Рішення № 116497916, 19.01.2024, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/1255/23

Провадження №2-а/574/3/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

представника позивача Спасьоненка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області клопотання представника позивача Спасьоненка О.В. про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника Спасьоненка О.Д. звернулась в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позов обґрунтовує тим, що 21.11.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. прийнято постанову серії НОМЕР_4 від 21.11.2023 року про накладення на неї адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.

Вважає таку постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.

Так, 20.11.2023 на транспортному засобі DAF XF 95.430 ДНЗ НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, здійснювалося перевезення вантажу (насіння кукурудзи) з с. Первомайськ Шосткинського району Сумської області (Вантожовідправник: ТОВ «АПК АГРОЗЕМ», вантажоодержувач: ТОВ « АПК АГРОЗЕМ»),

У с. Первомайськ Шосткинського району Сумської області було навантажено автомобіль, після чого він попрямував у пункт зважування на елеваторі: вул. Привокзальна, 1 селище Есмань Шосткинського району Сумської області, де було проведено відпускне зважування: маса всього 39720 кг, з яких 24820 кг вага вантажу, 14900 кг вага тари, що відображено у товарно-транспортній накладній №100901 від 20.11.2023 року.

Зважування здійснювалося на елеваторі на вагах, що мають Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №394 від 10.08.2023 року (похибка при зважуванні - 60 кг.).

У пункті розвантаження на елеваторі в м. Білопілля під час прийняття вантажу було проведено контрольне зважування: прийнято вагу брутто 39680 кг., що відображено в товарно-транспортній накладній №100901 від 20.11.2023 року. Контрольне зважування здійснювалося на вагах, що мають Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 553/11.2-08.1 від 10.08.2023 року (похибка при зважуванні - 210 г).

Товарно-транспортна накладна є офіційним документом, складена відповідно до вимог законодавства, а отже є належним та допустимим доказом у справі.

Крім того, рух транспортного засобу від пункту навантаження, зважування та вигрузки відображена у виписках з трекеру руху транспортного засобу.

Таким чином, транспортним засобом DAF XF 95.430 ДПЗ НОМЕР_1 не допущено перевищення загальної маси.

У фотозвіті на вебсайті за QR кодом, зазначеним в постанові про адміністративне правопорушення та самій постанові серії АА№00014953 встановлена фактична загальна маса транспортного засобу DAF XF 95.430 21113 НОМЕР_1: 46850 кг, а з урахуванням похибки - 42165 кг. Тобто похибка технічного засобу автоматичного зважування складає 4685 кг, а з урахуванням фактичної дійсної маси 39680 кг, похибка складає на 7170 кг.

Така похибка свідчить лише про технічну несправність майданчика зважування та автоматичної фіксації порушень габаритно-вагового контролю, збоїв в системному забезпеченні цього майданчика або навіть по причині втручання людини в систему зважування.

Звертає увагу на те, що постанова серії НОМЕР_4 від 21.11.2023 року не містить категорії транспортного засобу, що в свою чергу не дає можливості встановити гранично допустиму загальну вагу при перевезенні вантажу, оскільки для різних типів транспортних засобів встановлені свої дозволені вагові межі. Таких даних не має і на вебсайті за QR кодом, зазначеним в постанові серії АА № 00014953 від 21.11.2023 року.

Таким чином, інспектор не встановивши категорію причепного транспортного засобу, яка б дала змогу визначити допустиму вагу, не мала право виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, всупереч вимогам Додатку 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки па транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, в оскаржуваній постанові не вказані марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу - причепу, напівпричепу та іншого причіпного пристро, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, що надає підстави для обґрунтованого сумніву щодо врахування відповідачем вище перелічених критеріїв при встановленні вчинення факту перевищення визначених законодавством вагових норм та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії НОМЕР_4 від 21.11.2023 року, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою па наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко І.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, справу про притягнення її до адміністративної відповідальності закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на її користь судові витрати.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 12.12. 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Від представника відповідача Ситниченко О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона покликається на безпідставність позовних вимог.

