Ухвала суду № 116507007, 24.01.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12446/22

Провадження № 2-др/522/1/24

УХВАЛА

24 січня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гришко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилася цивільна справа №522/12446/22 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Граф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Граф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

01 січня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 - адвоката Гришко Сергія Олександровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №522/12446/22, за яким стягнути з ОК «Граф» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати при розгляді справи у розмірі 7 100,00 гривень.

Ухвалою суду від 12 січня 2024 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення повернуто без розгляду.

15 січня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гришко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення, у якому заявник просить визнати причину пропущення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення - поважною, а також ухвалити додаткове рішення по справі за яким стягнути з ОК «Граф» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 7 100,00 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача посилається на те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року у справі №522/12446/22 відповідач та його представник не отримували.

Суд не погоджується з такими доводами, оскільки, відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Рішення суду» від 22.12.2023 року по справі №522/12446/22 було надіслано 22.12.2023 року о 15 годині 03 хвилини одержувачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 . З документа вбачається, що документ доставлено до електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 годині 33 хвилини.

У ч.1 ст.123 ЦПК України вказано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У ч.8 ст. 141 ЦПК України вказано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тобто, початком 5-ти денного строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі є 23.12.2023 року, а його кінцевою датою є 27.12.2023 року включно.

Позивач звертаючись 12.01.2024 року із заявою про ухвалення додаткового рішення просить поновити строк для подання такої заяви, та посилається на те, що він уже звертався із такою заявою, проте, вона була повернута без розгляду у зв`язку з тим, що первинна заява не містила будь яких відомостей, які б надали суму можливість встановити наявність або відсутність у представника відповідача електронного кабінету, а також відсутності належного підтвердження надсилання представнику позивача копії заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками.

18 жовтня 2023 року був уведений в дію Закон № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» в частині внесення змін, зокрема, до ЦПК України і передбачає, що наявність електронного кабінету в ЄСІТС є обов`язковою в тому числі для адвокатів.

У ч.2 ст.68 Конституції України вказано, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи те, що адвокати є тією категорією суб`єктів, для яких є обов`язковим реєстрація електронного кабінету, він повинен був це зробити, та звертаючись із будь-якою заявою до суду вказувати про його наявність, проте, не зробив цього. При цьому, обов`язок довести наявність електронного кабінету покладена саме на особу, яка повинна його зареєструвати, а не на суд.

В той же час, заява про ухвалення додаткового рішення від 01.01.2024 року на думку суду також була подана поза межами відведеного для цього процесуального строку, а тому, суд вважає, що причина пропуску представником відповідача строку для звернення із заявою - є не поважною.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд додатково зазначає, що постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року по справі №160/16902/20 зазначається про те, що передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАСУ й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення. Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАСУ.

Відповідно до позиції об`єднаної палати КАС ВС у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що жодна прохальна частина заяв відповідачки по суті справи, а також її заяв та клопотань з інших процесуальних питань не містить вимоги про стягнення судових витрат. Лише у відзиві зазначається про те, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані протягом 5-ти днів з моменту ухвалення рішення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

На підставі зазначено, керуючись ст.ст.11, 13, 43, 183, 222 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Гришко Сергія Олександровича в ухвалені додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя Косіцина В.В.