Рішення № 116514471, 23.01.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/32195/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (далі ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 18.09.2023 з метою митного оформлення товару (автобус VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 , що був у використанні) декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №23UA205050063124U7, в якій було зазначено ціну товару 30000,00 GBP, та визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 82000,00 євро за одиницю, що в перерахунку на дату подання МД становить 70425,5731 фунтів стерлінгів. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 МК України декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Позивач також зазначив, що посилання митного органу у повідомленні декларанту та у спірному рішенні на розбіжності у відомостях про власника транспортного засобу і продавця (продавцем товару відповідно до контракту від 05.07.2023 №0507GB є компанія Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником вказано «MIDLAND BUS AND COACH SALES») не може бути підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу чітко зазначено, що цей документ не є підтвердженням права власності, у ньому вказано хто несе відповідальність за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а отже відомості про компанію, яка є відповідальною за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу в країні відправника ніяким чином не впливає на митну вартість, а тому не може розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару. Стосовно зауважень митного органу щодо терміну оплати та платіжної інструкції №37 від 22.08.2023, яка не відповідає терміну оплати, вказаному в інвойсі від 05.07.2023 №84577, то зазначає, що термін оплати було змінено за погодженням сторін, що не суперечить умовам контракту від 05.07.2023 №0507GB. У даному випадку, поставка товару відбулася після повної оплати вартості товару, що дає можливість ідентифікувати оплату за платіжною інструкцією від 22.08.2023 №37 саме за автобус VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 . При цьому зауважує, що термін оплати жодним не стосується ціни товару і ніяким чином не впливає на складові митної вартості. Також на запит позивача відправник надав лист про підтвердження оплати за автобус VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 відповідно до платіжної інструкції від 22.08.2023 №37 (інвойс 84577), та вказаний лист було скеровано на адресу митного органу. Також зазначає, що посилання митного органу на неподання документів згідно переліку не відповідає дійсності, оскільки декларантом було повідомлено митний орган про відсутність запитуваних документів, так як вони надані до митного оформлення самостійно (платіжне доручення, експортна декларація країни відправлення), будь-яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами щодо придбання вказаного товару позивач не укладав, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не оплачувалось, відтак на вимогу митного органу не мав змоги їх надати.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару було виявлено розбіжності, зокрема, продавець згідно контракту від 05.07.2023 №0507GB «Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd», тоді як в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником вказано «MIDLAND BUS AND COACH SALES». Зазначає, що в розумінні положень частини другої статті 53 МК України зовнішньоекономічний контракт, є документом, який подається для підтвердження митної вартості товарів і саме у вказаному документі виявлено розбіжності, які призвели до сумніву митного органу щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару; вищевказана розбіжність є підставою для сумніву щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості. Також митному органу під час митного оформлення було надано банківський платіжний документ №37 від 22.08.2023 та рахунок-фактуру №84577 від 05.07.2023. Згідно з рахунком-фактурою №84577 від 05.07.2023 оплата повинна була бути здійснена до 05.07.2023, однак банківський платіжний документ №37 був виданий 22.08.2023, що ставить під сумнів правдивість інформації про ціну товару, крім того, Окрім того, дану платіжну інструкцію не можливо ідентифікувати як оплату за дану поставку, так як вона не містить посилання на інвойс. Зауважив, що наявність розбіжностей у документах є достатньою підставою у розумінні частини третьої статті 53 МК України для витребування додаткових документів. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості - за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (сайт «mobile.de»), на рівні 82000,00 євро за одиницю, що в перерахунку на дату подання МД становить 70425,5731 фунтів стерлінгів. З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Також зазначив, що ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» відповідно до частини восьмої статті 55 МК України 10.10.2023 направило митному органу заяву (пояснення) щодо зазначених зауважень в рішенні про коригування митної вартості від 19.09.2023 № UA205050/2023/000644/1 та додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, однак відповіді від митного органу у встановлені терміни не отримано. Крім того, зауважив, що посилання на мережу Інтернет, яка покладена в обгрунтування оскаржуваного рішення стосовно вартості товару, не може бути взята до уваги, оскільки її застосування МК України не передбачено, вона не містять ідентифікаційних відомостей про покупця та дійсну ціну продажу, за своїм правовим статусом не є офіційними документам та не спростовує відомості, вказані у документах, поданих до митного оформлення. Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, як і не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням статей 55,64 МК України.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що саме за результатами опрацювання документів, які подано для підтвердження митної вартості товару, виявлено розбіжності та неточності, у зв`язку з чим, Волинською митницею реалізовано право, визначене частиною третьою статті 53 МК України, про надання додаткових документів, які б ці розбіжності та сумніви усунули. Проте, надання декларантом додаткових документів ці розбіжності та сумніви митного органу не усунули, що слугувало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Також зазначив, що митний орган на заяву позивача від 10.10.2023 надав відповідь листом №7.3-15/13263 від 30.10.2023, який був надісланий позивачу простим листом. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 13.12.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні відмовлено.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

05.07.2023 між ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (покупець) та компанією Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd (продавець) було укладено контракт №0507GB, відповідно до умов якого продавець зобов`язався продати 11 транспортних засобів (автобуси), що були у використанні, зокрема, VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 , згідно заявки покупця, а покупець прийняти товар і здійснити оплату на умовах даного контракту. Загальна сума контракту становить 330000 GBP; ціна однієї одиниці становить 30000 GBP. Умови поставки DAP Ягодин, Шегині відповідно до правил Інкотермс 2010. Оплата товару здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати передоплата (а.с. 15-17).

