Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1404/23
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача: Прилєпов О.А. за довіреністю (в режимі відеоконференції),
від відповідача: Чорний К.О. за довіреністю,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго
до Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго
про стягнення 72 941 097, 51 грн,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Петлюри Симона, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, код ЄДРПОУ 22800735) про стягнення основної заборгованості - 63 432 544, 61 грн, пені - 4 891 910, 48 грн, 3 % річних - 402 074, 78 грн, інфляційних втрат - 176 368, 08 грн, штрафу - 4 038 199, 56 грн.
Позивач у позовній заяві також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 939400,00 грн судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати наданих позивачем відповідачу у період з травня 2023 року по серпень 2023 року послуг з передачі електричної енергії за укладеним між сторонами договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041від 29.05.2019.
Ухвалою від 23.10.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 30.11.2023.
10 листопада 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про стягнення 72 864 028, 86 грн, з яких: 63 432 544, 61 грн сума основної заборгованості, 4 891 910, 48 грн - пені, 4 038 199, 56 грн - штрафу, 99 299, 43 грн - інфляційних втрат, 402 074, 78 грн 3 % річних; закрити провадження у справі в частині стягнення необґрунтовано нарахованих інфляційних втрат у сумі 77 068, 65 грн; судові витрати покласти на позивача.
Відповідач проти позову заперечив, пославшись при цьому на таке:
- позивач не оприлюднив на власному веб-сайті в мережі Інтернет тарифи на послуги з передачі електричної енергії у триденний термін після їх затвердження регулятором;
- позивач некоректно нарахував інфляційні втрати, відповідачем надано контррозрахунок відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 99299, 43 грн, тому відповідач вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення необґрунтовано нарахованих інфляційних втрат у сумі 77 068,65 грн ;
- позивач неправомірно нарахував стягувані суми пені та штрафу, не врахувавши при цьому вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану";
- позивач порушив своє зобов`язання за Договором та не направив відповідачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. Відповідач вважає, що розділ 9 Договору врегульовує виконання зобов`язань сторонами щодо обміну інформацією, а позивач у свою чергу порушив зобов`язання щодо надіслання відповідачу письмово повідомлення, із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. Зважаючи на те, що позивач зобов`язаний відповідно до Договору направляти відповідачу письмове повідомлення, із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати за послуги з передачі електричної енергії, інфляційні та 3% річних повинні нараховуватися з моменту закінчення терміну оплати заборгованості вказаному у надісланому позивачем повідомленні.
16 листопада 2023 року (документ сформований в системі Електронний суд 15.11.2023) від позивача надійшло клопотання, яке по суті є відповіддю на відзив на позовну заяву. Позивач спростовує заперечення відповідача, просить поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи додатковий доказ: знімок з екрану за інтернет-адресою: https://ua.energy/peredacha-i-dyspetcheryzatsiya/taryfy/, який підтверджує наявність інформації про тарифи на послугу передачі електричної енергії на 2023 рік згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788. Позивач зазначив, що доказ не був поданий одночасно із позовною заявою, оскільки були відсутні відповідні аргументи відповідача щодо відсутності інформації на сайті НЕК Укренерго про тарифи на послугу з передачі електричної енергії на 2023 рік, які були ним викладені у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою від 30 листопада 2023 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та про приєднання доказів до матеріалів справи; поновив приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія Укренерго процесуальний строк для подання доказів та приєднав до матеріалів справи знімок з екрану за інтернет-адресою: https://ua.energy/peredacha-i-dyspetcheryzatsiya/taryfy/; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 04 січня 2024 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов, тому просив суд у позові відмовити та закрити провадження у справі в частині стягнення необґрунтовано нарахованих інфляційних втрат у сумі 77068, 65 грн, судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши обґрунтування позовних вимог представника позивача та заперечення представника відповідача, суд встановив такі обставини.
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство (пункт 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго).
Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (пункт 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго).
Отже, позивач є правонаступником прав і обов`язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0479-02024 від 21.05.2019.
