Рішення № 116523038, 24.01.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8308/23

Номер провадження 2/495/619/2024

24 січня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав, у якому просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем шлюб не укладено, проте сторони мають спільну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та залишився на повному його утриманні та вихованні. Позивач повністю займається вихованням дитини, його розвитком та навчанням.

Мати дитини самоухилилася від участі в його житті. Матеріальну допомогу не надає, знаходиться за межами України, проживала та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідності з ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Враховуючи те, що відповідач по справі жодним чином не була позбавлена інформації стосовно міста перебування позивача та дитини, а з боку самого позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з відповідачем та прийманні участі матері у вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов`язки, покладені на неї законом.

Стислий виклад позиції відповідача, викладеної у відзиві

У поданому представником відповідача відзиві повідомлено суд, що ОСОБА_2 з позовом не згодна, вважає вимоги викладені в ньому незаконними, а обґрунтування таких вимог надуманими та такими, що не відповідають дійсності та вводять суд в оману, у зв`язку з чим вважає за необхідне і доцільне надати свої заперечення із відповідним обґрунтуванням.

Так, зазначає, що дійсно сторони по справі мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 з 2018 року не проживають однією сім`єю, спільне господарство не ведуть.

У зв`язку із скрутним матеріальним становищем, в 2021 році відповідач, будучи мамою трьох дітей, змушена була поїхати на заробітки до Польщі. За домовленістю сторін неповнолітній син залишився проживати разом із батьком. На утримання дитини щонеділі відповідач надсилала кошти. Щодня мати телефонує сину та вони спілкуються.

5 серпня 2022 року ОСОБА_1 /позивач/ особисто написано заяву про згоду на тимчасові поїздки малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон України до Республіки Польща, у період з 10.08.2022 року по 09.08.2023 року у супроводі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто у супроводі рідної дочки від попереднього шлюбу ОСОБА_2 .

Згідно довідки SP4/0071/97/2022 виданої керівником початкової школи № 4 м. Бельсько-Бяла, Польща, з 1 вересня 2022 року неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався в Польщі та відповідно проживав разом із матір`ю, відповідно і перебував на її утриманні та вихованні. У зв`язку з тим, що сину не сподобалася країна проживання, сторонами по справі було досягнуто спільної згоди, що дитина повернеться додому в Україну і продовжить навчання в українській школі.

Тобто з серпня 2022 року по березень 2023 року неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в Польщі разом із мамою, яка його утримувала та займалась його вихованням, духовним і фізичним розвитком.

Після повернення в Україну, син продовжує спілкуватись щоденно із мамою, яка в свою чергу, будучи на відстані підтримує теплі стосунки із сином та завжди знає про його життя, успіхи в навчанні, вподобання, що підтверджується їх особистою перепискою у за стосунку ОСОБА_5 . Крім того, мати дбає і про матеріальне становище сина, надсилаючи йому кошти, що також підтверджується роздруківками.

Крім всього вищезазначеного, згідно довідки № 379 від 10.10.2023 року, виданої КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_2 /відповідач/ на обліку у психіатра Білгород-Дністровської МБЛ не значиться.

Згідно довідки № 241 від 10.10.2023 року, виданої КНП «Білгород Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_2 на обліку у нарколога Білгород-Дністровської МБЛ не знаходиться.

02.11.2023 року ОСОБА_2 написала заяву, яка завірена нотаріально в Польщі, згідно якої вона особисто заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того відповідач зазначає, що позивач особисто спілкується із відповідачкою щодо їх спільної дитини та під час їх спільного спілкування у застосунку Вайбер підтвердив той факт, що мати не забуває про сина.

У зв`язку із вищевикладеним вважає, що обставини, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 є надуманими та безпідставними, а отже не підлягають задоволенню.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.08.2023 року провадження по справі було відкрито, розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2023 року було зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради надати письмовий висновок про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

15.11.2023 року від позивача, ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити.

16.11.2023 року від виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради надійшов Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

22.11.23 року від представника відповідача адвоката Єфименко Н.В. надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого вже викладений в описовій частині рішення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.11.2023 року підготовче провадження по справі було закрито, а справа призначена до слухання по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, проте її представник адвокат Єфименко Н.В. подала через канцелярію суду заяву, про розгляд справи за її відсутності, у задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа - представник виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, у судове засідання не з`явився, повідомлявся.

Суд розглядає справу за відсутність позивача та відповідача, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, відповідно до наданої заяви, за наявними матеріалами у справі.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, дійшов висновку, що у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, їх нормативно правове обґрунтування та позиція суду

Судом встановлено, що ОСОБА_1 /позивач/ та ОСОБА_2 /відповідач/ є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження № 237 від 04.06.2009 року, місце реєстрації: відділ реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки про склад сім`ї № 48 від 07.08.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 /позивачем/ за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № 02-32/2306 від 16.11.2023 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є недоцільним та не в інтересах дитини.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду

Спірні правовідносини регулюються нормами матеріального права визначені, зокрема, Сімейним кодексом України.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов`язком суду.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, послався на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних з вихованням дитини, а саме: не цікавиться дитиною, не піклується про неї, тривалий час перебуває за межами України, не приймає участь у вихованні сина.

Проте у ході судового розгляду зазначені вище факти не підтвердилися та не було встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

З наведених обставин, суд критично ставиться до викладених у позові пояснень позивача щодо негативної характеристики відповідача, оскільки вони не найшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідач заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, зазначаючи, це в окремій заяві нотаріально завіреній у Республіці Польща, оскільки про сина піклується. Така поведінка відповідача дає підстави вважати, що остання не нехтує інтересами дитини. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

Крім того, згідно висновку органу опіки та піклування під час бесіди з самим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працівниками служби встановлено, що дійсно дитина певний час проживала разом з матір`ю у Польщі, де відвідував місцеву школу, проте через непорозуміння з однолітками виявив бажання повернутися в Україну та проживати разом з батьком. З матір`ю дитина постійно спілкується.

Вказане також підтверджується, довідкою дирекції початкової школи № 4 у м. Бельсько-Бяла (Польща), відповідними скріншотами Вайбер та банківських транзакцій, які суд визнає належними і допустимими доказами та покладає в обґрунтування рішення.

До того ж ОСОБА_1 /позивачем/ згідно нотаріально завіреної заяви, що міститься у матеріалах справи, самостійно була надана згода на тимчасові поїздки його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за кордон України до Республіки Польща, у період з 10.08.2022 року по 09.08.2023 року, з метою відпочинку, оздоровлення та навчання, у супроводі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій він надав право вирішувати всі питання, які можуть виникнути під час поїздки, в тому числі захищати права дитини в усіх відповідних органах на період поїздки, яка відповідає за життя і здоров`я дитини, з наступним поверненням дитини в Україну.

Ухиленням від виконання обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена положеннями п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно свого сина в матеріалах справи відсутні.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно її сина є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Висновки суду

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її матері по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не було достовірно доведено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим, слід відмовити в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

На підставі ст.141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями ст. 150, 164, 165 СК України, ст. 4, 13, 136, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: невідомий, адреса: АДРЕСА_4 ),

Третя особа - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04056799, адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська 56).

Повний текст рішення складено 24.01.2024 року.

Суддя Н.Д. Анісімова