Звертає увагу, що у спірних правовідносинах мова йде про перевищення саме нормативних вагових параметрів транспортних засобів під час руху автомобільними дорогами, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а не технічних характеристик транспортного засобу, як помилково вважає позивач у позовній заяві.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок №1174).

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №163.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Оскаржувана постанова містить всі передбачені законодавством відомості щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується, зокрема: 1) фотографіями та відеозаписом транспортного засобу, здійсненими в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованою автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем; 3) витягом з програми АРМ- аудиту щодо виявленого правопорушення.

Фотографії та відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у кожній постанові, та можуть бути перевірені на предмет їх належності, об`єктивності та достовірності.

Інформаційна картка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зміст постанови НОМЕР_4 від 21.11.2023 відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам чинного законодавства.

Зокрема, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритним транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, - фактичної ширини транспортного засобу та ширини з урахуванням похибки.

При цьому, редакція додатку №1 до Інструкції №512, яка передбачала обов`язок зазначення вказаних відомостей в постанові та на яку посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, втратила чинність ще 10.06.2022, тобто більше ніж за рік до дати винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, як наразі, так і на момент виникнення спірних правовідносин, ні нормами КУпАП, ні нормами Інструкції №512 не передбачено обов`язкового зазначення в тексті постанови відомостей, щодо типу транспортного засобу, марки, моделі, державного номерного знаку причепу та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу.

Крім того, з результатів автоматичної фіксації вбачається, що засобами автофіксації було зафіксовано транспортний засіб: DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується фотографіями транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт та відомостями інформаційної картки габаритно-вагового контролю.

Тобто, автофіксацією встановлено, що перевищення нормативних параметрів, встановлених п. 22.5 ПДР допущено транспортним засобом, який складається з тягача та напівпричепу.

Тож, сам по собі напівпричіп державний номерний знак НОМЕР_2 , рухатися не міг, а лише за допомогою тягача. Таким чином, у постанові і зазначено лише тягач DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який допустив перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України.

За наведеного, зміст постанови НОМЕР_4 від 21.11.2023 відображає усі істотні ознаки складу правопорушення та в повній мірі відповідає формі, затвердженій додатком 1 до Інструкції №512.

Доводи позивача про відсутність в постанові відомостей про суб`єкта адміністративного правопорушення, місця вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та реквізити квитанції про сплату адміністративного штрафу не відповідають дійсності, адже відповідні відомості безпосередньо зазначені в оскаржуваній постанові.

З наведених підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної Служби України з безпеки на транспорті в повному обсязі в зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Учасники справи були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Однак, позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Ситниченко О.В., в судове засідання не з`явились та про причини неявки не повідомили.

Представник позивача Спасьоненка О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково наголошував на неправильному визначенні загальної маси транспортного засобу, оскільки сума мас навантаження на кожну вісь, обчислених із застосуванням похибки 16%, не перевищує граничну допустиму вагу транспортного засобу та фактично збігається із вагою, зазначеною в товарно-транспортній накладній. Також представник позивача звертав увагу на те, що у відзиві на позовну заяву представником відповідача викладено заперечення на доводи, яких позовна заява взагалі не містить.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії НОМЕР_4 від 21.11.2023 року, винесеної головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко І.В., встановлено, що 20.11.2023 о 17 год. 20 хв., за адресою Р-65, км 134+313, Сумська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,413% (2,165 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Факт проїзду транспортного засобу DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , 20.11.2023 о 17 год. 20 хв., за адресою Р-65, км 134+313, Сумська обл. позивачкою також не заперечується.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" до великовагових та великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. №103 (далі по тексту - Положення №103).

Відповідно до п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до пп.15 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон №3353 XII) встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 ПДР України. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно ст.229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174), п. 2 якого передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичним пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).

