Ухвала суду № 116513856, 11.01.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14828/20

6/760/106/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про повернення заяви заявнику без розгляду/

11 січня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Вивчивши матеріали заяви приходжу до висновку про те, що заява про поворот виконання рішення суду має бути повернута заявнику без розгляду, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі;2) залишає позов без розгляду;3) відмовляє в позові повністю;4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:1) закриває провадження у справі;2) залишає позов без розгляду;3) відмовляє в позові повністю;4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

За змістом ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України, у редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020, що набрав законної сили 08.02.2020 року, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

При цьому, з матеріалів заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги вбачається, що в порушення положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України заявником не додано до своєї заяви доказів надіслання (надання) заяви про поворот виконання рішення суду іншим учасникам справи.

У відповідності ч. 4 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Керуючись ст.ст. 183, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - повернути заявнику, без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Букіна