На виконання умов контракту від 05.07.2023 №0507GB компанією Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd складено інвойс від 05.07.2023 №84577 на продаж вживаного транспортного засобу - VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 ; ціна товару - 30000 GBP (а.с. 28-29).

18.09.2023 з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO; (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна к-сть місць, включаючи водія 73; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель-робочий об`єм циліндрів двигуна 12902см.куб.; номер двигуна невизначений; потужність - 340kw; колісна формула - 6х2№; календарний рік виготовлення 2012; модельний рік виготовлення 2012; дата першої реєстрації - 29.07.2014. Країна виробництва - (BE) Торгівельна марка «VAN HOOL»» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205050063124U7 (а.с. 88-89). Фактурна вартість імпортованого товару становить 30000 GBP, що і є його митною вартістю за першим методом (еквівалентно 1360899,00 грн). До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: контракт від 05.07.2023 №0507GB (а.с. 92-93); інвойс від 05.07.2023 №84577 (а.с. 95); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.06.2023 № НОМЕР_2 (а.с. 94); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 22.08.2023 №37 (а.с. 96); висновок експерта від 18.09.2023 №605 (а.с. 91); довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 18.09.2023 №180923043 (а.с. 91 зворот); копію митної декларації країни відправлення від 31.08.2023 №23GB08X83555153016 (а.с. 95 зворот).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні декларанту зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: продавець згідно контракту від 05.07.2023 №0507GB - «Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd», тоді як в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником вказано «MIDLAND BUS AND COACH ALES»; в інвойсі від 05.07.2023 № 84577 вказано термін оплати - 05.07.2023. Надано платіжну інструкцію №37 від 22.08.2023, яка не відповідає терміну оплати, вказаному в інвойсі. Окрім того, дану платіжну інструкцію не можливо ідентифікувати як оплату за дану поставку, так як вона не містить посилання на інвойс. Запропоновано подати такі документи:1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.36, 99).

На електронне повідомлення митниці декларант позивача подав заяву про відсутність додаткових документів (а.с. 93 зворот).

19.09.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000644/1 (а.с.89) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033538 (а.с.90).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: продавець згідно контракту від 05.07.2023 №0507GB - «Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd», тоді як в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником вказано «MIDLAND BUS AND COACH ALES». В інвойсі від 05.07.2023 № 84577 вказано термін оплати - 05.07.2023. Надано платіжну інструкцію №37 від 22.08.2023, яка не відповідає терміну оплати, вказаному в інвойсі. Окрім того, дану платіжну інструкцію не можливо ідентифікувати як оплату за дану поставку, так як вона не містить посилання на інвойс. Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що зазначено в заяві від 19.09.2023. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (сайт «mobile.de»). Рівень митної вартості становить 82000 євро за одиницю, що в перерахунку на дату подання МД становить 70425,5731 фунтів стерлінгів.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050063766U7 від 21.09.2023 (а.с.100).

Судом також встановлено, що позивач відповідно до частини восьмої статті 55 МК України звернувся до Волинської митниці з листом від 10.10.2023, в якому просив прийняти рішення про визначення митної вартості товару у відповідності до частини девятої статті 55 МК України за ціною договору (контракту), надавши додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, зокрема, лист компанії Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd від 09.10.2023 (а.с. 110-118).

Листом від 30.10.2023 №7.3-15/13263 відповідач повідомив, що рішення про визначення митної вартості від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1 не підлягає скасуванню (а.с. 130-132).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 05.07.2023 №0507GB (а.с. 92-93); інвойс від 05.07.2023 №84577 (а.с. 95); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 22.08.2023 №37 (а.с. 96). Разом із цими документами було надано також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.06.2023 № НОМЕР_2 (а.с. 94); висновок експерта від 18.09.2023 №605 (а.с. 91); довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 18.09.2023 №180923043 (а.с. 91 зворот); копію митної декларації країни відправлення від 31.08.2023 №23GB08X83555153016 (а.с. 95 зворот).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 05.07.2023 №0507GB визначено предмет (продаж транспортних засобів (автобусів), що були у використанні, зокрема, VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 ), ціну товару (ціна однієї одиниці становить 30000,00 GBP) та умови поставки (DAP відповідно до правил Інкотермс 2010), строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до інвойсу від 05.07.2023 №84577 вартість товару (вживаного транспортного засобу VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 ) становить 30000,00 GBP (наявні посилання на контракт від 05.07.2023 №0507GB).

