Ухвала суду № 116501846, 05.12.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7618/22

Провадження № 1-кс/202/9621/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

05 грудня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши усудовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022041660000624 від 14.10.2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_6 з клопотанням, в якомупросить скасуватиарешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді було заборонено відчуження та розпорядження цим майном, що належить на праві власності ОСОБА_6 .

Вважає, що арешт накладений безпідставно та необґрунтовано.

Звертає увагу, що протягом року не було доведено вчинення кримінального правопорушення, не проведені почеркознавчі експертизи.

Вказана квартира є предметом цивільно-правового спору у справі № 202/2191/23, отже потерпіла ОСОБА_7 самостійно визначилася зі способом захисту своїх прав та в позовній заяві не вказує на факт вчинення кримінального правопорушення.

Більш того, відносно ОСОБА_6 кримінальне провадження не здійснюється, про підозру їй не повідомлялося.

Квартира не є засобом чи знаряддям вчинення злочину, а тому не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та не є речовим доказом і не підлягає конфіскації.

Накладеним арештом порушується право власності ОСОБА_6 .

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні, зазначивши, що ОСОБА_6 займається підприємницькою діяльністю, яка пов`язана з нерухомим майном, через накладений арешт не може розпоряджатися своїм майном.

Слідча ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти скасування арешту заперечували, зазначивши, що підслідність кримінального провадження СУ ГУНП в Дніпропетровській області була визначена 13.07.2023 року.

Крім того, прокурором були надані письмові заперечення, в яких вона просить відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, обґрунтовуючи свою позицію тим, що підслідність кримінального провадження на цей час визначена за СУ ГУНП в Дніпропетровській області та є достатні підстави вважати, що мало місце кримінальне правопорушення. Квартира визнана речовим доказом. У кримінальному провадженні проводяться слідчі дії. Тому, на думку прокурора, підстав для скасування арешту майна немає.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120220416600000624 від 14.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме за фактом заволодіння шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_1 .

Зазначена квартира визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, на квартиру АДРЕСА_1 був накладений арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження нею.

При вирішенні питання про скасування арешту слідчий суддя враховує, що згідно з положеннями статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Відповідно достатті 98КПКУкраїни речовимидоказамиєматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Норми частини другої статті 173 КПК зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя бере до уваги, що на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено.

Квартира, арешт якої просить скасувати представник ОСОБА_6 , залишається речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки могла бути об`єктом кримінально протиправних дій.

На сьогодні істина у кримінальному провадженні не встановлена, проводяться слідчі та процесуальні дії.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і квартира АДРЕСА_1 , на яку накладено арешт, може бути об`єктом кримінально-протиправних дій, так як на час її відчуження ОСОБА_8 будь-якого іншого житла не мав. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 був утрачений паспорт громадянина України, з використанням якого вчинено правочин щодо купівлі-продажу квартири. Після смерті ОСОБА_8 цей паспорт був виявлений саме у ОСОБА_6 .

Отже, вказані обставини дають слідчому судді достатні підстави вважати, що правочин щодо відчуження квартири міг бути вчинений без волі ОСОБА_8 і квартира вибула з його власності незаконно.

Той факт, що особа, визнана потерпілою звернулася до суду з цивільним позовом, в якому оспорює дійсність угоди купівлі-продажу, само по собі не спростовує потребу в подальшому арешті майна, оскільки квартира залишається речовим доказом у кримінальному приладженні, досудове розслідування в якому не завершено. Крім того, рішення у цивільній справі не прийнято.

Тому слідчийсуддя вважає,що наданому етапідосудового розслідування підстави для скасування арешту майна відсутні.

Слідчий суддя звертає увагу, що ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 не позбавлена права володіння та користування спірною квартирою, на яку накладено арешт, тож її права як нового власника цього житла накладеним арештом суттєво не обмежуються. Необхідність здійснення підприємницької діяльності з цим майном навпаки підтверджує існування ризиків, з яких слідчий суддя виходив при накладенні арешту.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання про скасування арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9