Рішення № 116517968, 24.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/135/24

РІШЕННЯ

іменем України

24 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.11.2023 №220450005530 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.11.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди роботи з 01.01.1988 по 21.05.1992 у колгоспі "Урожай", з 01.01.2004 по 03.10.2006 у СТОВ "Веселець" призначити пенсію за віком з 03.11.2023, провівши нарахування і виплату пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03 листопада 2023 року звернувся до відділу обслуговування громадян № 4 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою та відповідними документами з метою призначення пенсії за віком. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08 листопада 2023 року № 220450005530 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Підставою для відмови в призначенні пенсії стала відсутність необхідного страхового стажу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, та відзиву до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

03.11.2023 позивач, звернувся через до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08 листопада 2023 року № 220450005530 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Підставою для відмови в призначенні пенсії стала відсутність необхідного страхового стажу.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 08 листопада 2023 року № 220450005530, страховий стаж позивача складає 23 роки 01 місяць 18 днів.

До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з дублікатом трудової книжки, а саме: період роботи у колгоспі "Урожай" з 01.01.1988 року по 21.05.1992 роки, оскільки, на думку ГУ ПФУ в Харківській області, за ці роки відсутня інформація про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум, а відомості внесені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.11.2005 не прийнято до уваги, тому що періоди в цих записах передують даті заведення трудової книжки, а також записи оформленні неналежним чином.

Окрім того, не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 03.10.2006 року, при цьому підстави відмови у зарахуванні зазначений період роботи ГУ ПФУ в Харківській області письмово мені не роз`яснено.

Позивач вважає, що загалом, до страхового стажу йому не зараховано 7 років 1 місяць 23 дні, що зумовило прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки б за умови зарахування вказаного періоду його страховий стаж становив би 30 років 3 місяці 11 днів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Суд встановив, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому має право на призначення пенсії за віком, враховуючи 60 років віку та при наявності 30 років страхового стажу.

Позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст. 26 Закону № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08 листопада 2023 року № 220450005530 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Підставою для відмови в призначенні пенсії стала відсутність необхідного страхового стажу. Вказаним рішенням визначено стаж позивача 23 роки 1 місяць 18 днів.

До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи у колгоспі "Урожай" з 01.01.1988 року по 21.05.1992 роки, оскільки, за ці роки відсутня інформація про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум.

При цьому відомості внесені у трудову книжку НОМЕР_1 від 10.11.2005 не прийнято до уваги, тому що періоди в цих записах передують даті заведення трудової книжки, а також записи оформленні неналежним чином.

Крім того, відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 03.10.2006 року у СТОВ "Веселець", при цьому підстав відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи ГУ ПФУ в Харківській області у рішенні не зазначено.

Згідно ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Відмовляючи відповідач при розгляді заяви про призначення пенсії у врахуванні періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , відповідач не зарахував період роботи у колгоспі "Урожай" з 01.01.1988 року по 21.05.1992 роки, оскільки, за ці роки відсутня інформація про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум, а відомості внесені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.11.2005 не прийнято до уваги, тому що періоди в цих записах передують даті заведення трудової книжки, а також записи оформленні неналежним чином.

Суд звертає увагу відповідача, що його посилання на неточності в заповненні трудової книжки позивача є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, підставою для прийняття якого стало відсутність інформації про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум, а також те, що періоди в цих записах передують даті заведення трудової книжки, а також неналежне оформлення записів, є протиправним, оскільки працівник не несе відповідальність за заповнення трудової книжки, при цьому такі записи здійснюються самим роботодавцем.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, який вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства яка відповідальна за дотримання правил її ведення (постанова № 687/975/17 від 21.02.2018).

Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.11.2023 №220450005530, суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування.

Суд звертає увагу позивача, що останній просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.11.2023, однак вказаний лист не є рішенням, яке б порушувало право позивача на призначення пенсії за віком, оскільки з листа від 23.11.2023 №2200-0207-8/107054 встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області лише повідомило про наявність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.11.2023 №220450005530 про відмову у призначенні пенсії позивачу, а отже підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.11.2023 немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд звертає увагу при розгляді справи встановлено, що відповідач приймаючи рішення від 08.11.2023 №220450005530 взагалі не надавав оцінки підставам врахування чи неврахування періодів роботи позивача в період з 01.01.2004 по 03.10.2006 у СТОВ "Веселець", записи про які внесено до трудової книжки НОМЕР_1 , до його страхового стажу, обмежившись не зарахуванням трудової книжки в цілому.

За таких обставин, суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про зарахування певних періодів до страхового стажу позивача та про призначення пенсії, адже завданням суду є здійснення контролю за правомірністю рішення суб`єкта владних повноважень із цього питання, а не первинний його розгляд. Однак, як встановлено, відповідачем рішення із вказаних вище питань не приймалося.

Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача із урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення про наявність підстав для врахування трудової книжки НОМЕР_1 при призначенні пенсії за віком.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.11.2023 №220450005530 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.11.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, із урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) ВідповідачіГоловне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022 , код ЄДРПОУ - 14099344)

Головуючий суддя О.П. Шевчук