Пунктом 12 Порядку №1174 встановлено, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу; /фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформант інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно пунктів 14, 15 Порядку №1174 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі. фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Відтак з системного аналізу положень наведеного Порядку фіксації адміністративних правопорушень вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичний пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Отже закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 72, WAGA-WIM40, CRUA-07-VVE,

При цьому, представником відповідача надано суду чинні сертифікати відповідності UA.TR. 113-0749/11F-22 та UA.TR. 113-0747/11F-22 законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та підсистема ідентифікації транспортних засобів, розташованих за адресою: автомобільна дорога Р-65 Контрольно пропускний пункт «Миколаївка» - Семенівка-Новгород-Сіверський-Глухів- контрольно-пропускний пункт «Катеринівка», Сумська область км. 134+313, 1 смуга у прямому напрямку та 1 смуга у зворотному напрямку.

Згідно вказаних сертифікатів відповідності прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WAGA-WIM40 та підсистема ідентифікації транспортних засобів ANPR-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю " WAGA" за результатами проведених досліджень та випробувань відповідають затвердженому типу, описаному в сертифікатах перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту.

Отже інформація, отримана з вказаних приладів про зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі, є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу.

Крім того, процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512 (далі - Інструкція № 512).

Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені, зокрема, ч. 2 та 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Згідно з п.2 Розділу ІІ Інструкції № 512, уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

У Додатку 1 до Інструкції № 512 зазначено формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:

% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%, де:

- Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

- Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно допункту 22.5 ПДР (16 т);

- Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях тонна або міліметр), та становить: для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ.

В оскаржуваній постанові зазначено фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 5шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3800 мм, 2-3: 4097 мм, 3-4: 1301 мм, 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 9250 кг, 2 - 12200 кг, 3 - 7400 кг, 4 - 8750 кг, 5 - 9250 кг; загальна маса - 46850 кг., довжина - 12,7 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - загальна маса - 42165 кг.

Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:

*% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%

Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ -16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

За наведеного, розрахунок перевищення загальної маси за оскаржуваною постановою виглядає наступним чином: *% перевищення - ((46850 кг - 40000кг - 10%*46850кг)/40000кг)* 100%=5,413%.

Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови правильно встановлено перевищення допустимих вагових параметрів загальної маси транспортного засобу на 2,165 т, що становить 5,413%.

Перевищення, встановлених пунктом 22.5 ПДР України, допустимих вагових параметрів було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010.

За приписами п.п. 16, 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

За частинами другою та третьою статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Постанова, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що всупереч вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки па транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, в оскаржуваній постанові не зазначено категорії марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу - причепу, напівпричепу та іншого причіпного пристрою, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, оскільки Додаток 1 до вказаної інструкції в редакції, яка була чинною на момент вчинення правопорушення, таких вимог до змісту постанови не містить.

Крім того, згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт`причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі заст. 132-1 КУпАП.

Вимоги п.22.5 ПДР стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача.

Згідно із пунктом 2.13 ПДР транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причіпу.

Отже, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач та напівпричіп, як транспортний засіб, приводиться у рух за допомогою сідельного тягача. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 по справі № 761/33776/19.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).

У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме, як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

За наведеного доводи представника позивача про не перевищення транспортним засобом допустимих вагових параметрів навантаження на кожну вісь, а також, що сума мас навантаження на кожну вісь, обчислених із застосуванням похибки 16%, не перевищує граничну допустиму вагу транспортного засобу, не заслуговують на увагу.

Суд також відхиляє доводи позивачки про те, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативні параметри, визначені п 22.5 ПДР України, що на її думку, підтверджується товарно-транспортною накладною №100901 від 20.11.2023 року, оскільки відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Наведене формулювання свідчить, що ТТН в першу чергу є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою обліку товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, вказаною в постанові від 31 липня 2019 року справа №802/518/17-а.

Крім того, факт правопорушення був зафіксований в автоматичному режимі, а надана позивачем ТТН не містить часу завантаження-розвантаження транспортного засобу.

За викладених обставин, відповідачем винесено оскаржувану постанову з дотримання вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 9, 14, 72-77, 139, 205, 242-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.01.2024 року.

Суддя Т.Р. Гук