Ціна товару в інвойсі від 05.07.2023 №84577 (30000,00 GBP) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205050063124U7 від 18.09.2023 (графа 22).

Надана митному органу платіжна інструкція від 22.08.2023 №37 свідчить про проведення оплати позивачем компанії Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd коштів у сумі 30000,00 GBP за товар згідно контракту від 05.07.2023 №0507GB.

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані декларантом позивача документи не містять.

Пунктом 3 контракту від 05.07.2023 №0507GB сторонами погоджено умови поставки DAP Ягодин, Шегині відповідно до правил Інкотермс 2010. За Правилами Інкотермс-2010 поставка на умовах DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме: продавцем згідно контракту від 05.07.2023 №0507GB є «Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd», тоді як в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником вказано «MIDLAND BUS AND COACH ALES», то суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.

З поданих декларантом документів (контракту від 05.07.2023 №0507GB) зрозуміло, що продавцем є компанія Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

У свою чергу з перекладу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.06.2023 № НОМЕР_2 (а.с. 55) слідує, що цей документ не є підтвердженням права власності, він вказує хто відповідає за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу.

Більше того, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

Також у листі від 10.10.2023, поданому митному органу в порядку частини восьмої статті 55 МК України, позивач пояснював вказані вище обставини, при цьому зазначив, що оцінюваний автобус придбаний в компанії Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, будь-яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами товариство не укладало (а.с.110-114).

В оскаржуваному рішенні від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1 відповідач також зазначив, в інвойсі від 05.07.2023 № 84577 вказано термін оплати - 05.07.2023, а надано платіжну інструкцію №37 від 22.08.2023, яка не відповідає терміну оплати, вказаному в інвойсі.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 5 контракту від 05.07.2023 №0507GB сторонами погоджено, що оплата товару здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати передоплата. В інвойсі від 05.07.2023 № 84577 дійсно зазначено дата оплати - 05.07.2023.

У свою чергу, у листі від 10.10.2023, поданому митному органу в порядку частини восьмої статті 55 МК України, позивач зазначив, що термін оплати було змінено за погодженням сторін, що не суперечить умовам контракту (попередня оплата) (а.с.110-114).

Суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може відбуватися, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар і послуг зі страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Тобто, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 820/3767/16.

З урахуванням вище наведеного, суд зазначає, що умови терміну оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

На аргументи відповідача про те, що дану платіжну інструкцію (від 22.08.2023 №37) не можливо ідентифікувати як оплату за дану поставку, так як вона не містить посилання на інвойс, суд звертає увагу, що у платіжній інструкції від 22.08.2023 №37 у графі 70 Призначення платежу міститься інформація про проведення передоплати за автомобіль згідно контракту від 05.07.2023 №0507GB, що в свою чергу відповідає номеру контракту укладеному між позивачем та компанією Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd.

При цьому, варто зазначити, що пунктом 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022№ 189), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 910/15601, визначено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок №216 не містить обов`язкову вимогу здійснювати посилання саме на рахунок-фактуру (інвойс) в банківському платіжному документі.

Отже, вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції.

Враховуючи погоджені сторонами умови оплати (попередня оплата) та подані декларантом в сукупності документи, що стосуються поставки оцінюваного товару, суд дійшов висновку про можливість ідентифікувати оплату за платіжною інструкцією від 22.08.2023 №37 саме за автобус VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 .

Суд також бере до уваги, що до листа від 10.10.2023, поданого митному органу в порядку частини восьмої статті 55 МК України, позивач долучив лист компанії Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd від 09.10.2023, згідно якого підтверджено оплату згідно контракту від 05.07.2023 №0507GB за автобус VAN HOOL TDX21 vin НОМЕР_1 відповідно до платіжної інструкції від 22.08.2023 №37 (інвойс 84577). (а.с. 117-118).

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Також суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Суд також зазначає, що вимога митного органу про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, є безпідставною, оскільки при митному оформленні декларантом було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 22.08.2023 №37.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В розглядуваному випадку митним органом ні в рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву не наведено пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, а є лише загальне посилання на наявність цінової інформації в Інтернеті (сайт «mobile.de»).

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, адже можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства.

У спірному рішенні митний орган визначив митну вартість товаруна підставі інформації про вартість пропозиції продажу подібного транспортного засобу, взяту із мережі Інтернет,що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З урахування наведеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 12108,21 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 30.10.2023 №216 (а.с. 65).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 №UA205050/2023/000644/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» судовий збір у розмірі 12108,21 грн. (дванадцять тисяч сто вісім грн. 21 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, ідентифікаційний код 43486193).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко