Ухвала суду № 116502153, 24.01.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5597/15-ц

Провадження № 4-с/185/7/24

У ХВ АЛ А

24 січня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Шаповалової І.С., за участю секретаря судового засідання Величко А.О.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вітріченка Ігоря Андрійовича, заінтересовані особи: Державна судова адміністрація України, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вітріченка Ігоря Андрійовича в частині визначення боржником фізичну особу ОСОБА_1 замість боржника - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна.

Мотивувала скаргу тим, що 20.06.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі 185/5597/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на користь держави судового збору 536,80 грн. Однак, державний виконавець на виконання зазначеного виконавчого листа відкрив виконавче провадження, зазначивши боржником фізичну особу ОСОБА_1 , що вважає неправомірним, оскільки приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності, а тому не може відповідати за зобов`язаннями, пов`язаними з професійною діяльністю усім своїм майном. Тому, просить скаргу задовольнити.

В судове засідання скражниця не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також надіслав копію виконавчого провадження №72384800.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В силу частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вітріченка Ігоря Андрійовича перебувало виконавче провадження №72384800 з виконання виконавчого листа №185/5597/15-ц від 20.06.2023, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на користь держави судового збору 536,80 грн.

31.07.2023 державним виконавцем складено постанову про відкриття провадження із зазначенням боржником фізичну особу ОСОБА_1 .

23.08.2023 виконавче провадження закінчено у зв`язку із виконанням на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

У виконавчому листі, з урахування ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 визначено боржника приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що державний виконавець неправомірно визначив боржника як фізичну особу.

Водночас,підпунктом 3п.8розділу ІПоложення проавтоматизовану системувиконавчого провадження,затверджене НаказомМіністерства юстиціїУкраїни від05.08.2016№ 2432/5,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 12серпня 2016р.за №1126/29256,передбачено,що системаобліковує виконавчідокументи закатегорією стягнення(характеромзобов`язання),суб`єктом стягувачата боржника,суб`єктом видачівиконавчого документа,зокрема,за боржником:фізична особа; фізичнаособа -підприємець; юридичнаособа; державнепідприємство; юридичнаособа,примусова реалізаціямайна якоїзабороняється відповіднодо законодавства; комунальнепідприємство; держава; державнийорган; органмісцевого самоврядування; установабанку; установа банку, у якій введено тимчасову адміністрацію.

Тобто, вказаним положенням визначено вичерпний перелік видів боржників, в якому відсутній такий вид боржника як приватний виконавець.

Тому суд доходить висновку, що державний виконавець здійснив всі дії для того, щоб виконати рішення суду, іншої функціональної можливості щодо визначення боржником саме приватного виконавця у нього не було. До того ж на день розгляду скарги виконавче провадження закінчено у зв`язку з його виконанням.

Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. 260, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вітріченка Ігоря Андрійовича, заінтересовані особи: Державна судова адміністрація України, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя І. С. Шаповалова