29 травня 2019 року державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та публічне акціонерне товариство Черкасиобленерго (відповідач) як користувач уклали між собою договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 з додатками до нього (а. с. 45-53), згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
06 вересня 2019 року сторони договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.05.2019 № 0530-02041 уклали додаткову угоду до цього договору, якою з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2019 № 309 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою, в тому числі, внесено зміни до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.05.2019 №0530-02041 в новій редакції (а. с. 84-95, далі Договір), який містить, зокрема, такі умови (пункти):
1.2. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
3.1. Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.
4.1. Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється:
для ОСР на підставі даних щодо технологічних витрат електричної енергії та її розподіл електричними мережами ОСР;
для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;
для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;
для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;
для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку.
5.1. Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
6.1. Розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим Договором є 1 календарний місяць.
6.2. Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.
6.3. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
6.5. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
6.6. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
6.7. У випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.
У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язання щодо повернення коштів
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.
7.1. ОСП має право:
1) отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу.
9.3. Користувач зобов`язується:
3) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
10.1. Планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу.
ОСП протягом 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги.
Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.
10.4. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу/електронному вигляді.
14.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019.
Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
15.2. У разі внесення змін до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії сторони зобов`язані внести відповідні зміни до цього Договору у строки, визначені відповідним рішенням регулятора.
29 липня 2019 року відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" було утворене приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
05 липня 2021 року позивач як оператор системи передачі (ОСП) і відповідач як користувач уклали між собою додаткову угоду №3 до Договору, якою пункт 6.7 Договору виклали в наступній редакції:
6.7. У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення, ураховуючи день фактичної оплати.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
ОСП направляє користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або , уразі відсутності такої заяви користувача, ураховує їх як оплату послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до п. 6.2 цього Договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
У разі недотримання ОСП термінів повернення коштів, користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язання щодо повернення коштів
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.
В подальшому, відповідно до постанов НКРЕКП № 1234 від 30.09.2022 та постанови НКРЕКП № 1305 від 11.10.2022 № 2027 між сторонами укладено додаткову угоду, якою сторони, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 від 29.05.2019 в новій редакції, який містить, зокрема, такі зміни:
Відповідно до п.3.1 договору Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру (пункт 4.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
У п. 5.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператора системи передачі наступним чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
За умовами п.5.5 договору відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів на надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються відповідачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
У випадку порушення користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача (пункт 5.7 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1 договору).
Даний договір складено у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін. У разі підписання договору в електронній формі сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису) є ідентичним за змістом та реквізитами з документом у паперовому вигляді, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (пункт 14.3 договору).
Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами (частина 4 розділу 16 договору).
Додаткова угода до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 підписана 01.02.2023 оператором системи передачі та користувачем в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином судом встановлено, що умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 неодноразово змінювались шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору та станом на момент виникнення спірних правовідносин договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 діяв у редакції додаткової угоди, яка підписана в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 01.02.2023.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії:
в травні 2023 року в обсязі 28241,275 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 580 970, 28 грн., що підтверджується актом коригування приймання-передачі послуги за травень 2023 року від 18.08.2023 (а. с. 134);
в червні 2023 року в обсязі 27013,058 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13946841,84 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги за червень 2023 року від 30.06.2023 (а. с. 125);
в липні 2023 року в обсязі 30560,684 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 789 958,37 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги за липень 2023 року від 31.07.2023 (а. с. 128);
в серпні 2023 року в обсязі 29400,720 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 114 747,12 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги за серпень 2023 року від 31.08.2023 (а. с. 131).
За послуги, надані у травні - червні 2023 році, позивач застосовував тариф на послуги з передачі електричної енергії в розмірі 430,25 грн. без урахування ПДВ, у липні - серпні 2023 в розмірі 485,10 грн. встановлений п. 1 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік", що набрала чинності з 01.01.2023.
Постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік" була оприлюднена на офіційному вебсайті НКРЕКП 21.12.2022 і набрала законної сили з 01.01.2023.
Постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік" була оприлюднена і на офіційному вебсайті позивача за інтернет-адресою: https://ua.energy/peredacha-i-dyspetcheryzatsiya/taryfy/ (а .с. 224).
Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 63432544,61 грн, яка на час звернення позивача до суду сплачена не була, чим порушив права позивача, з чого і виник спір.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).
Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.
ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України Про ринок електричної енергії).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.
Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що 29 травня 2019 року державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та публічне акціонерне товариство Черкасиобленерго як користувач уклали між собою договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 з додатками до нього (а. с. 45-53), згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносин на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041.
З матеріалів справи, судом встановлено, що за період з травня по серпень 2023 року позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії:
в травні 2023 року в обсязі 28241,275 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 580 970, 28 грн, що підтверджується актом коригування приймання-передачі послуги за травень 2023 року від 18.08.2023 (а. с. 134);
в червні 2023 року в обсязі 27013,058 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13946841,84 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за червень 2023 року від 30.06.2023 ( а. с. 125);
в липні 2023 року в обсязі 30560,684 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 789 958,37 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за липень 2023 року від 31.07.2023 (а. с. 128);
в серпні 2023 року в обсязі 29400,720 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 114 747,12 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за серпень 2023 року від 31.08.2023 (а. с. 131).
За послуги, надані у травні - червні 2023 році, позивач застосовував тариф на послуги з передачі електричної енергії в розмірі 430,25 грн. без урахування ПДВ, у липні - серпні 2023 в розмірі 485,10 грн. встановлений п. 1 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік", що набрала чинності з 01.01.2023.
Постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік" була оприлюднена на офіційному вебсайті НКРЕКП 21.12.2022 і набрала законної сили з 01.01.2023.
Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік" була оприлюднена і на офіційному вебсайті позивача за інтернет-адресою: https://ua.energy/peredacha-i-dyspetcheryzatsiya/taryfy/ (а .с. 224).
Пунктом 5.6 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, в редакції постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 передбачено, що оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифом, який встановлюється регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тариф на послуги з передачі електричної енергії оприлюднюється ОСП на власному вебсайті в мережі Інтернет у триденний термін після затвердження його регулятором. Цій нормі відповідає п. 3.1 Договору про те, що ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному вебсайті в мережі Інтернет.
Разом з тим, встановлені вказаними постановами НКРЕКП тарифи на послуги з передачі електричної енергії є державною регулюванню ціною в розумінні Закону України "Про ціни і ціноутворення", встановленою НКРЕКП як уповноваженим органом державної влади, застосування якої для сторін відповідно до ст. 13 названого закону, ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України та глави 21 Господарського кодексу України є обов`язковим незалежно від того чи була вона оприлюднена на офіційному вебсайті позивача чи ні.
Таким чином, суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо розміщення у триденний термін після затвердження його Регулятором тарифи на послуги з передачі електричної енергії.
Судом встановлено, що відповідно до пункт 5.5 договору Акти приймання-передачі послуг та акти коригування до актів приймання-передачі послуг у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуг та актів коригування до актів приймання-передачі послуг відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП .
З матеріалів справи судом встановлено, що акти приймання-передачі послуг та рахунки на послуги передачі електричної енергії позивачем відповідно до пункт 5.5 договору були направлені відповідачу в електронній формі з використанням електронного підпису.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 у період з травня по серпень 2023 року надано послуги відповідачу за цим договором, проте останнім належним чином свої зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг не виконано, у зв`язку із чим станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду та на час вирішення спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 63 432 544,61 грн, що підтверджується належними доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема актами приймання-передачі послуги та рахунками на послуги передачі електричної енергії.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами відповідно до норм ст. 74, 76-79, 86 ГПК України доведено, що сторони уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041, позивач на виконання умов договору надав послуги, відповідач не здійснив повну оплату, отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 63 432 544,61 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За порушення відповідачем строку оплати послуг, наданих в період з травня 2023 року по серпень 2023 року позивач нарахував відповідачу станом на 16.09.2023 до сплати:
4 891 910, 48 грн передбаченої п. 5.7 Договору пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, обмеженому подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня;
4 038 199, 56 грн передбаченого п. 5.7 Договору штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу;
176 368, 08 грн передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат;
402 074, 78 грн передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з пунктом 5.7 договору, у редакції додаткової угоди від 01.02.2023, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Відповідно до статей 1, та 17 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України; Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 6 Закону України Про ринок електричної енергії до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до законів України Про ринок електричної енергії, Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, Національною комісією прийнято постанову №332 від 25.02.2022 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду.
Пунктом 5 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022, було передбачено: Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.
У подальшому, пункти 1-12 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 замінено новим пунктом 1 в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022, підпунктом 16 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови, зокрема: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.
З аналізу наведеного слідує, що після прийняття постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022 положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії на відповідний період, з огляду на вжите Регулятором словосполучення надати настанови замість рекомендувати втратили свій рекомендаційний характер. Відповідно, вказані приписи Регулятора слід тлумачити як вказівку цим учасникам діяти певним чином.
На підтвердження цієї позиції також і висновки Верховного Суду, які викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2023 у справі №914/2453/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, в яких Верховний Суд за наявності такого ж ужитого Регулятором формулювання надати настанови у поєднанні з наступними після нього словосполученнями дійшов висновку, що 08.04.2020 НКРЕКП прийнято обов`язкове до виконання учасниками ринку рішення, яке оформлене постановою №766 Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), про незастосування ОСП до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, тобто щодо нарахування пені та стягнення штрафу. Зокрема, як зазначив Верховний Суд, пункт 2 постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 (у редакції постанови НКРЕКП від 30.04.2020 №905) містить імперативну заборону застосовувати до електропостачальників заходи щодо нарахування пені та штрафу, що слідує із формулювання норми: ОСП не застосовувати…. Водночас у пункті 4 постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 (у редакції постанови НКРЕКП від 30.04.2020 №905) закріплено диспозитивне положення стосовно можливості ОСП не застосовувати до Операторів систем розподілу заходів щодо нарахування пені та штрафу, що слідує з формулювання норми: ОСП дозволити не застосовувати.
З урахуванням вищенаведеного підходу та змісту постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (зі змінами), настанова зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, які передбачені договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії, є не диспозитивною порадою, а імперативною вказівкою.
У статті 3 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зазначено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.
Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 дійшов висновку, що НКРЕКП як Регулятор прийняв постанову №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Також судом враховані правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно саме до статті 6 Закону України Про ринок електричної енергії.
Суд звертає увагу й на те, що положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (зі змінами) тимчасово зупиняють нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії (подібна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21).
Судом враховується, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в Україні, який наразі триває.
Як слідує з матеріалів справи, спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії як між учасниками ринку електричної енергії, у зв`язку з чим постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині заявлених до стягнення пені та штрафу, які нараховані за період триваючого воєнного стану.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22.
Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги зазначене, суд погоджується із аргументами відповідача про необґрунтованість нарахування пені та штрафу за період з введення воєнного стану та дійшов висновку про відмову у позові в цій частині з вищенаведених підстав.
Щодо нарахованих позивачем інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3 % річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.
Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В даних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, отже враховуючи факт не виконання відповідачем належним чином обов`язку з оплати послуг, отриманих на підставі Договору, суд прийшов до висновку, що позивач має право на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Однак, дослідивши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, перевіривши його за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив, що нарахування інфляційних позивачем здійснено не вірно, оскільки відповідно до зазначеного позивачем періоду інфляційні втрати складають 0 грн, тому вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 176368, 08 грн за період 30.06.2023 - 04.07.2023 (зазначений позивачем в розрахунку) не підлягає до задоволення, оскільки згідно з статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Розрахунок розміру 3% річних за періоди прострочення відповідачем сплати заборгованості, позивачем проведено з дотриманням обставин справи, умов Договору, арифметично і методологічно є правильним, тому вимога позивача в цій частині позову підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
При зверненні до суду за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 939 400,00 грн.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні частково до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 822 118,72 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, код ЄДРПОУ 22800735) на користь приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 63 432 544,61 грн основної заборгованості, 402 074, 78 грн 3 % річних та 822118,72 грн судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 24 січня 2024 року.
Суддя О.В. Чевгуз
Судове рішення № 116510763, Господарський суд Черкаської області було прийнято 09.01.2024. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/1404/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: