Рішення № 116504358, 24.01.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/7317/23

Провадження №: 2/332/756/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

24 січня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі Петракей Р.С.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення заробітної плати.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення заробітної плати. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 04.04.2011 по 31.10.2023 він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», обіймаючи посаду начальника відділу економічної безпеки служби безпеки у цеху №34. 31.10.2023 він звільнився з ТОВ «Запорізькийтитано-магнієвийкомбінат» напідставі ст.38КЗпП України, за власним бажанням. В день звільнення відповідач не провів повний розрахунок та не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі. У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 160835,06 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився подав заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що дійсно, зазначений розмір заборгованості із заробітної плати ОСОБА_2 в розмірі 160835,06 грн. обліковується та підтверджується бухгалтерією Комбінату, що на переконання суду є визнанням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 04.04.2011 по 31.10.2023 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», обіймаючи посаду начальника відділу економічної безпеки служби безпеки у цеху №34, що підтверджується копією наказу про прийняття на роботу №25 від 31.03.2011 та копією наказу про припинення трудового договору №292 від 31.10.2023 ( а.с. 10-11).

Станом на 07.11.2023 у відповідача перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 160835,06 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ЗТМК» від 07.11.2023 №11-5/34-178 ( а.с. 12).

Станом на день звернення до суду ТОВ «ЗТМК» не сплатив позивачу суму заборгованості по заробітній платі, що підтверджується заявою від 08.12.2023 ( а.с. 1-3).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом. Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 94 КЗпП та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати (ч. 1). У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ч. 2).

Факт існування даної заборгованості відповідачем не заперечується, як і не заперечується безпосередньо сума заборгованості.

Таким чином, наданими належними письмовими доказами встановлений факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати, що складає 160835,06 грн. та підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів у справах позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч.1ст.142ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

За таких підстав, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 804,18 грн., виходячи з такого розрахунку: (заявлено до стягнення суму заборгованості по заробітній платі із Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» у розмірі 160835,06 грн., задоволено на суму 160835,06 грн. - 1% від ціни позову = 1608,35 грн. 50% = 804,18 грн.)

Керуючись ст. ст. 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Запорізький титано магнієвийкомбінат»,ЄДПРОУ 38983006,який знаходитьсяза адресою:м.Запоріжжя,вул.Теплична 18 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі 160835 гривні 06 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано магнієвий комбінат», ЄДПРОУ 38983006, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18 на користь держави судовий збір 804 гривень 18 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко