Ухвала суду № 116517756, 24.01.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без руху

24 січня 2024 р. справа № 520/1934/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду, заявивши позовні вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 01.12.2018 року - із застосуванням фіксованої суми в розмірі 4 258 грн. 75 коп; 2) зобов`язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 01.12.2018 року - із застосуванням фіксованої суми в розмірі 4 258 грн. 75 коп., враховуючи вже виплачені кошти; 3) визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу через несвоєчасну виплату за період з 01.01.2016 року по 23.12.2023 року; 4) зобов`язання Харківського національного університету Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу через несвоєчасну виплату за період з 01.01.2016 року по 23.12.2023 року, виходячи з правильно розрахованої (дорахованої) суми індексації.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд зазначає, що предметом спору за даною позовною заявою є, зокрема, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.

Порядок та особливості здійснення компенсації втрати частини доходів врегульовано приписами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі Закон № 2050-III).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Аналогічну норму містить пункт 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі Порядок № 159).

Так, у постанові від 11 грудня 2020 року у справі № 200/10820/19-а Верховний Суд вказав, що з огляду на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.

Застосовуючи зазначений правовий висновок, а також маючи на меті його уточнити, Верховний Суд у постановах від 09 червня 2021 року у справі № 240/186/20 та від 17 листопада 2021 року у справі № 460/4188/20 вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки у разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моментом отримання листа-відповіді про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов`язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов`язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб`єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.

У постанові від 04 травня 2022 року у справі № 200/14472/19-а Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від наведеної позиції.

Отже, законодавцем передбачено обов`язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання відповідної заяви до уповноваженого органу, та виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити у судовому порядку.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить, зокрема, зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу через несвоєчасну виплату за період з 01.01.2016 року по 23.12.2023 року, виходячи з правильно розрахованої (дорахованої) суми індексації.

Тобто, спірне питання пов`язане виключно з термінами виплати індексації грошового забезпечення, яка була виплачена позивачу на виконання судового рішення.

При цьому, позивач не погодився із виплаченими сумами індексації на виконання рішення суду по справі №520/14134/2020 та оскаржив бездіяльність відповідача щодо застосування при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік місяця для обчислення споживчих цін - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 01.12.2018 року - із застосуванням фіксованої суми в розмірі 4 258 грн. 75 коп. Отже, повну суму індексації, на думку заявника, ще не нараховано та не виплачено відповідачем

Окрім того, доказів звернення до відповідача з відповідною заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів для досудового врегулювання спору в частині порушення термінів виплати індексації грошового забезпечення, а також відмови відповідача у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів за наслідком розгляду такої заяви, виключно яку позивач може оскаржити у судовому порядку, до матеріалів позовної заяви не надано.

Викладене зумовлює залишення позову без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

1.Позов - залишити без руху.

2. Надати час для усунення недоліків - 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

3.Встановити способом усунення недоліків подання до суду доказів досудового врегулювання спору у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, а саме доказів подання до відповідача відповідної заяви та відмови останнього у виплаті компенсації за наслідками розгляду такого звернення.

4.Роз`яснити, що невиправлення недоліків в оформлення позову зумовлює повернення позову.

5.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко