Рішення № 116506685, 24.01.2024, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/190/24 Справа № 734/4844/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 січня 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Домашенка Ю.М.,

секретар судового засідання Легкобит І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. відкрите виконавче провадження № 66820660 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 37748,31грн. Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис № 77078 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором від 26.11.2019 № CCNG-631302837 в розмірі 37748.31 грн. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки його вчинено на кредитному договорі, який не посвідчений нотаріально. У зв`язку з цим Позивач просить суд визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Відповідача безпідставно набуті кошти в межах здійснення виконавчого провадження у розмірі 16656.89 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник Позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача.

Представник Відповідача 12.12.2023 подав відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 21.12.2023.

Відповідно до п. 6 ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 7ст. 178 ЦПК Українивідзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ухвали суду від 30.10.2023 про відкриття провадження у справі Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзивну на позовну заяву з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачу вручено 17.11.2023, а відзив ним подано 12.12.20023, тобто з порушенням встановленого судом строку. Про причини ненадання відзиву у встановлений строк суд не повідомлено, а тому суд вважає їх неповажними.

З огляду на викладене, відзив на позовну заяву суд не приймає до уваги та вирішує справу за наявними матеріалами.

Також представником Відповідача подано заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судовим розглядом цивільної справи встановлено, що 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 77078 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором від 26.11.2019 № CCNG-631302837 в розмірі 37748.31 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. 14.09.2021 на підставі зазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 66820660.

Відповідно до листа приватного виконавця Коваля В.О. від 10.10.2023 № 55227 з Позивача в межах виконавчого провадження стягнуто 16656.89 грн., з яких 14778.99 перераховано на користь Відповідача, 1477.99 основна винагорода приватного виконавця, 400 грн. витрати виконавчого провадження.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України«Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 22.02.2012за №296/5 (далі Порядок).

Відповідно до ст.18Цивільного кодексуУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нормою ст.88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до приписів якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрівУкраїни від29.06.1999№ 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, даний Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються,

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написівнотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання не чинною Постанови КабінетуМіністрів України№ 662від 26.11.2014«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, відповідно до якої для вчинення виконавчого напису подається, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди.

Таким чином, в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору від 26.11.2019 № CCNG-631302837, який нотаріально не посвідчувався, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За наведених обставин, оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Що стосуєтьсявимоги позивачапро стягненняіз відповідачабезпідставно набутихкоштів урозмірі 16656.89грн. за наслідками виконання виконавчого напису нотаріуса, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах виконавчого провадження з Позивача стягнуто 16656.89 грн., з яких 14778.99 перераховано на користь Відповідача, 1477.99 основна винагорода приватного виконавця, 400 грн. витрати виконавчого провадження

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.

Відповідно достатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другоюстатті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченогостаттею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,стаття 1212 ЦК Україниможе бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положеннястатті 1212 ЦК України, у зв`язку з чим відпали правові підстави для набуття ТОВ «Вердикт Капітал» коштів в розмірі 14778.99, примусово стягнутих за виконавчим написом.

Оскільки виконавчий напис визнається таким, що не підлягає виконанню, з Відповідача на користь позивача слід стягнути 14778.99.

Водночас, не підлягають стягненню з Відповідача грошові кошти у розмірі 1877.99 грн., оскільки вони стягнуті на користь приватного виконавця в якості його основної винагороди та витрат виконавчого провадження, тобто Відповідач не набув це майно.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, необхідно стягнути з Відповідача на користь держави 2562.96 грн. судового збору (1073.60 грн. за задоволену позовну вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, 952.56 грн. за частково задоволену позовну вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів, 536.80 грн. за задоволену заяву про забезпечення позову).

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачаться з договору про надання правової допомоги від 23.05.2023 № 23/05/2023-ЦС, акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.10.2023, довідки про обсяг виконаної роботи від 10.10.2023 адвокат Таштанова О.В. надала ОСОБА_1 у даній справі професійну правничу допомогу, за як Позивач сплатила 5000 грн.

З огляду на те, що позивачем підтверджено розмір понесених ними витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн., що відповідатиме критерію розумності та співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис № 77078 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором від 26.11.2019 № CCNG-631302837 в розмірі 37748.31 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 14778 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 99 копійок безпідставно набутих коштів.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь держави судовий збір в розмірі 2562.96 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дві) гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВердиктКапітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець Коваль Віталій Олександрович (14013, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 139, офіс. 208).

Суддя Ю.М. Домашенко