Рішення № 116515240, 19.01.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/5111/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

позивача: Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю , представник - Шибаєв А.

відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , представник - Євич - Герзанич Ж.І.

третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості , представник - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ФОП ОСОБА_1 , третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2023 року в.о. директора Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2022 році становила 217221,43 грн., то за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 108 610,71 грн.

Однак, відповідач до 15.04.2023 року, строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив. На день подачі позовної заяви до суду 20.06.2023 року строк прострочення платежу становить 64 дні, а отже пеня, при обліковій ставці НБУ 25% становить 5 560,96 грн.

23 червня 2023 року ухвалою ЗОАС було відкрито спрощене позовне провадження та зобов`язано позивача надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали :

- дані Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, на підставі яких визначено відповідача як фізичну особу, яка використовує найману працю, та таку, яка не забезпечила виконання у попередньому році нормативу робочих місць, в тому числі інформацію по кожному пункту розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій та інформації щодо всіх числових показників у ньому.

26 червня 2023 року позивачем надано документи на ви конання вимог ухвали від 23 червня 2023 року.

05 липня 2023 року Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки потреба у створенні одного місця для працевлаштування інвалідів виникла у травні 2022 року, у зв`язку з чим 02.06.2022р. відповідачем було створено два робочі місця (додатково одне місце - на випадок збільшення штатної чисельності працівників) для працевлаштування інвалідів та подано відповідний звіт про попит на робочу силу до Ужгородського районного центру зайнятості , а 20.09.2022 року відповідачем працевлаштовано на посаду підсобного робітника ОСОБА_2 , інваліда 2 групи (без допомоги центу зайнятості).

Отже, покладені на Відповідача частиною третьою ст.18 Закону №875-ХІІ обов`язки, останнім виконано, зокрема, виділено та створено 2 робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, надано державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації їх працевлаштування, , а тому Відповідач не повинен сплачувати вказані санкції та пеню. А відтак у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

27 липня 2023 року ухвалою ЗОАС суд зважаючи на предмет спору, обставини справи перейшов до загального позовного провадження.

24 жовтня 2023 року представник позивача надав суду клопотання про долучення доказів, до якого долучив запит Закарпатського ОВ ФСЗІ від 11.10.23 року до Ужгородської філії Закарпатського обласного центру зайнятості, лист Ужгородської філії Закарпатського обласного центру зайнятості №814/701.1-13 від 20.10.2023 р.

25 жовтня 2023 року ухвалою ЗОАС було залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог : Закарпатській обласний центр зайнятості (вул. Новака Андрія, 45, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02771546) , а також зобов`язано Закарпатський обласний центр зайнятості надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали інформацію : чи подавалися ФОП ОСОБА_1 протягом 2021 -2023 років Звіти форми 3-ПН та інші звернення щодо працевлаштування інвалідів до даного суб`єкта господарювання, а також самі Звіти в разі їх подання, Положення, Інструкцію про порядок прийняття, реєстрацію Звітів форми 3-ПН .

20 листопада 2023 року Закарпатським обласним центром зайнятості на конання вимог ухвали від 25 жовтня 2023 року повідомлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) протягом 2021 - 2023 років: 19.01.2021, 27.06.2023 та 02.11.2023 подавалися звіти Форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». та долучено копії відповідної звітності.

05 грудня 2023 року від представника позивача надійшла заява про долучення додатків (матеріалів) до справи та додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що станом на 01.01.2022р. у Відповідача відповідно до затвердженого ним штатного розпису були наявні 4 вакантні штатні одиниці кухарів.

Інформація про вакансії у встановленому чинним законодавством порядку була доведена до відома Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості. Пізніше між сторонами була досягнута домовленість про направлення Відповідачу безробітних на навчання, з подальшим працевлаштуванням. Наслідком домовленостей стало направлення безробітних на професійне навчання і укладення 11.02.2022 р. двох трьохсторонніх договорів на професійне навчання на посаду кухаря: між Відповідачем, третьою особою та фізичними особами - претендентами на посаду кухаря , а 14.02.2022р. - ще двох таких договорів додатково . Відповідач Наказами №1 від 11.02.2022р., № 2 від 11.02.2022 р., № 3 від 14.02.2022 р., № 4 від 14.02.222 р. зарахував 4-х фізичних осіб - претендентів на посаду кухаря - на стажування. Через місяць Відповідач працевлаштував стажерів, доказом чому є Накази про прийняття на роботу №01/К/22 від 11.02.2022р, №02/К/22 від 11.02.2022р., №03/К/22 від 11.02.2022р., №04/К/22 від 11.02.2022р. Вищенаведеними письмовими доказами доводиться факт тісної комунікації і співпраці у встановленому чинним законодавством порядку між Відповідачем і Третьою особою у 2022 р., що спростовує твердження Третьої особи про відсутність його взаємодії і обміну інформацією з Відповідачем у 2022 р. Повторно звертає увагу на те, що Відповідач у 2022 р. створив робоче місце для працевлаштуванняосібз інвалідністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів наведених у позові.

Представник відповідача заперечив проти позову з мотивів наведених у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

Обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснив розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, відповідно до рядка 01 розрахунку середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить 10осіб. Згідно рядка 02 розрахунку на підприємстві протягом 2022 року середньооблікова чисельність штатних працівників , яким відповідно до чмнного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб. Згідно рядка 03 розрахунку, кількість осіб з інвалідністю які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст.19 Закону становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 розрахунку, у роботодавця протягом 2022 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 0 осіб.

Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за результатами зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як це передбачено статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

На підставі викладеного позивач і розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та звернувся до суду із позовом про їх стягнення разом з пенею.

За розрахунком позивача розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з відповідача становить 108610,71 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що станом на 20.06.2023 року сума пені, яку необхідно сплатити дорівнює 86,89 грн. х 64 дні = 5560,96 грн.

Разом з тим, станом на 01.01.2022р. у Відповідача відповідно до затвердженого ним штатного розпису наказом № 01- С-21від 20.11.2021р., були наявні 4 вакантні штатні одиниці кухарів.

Інформація про вакансії у встановленому чинним законодавством порядку була доведена до відома Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості.

Позивачем було укладено 11.02.2022 р. двох трьохсторонніх договорів на професійне навчання на посаду кухаря: між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Закарпатським обласним центром зайнятості та фізичними особами - претендентами на посаду кухаря .

Також , 14 лютого 2022р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Закарпатським обласним центром зайнятості та фізичними особами претендентами на посаду кухаря було укладено договорів на професійне навчання № 714/26-22 та №714/27-22 .

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Наказами №1 від 11.02.2022р., № 2 від 11.02.2022 р., № 3 від 14.02.2022 р., № 4 від 14.02.222 р. зарахував 4-х фізичних осіб - претендентів на посаду кухаря - на стажування.

В подальшому, Відповідач працевлаштував стажерів, доказом чого є Накази про прийняття на роботу №01/К/22 від 11.02.2022р, №02/К/22 від 11.02.2022р., №03/К/22 від 11.02.2022р., №04/К/22 від 11.02.2022р.

Судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 протягом 2021 - 2023 років: 19.01.2021, 27.06.2023 та 02.11.2023 подавалися звіти Форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу , що стверджується звітністю ФОП ОСОБА_1 за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 19.01.2021, звітністю ФОП ОСОБА_1 за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 27.06.2023, звітністю ФОП ОСОБА_1 за формою 3-ПН «Інформація про попит на роботу силу (вакансії)» від 02.11.2023.

Відповідач у 2022 р. створив робоче місце для працевлаштуванняосіб з інвалідністю, що підтверджується штатним розписом Відповідача, затвердженим наказом № 02/С/22 від 01.06.2022 .

02.06.2022 року Ужгородським районним центром зайнятості від ФОП ОСОБА_3 прийнято Звітність Форми № 3-ПН і зазначенням вакантної посади підсобного робітника, де у розділі ІІ зазначено коментар до вакантної посади : інвалід, який не досяг пенсійного віку, встановленого ст. 26 ЗУ"Про загальнообовзякове державне пенсійне страхування".

19 вересня 2022 р. Відповідач самостійно, працевлаштував на вакантну посаду гр-на ОСОБА_2 , доказом чого є Наказ № 23/К/22 "Про прийняття Васильняка на роботу" підсобним робітником, довідка про доходи ОСОБА_2 із зазначенням сплати ЄСВ та довідка до Акту огляду МСЕК № 464408 із зазначенням другої групи інвалідності .

Мотиви та норми права застосовані судом.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі по тексту Закон України № 875-ХІІ) визначені основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Стаття 18-1 Закону № 875-ХІІ передбачає, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення".

Згідно ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.15 ч. 1 ст.1 ЗУ "Про зайнятість населення" працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Виходячи з вищевказаних понять та положень законів, суд констатує, що особа-інвалід, яка бажає працювати , сама повинна здійснити відповідні дії для того , щоби бути працевлаштована шляхом звернення до підприємств або до центру зайнятості населення , і тоді в подальшому бути працевлаштованою, що передбачає комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Тобто , для стадія працевлаштування є другою після стадії безпосереднього звернення самого інваліда.

Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульований наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" (далі по тексту Порядок № 316), Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки № 827-22 від 12.04.2022, Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання, який набув чинності 07.07.22 року.

Порядком 316 була встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та порядок її подання.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 316 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 5 Порядку № 316).

Відповідно до п. 1.6 Порядку 827-2 роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у 2022 році у зв`язку з наявністю вакантних місць для осіб з інвалідністю, відповідач протягом 2022 року, подавав до Ужгородського міського центру зайнятості звіт за формою №3-ПН (Інформація про попит на робочу силу (вакансії), у якому вказував на наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, «кухар» .

Подання відповідних звітів до центру зайнятості є належним підтвердженням наявності на підприємстві створеного та введеного в дію місця для працевлаштування інваліда Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Також судом врахована судова практика Верховного Суду за 2023 рік, а саме: постанова від 29 листопада 2023 року справа № 200/5659/21(адміністративне провадження № К/990/3548/22), постанова від 16 листопада 2023 року справа № 620/7848/23 .

Верховний Суд 13 листопада 2023 року у постанові № 320/6029/22 зазначив наступне:

- Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Крім того, відповідно до статті 20 частини 2 Закону України № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, законом передбачена відповідальність підприємств, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом.

Згідно зі статтею 217 частиною 1 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до статті 218 частини 1 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Аналізуючи норми права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає, що проголошене статтею 17 частиною 1Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення права інвалідів працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом, реалізовано законодавцем у спосіб покладення обов`язків з працевлаштування інвалідів як на роботодавців, так і на органи державної служби зайнятості населення.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів позивачем не надано.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративного-господарських санкцій та пені, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 , в 2022 році в повній мірі виконав встановлений законодавством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому підстави для застосування до такого передбачених ст. 20 Закону адміністративно-господарських санкцій в даному випадку відсутні.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих вимог, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 13592841) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня з дня виготовлення судового рішення в повному обсязі.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 24 січня 2024 року.