розгляду та не є підставою для повернення обвинувального акту.

Згідно правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі №273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

За вказаних обставин, наведені законним представником особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, твердження, у тому числі щодо порушення під час досудового розслідування кримінального провадження права ОСОБА_4 на захист, не встановлення органом досудового розслідування розміру завданої шкоди, а також наявність співучасників кримінального правопорушення, не є підставою для повернення клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру, оскільки не можуть бути предметом перевірки до ухвалення рішення по суті справи.

З урахуванням викладеного, суд не знаходиться підстав для задоволення клопотання законного представника щодо повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору.

Керуючись ст.291, 295, 314, 362, 369-372, 505 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви законного представника ОСОБА_5 про повернення прокурору клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у зв`язку із вчиненням ним у стані неосудності суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений о 12 год. 50 хв. 25 січня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1