Ухвала суду № 116498492, 23.01.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23.01.2024 Справа №607/1342/24 Провадження №2/607/1156/2024

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Заводовська Марія Любомирівна до ОСОБА_2 , третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку побачень, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2024 позивач ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Заводовська М. Л. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, в якому просить: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі способи участі: спілкування через мережу інтернет в присутності матері протягом 40 хвилин щонеділі за домовленим часом між батьками; на період літніх канікул в присутності матері протягом 3 годин зустрічатися із донькою у місці за вибором батьків протягом 7- ми календарних днів; на період зимових канікул в присутності матері протягом 3 годин зустрічатися із донькою у місці за вибором батьків протягом 7- ми календарних днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За умовами ч.3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім цього, згідно ч.ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч.1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, зокрема:

1. В порушення п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Крім того, відповідно до ст.15 Закону України«Про охоронудитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.158СК України зазаявою матері,батька дитиниорган опікита піклуваннявизначає способиучасті увихованні дитинита спілкуванніз неютого збатьків,хто проживаєокремо віднеї. Рішенняпро цеорган опікита піклуванняпостановляє напідставі вивченняумов життябатьків,їхнього ставленнядо дитини,інших обставин,що маютьістотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо тойіз батьків,з кимпроживає дитина,чинить перешкодитому збатьків,хто проживаєокремо,у спілкуванніз дитиноюта уїї вихованні,зокрема якщовін ухиляєтьсявід виконаннярішення органуопіки тапіклування,другий ізбатьків маєправо звернутисядо судуз позовомпро усуненняцих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.ч.1,2ст. 159 СК України).

Отже, передумовою звернення до суду з даним позовом є невиконання одним з батьків рішення органу опіки та піклування.

Всупереч вказаним положенням закону, в у позовній заяві не зазначено чи звертався позивач до відповідного органу опіки та піклування з питанням про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини та встановлення графіка побачень батька з дитиною та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування.

Так, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок органу опіки та піклування, який є обов`язковим при зверненні до суду з позовом, що відноситься до даної категорії справ, а також не зазначено доказів, що підтверджують ухилення відповідачки від виконання рішення органу опіки та піклування, що є передбаченою підставою звернення до суду за усуненням таких перешкод.

Правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 по справі № 638/18531/16-ц.

2. В порушення п. 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів документів копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім цього, згідно з ч. 4ст. 95 ЦПК Україникопії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою у порядкуст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно дост. 79 Закону України «Про нотаріат»нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Аналогічні положення викладені у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затвердженийНаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.

Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.

Разом з тим копії перекладу грошового переказу №65468655, копія грошового переказу №15781218, копія грошового переказу Феррейра М. Г., копія квитанції про переказ на одному аркуші за період 2019 2022 роки на 3 аркушах, копія короткого витягу з акту про народження № 40, копія короткого витягу з акту про народження № 10, копія короткого витягу з акту про народження № 27, копія відповіді Компанії Монейграм, щодо проведення відповідачем грошових переказів Позивачу, копія паспорта позивача, копія нотаріально завіреної довіреності на представника позивача не засвідчені відповідно до зазначених вище вимог, що позбавляє суд можливості встановити достовірність таких перекладів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема:

1.подати позовну заяву у новій редакції (у кількості для суду та відповідно до наявних учасників справи), у якій викласти обставини про вжиття заходів досудового врегулювання спору, зокрема,чи звертався позивач до відповідного органу опіки та піклування з питанням про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини та встановлення графіка побачень батька з дитиною та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування та зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

2. надання перекладу документів (копії документів про грошові перекази, копії короткого витягу з акту про народження № 40, копії короткого витягу з акту про народження № 10, копії короткого витягу з акту про народження № 27, копії відповіді Компанії Монейграм, копії паспорта позивача, копії нотаріально завіреної довіреності на представника позивача), виданих іноземною мовою, які засвідчені відповідно до вимогЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, - у кількості для суду та відповідно до наявних учасників справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Заводовська Марія Любомирівна до ОСОБА_2 , третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку побачень - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Р. Кунець