Рішення № 116497157, 16.01.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/49/24 Справа №447/2252/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.01.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бачуна О.І.

при секретарі Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві, Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за наданні послуги з теплопостачання у розмірі 37777,12грн. та сплачений судовий збір в сумі 2684,00грн. В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 ТОВ «» Нафтогаз тепло» визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області. Даним рішенням також погоджено позивачу застосування тарифів на теплову енергію на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води.

ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії, оскільки отримує такі послуги та відповідно користується тепловою енергією.

Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 12.10.2021року №438 затверджено нову структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії.

Нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 (загальна площа 46,20 кв.м.) належить на праві власності ОСОБА_1 . Вказане підтверджується копією Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , технічним паспортом та містобудівними умовами та обстеженням, які засвідчують реконструкцію власного нежитлового приміщення ( квартири АДРЕСА_2 ) під розміщення магазину ( магазину промтоварів). Нежитлове приміщення приєднано до системи централізованого теплопостачання.

Позивач на виконання рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 забезпечив надання теплової енергії до приміщення за адресою АДРЕСА_1 впродовж опалювальних сезонів 2019-2020 , 2020-2021 років, 2021-2022років 2022-2023 років.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено письмовий Договір про закупівлю теплової енергії та гарячої води від 21.12.2019року №13т/НР. Відповідно до вказаного договору розрахунки за теплову енергію та постачання гарячої води здійснюються за визначені фактичні обсяги та відповідно до діючих тарифів встановлених уповноваженим органом. Термін дії договору до 31.12.2020року. Відповідно до розрахунку заборгованості, умови договору дотримано, оплату послуг ФОП ОСОБА_1 проведено в повному обсязі. Однак починаючи з березня 2022року відповідач припинив здійснювати оплату за отримані послуги.

Відповідач фактично користується послугами , які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м.Новий Розділ та відповідачу зокрема, жодних претензій та заперечень щодо отримання послуг якості від відповідача не надходило. Станом на дату звернення до суду відповідач не погасив заборгованість, а тому просить позов задовольнити.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 24.07.2023 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

18.10.2023року відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому вважає позов безпідставним, необґрунтованим і таким що не підлягає до задоволення. ОСОБА_2 не заперечує, що вона являється власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 . 21.12.2019року №13т/НР укладено Договір про закупівлю теплової енергії та гарячої води. Вказаний договір було укладено між суб`єктами господарювання ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Нафтогаз Тепло» на визначений термін, а саме з 21.12.2019року по 31.12.2020року. На даний час між сторонами відсутні договірні відносини. Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 не було укладено Договору про постачання теплової енергії та гарячої води після 31.12.2020р. Відповідач не звертався із заявою до позивача про надання послуг, як і позивач не звертався до відповідача із пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг. Обсяг нібито поставленої теплової енергії не підтверджується жодними документами, показами лічильника, тому виставлені позивачем суми до оплати є не доведеними. Акти про надання послуг були підписані виключно позивачем, а не були надіслані чи надані відповідачу для фіксації та підтвердження господарської операції. Не обґрунтовано позивачем також і різке збільшення вартості послуг у період з листопада 2021 по травень 2022р. Враховуючи вказане просив у відмовити у задоволенні позову.

25.10.2023року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. У зв`язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме основного боргу в розмірі 4316,32грн., ТОВ « Нафтогаз Тепло» просить стягнути з відповідача 33618,68грн. заборгованості за теплову енергію та сплачений судовий збір.

14.11.2023р. представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що вважає відзив не обґрунтованим. Ствердив, що дійсно після 31.12.2020року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 не укладався договір про надання послуг з постачання з постачання теплової енергії письмовій формі, проте відповідач фактично продовжувала користування послугами, які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м.Новий Розділ і відповідачу зокрема. Жодних претензій і заперечень щодо отримання послуг та якості послуг від відповідача не надходило. Відсутність договору не відміняє факту надання послуг відповідачу та не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі. Вказане відповідає висновку Верховного Суду України викладеному в постановах від 30.10.2013року №6-59цс13 та від 07.11.2019року у справі №642/2858/16. Крім цього, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Позивач ствердив, що неодноразово звертався до відповідача в усній формі, зокрема надати для підписання заяву- приєднання до індивідуального договору, однак останній відмовився підписувати таку заяву. На момент подачі теплоносія до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 та впродовж наступних періодів до позивача не надходило жодне повідомлення та докази, які б підтверджували факт відключення приміщення від мереж централізованого теплопостачання та надання послуг з постачання теплової енергії. Таким чином, відповідач фактично використав послуги з постачання теплової енергії, однак такі не оплатив в повному обсязі. Загальний обсяг теплової енергії на опалення будинку АДРЕСА_1 , визначається за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його відсутності, тимчасовому виходу з ладу або втрати. Вказав, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджується органами місцевого самоврядування відповідно до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 уточненні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити. Додатково пояснила, що ТОВ « Нафтогаз Тепло» надає послуги з теплопостачання споживачам м.Новий Розділ, Львівської області в тому числі і відповідачу, якому належить нежитлове приміщення в будинку по АДРЕСА_1 . Між сторонами по справі було укладено договір про надання послуг теплопостачання, строк якого закінчився 31.12.2020р. Після вказаної дати відповідач продовжила користуватися послугами. Із заявами про від`єднання від централізованого опалення відповідач не зверталася. Відповідачка в липні частково оплатила заборгованість. Крім цього, представник позивача вказала, що відповідачка ОСОБА_2 відноситься до категорії «інших споживачів», оскільки приміщення, яке їй належить відносить до нежитлового фонду, а тому і тарифи для неї інші ніж для населення, бюджетних установ чи релігійних організацій.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог заперечив, обґрунтування виклав у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що ОСОБА_2 не погоджується із розміром нарахованої заборгованості, кількістю спожитої енергії та з тарифами за якими нараховувалася плата за послуги з теплопостачання

Суд, заслухавши доводи та міркування учасників справи, з`ясувавши обставини, вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного..

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №329 від 19.11.2019 визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №438 від 12.10.2021 встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії ТОВ «Нафтогаз Тепло».

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08.09.2013року, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продали,а ОСОБА_9 придбала квартиру АДРЕСА_3 . Загальна площа квартири 46,2 кв.м.

17.03.2014 ОСОБА_9 отримала містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки АДРЕСА_4 . Назва об`єкта будівництва «Реконструкція власного нежитлового приміщення під розміщення магазину».

21 грудня 2019року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю « Нафтогаз Тепло» укладено договір №13т/НР про закупівлю теплової енергії та гарячої води. Строк виконання договору до 31.12.2020р.

05.06.2015 року ФОП ОСОБА_10 на замовлення ОСОБА_9 виготовив технічний паспорт магазинку промтоварів по АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за теплову енергію за період 30.11.2019 по 31.05.2023 від 20.06.2023 за особовим рахунком № НОМЕР_1 платника ФОП ОСОБА_11 становить 37777,12 грн.

22.02.2023року на адресу ФОП ОСОБА_12 надіслано вимогу про сплату заборгованості на суму 33446,42грн.

Комісія КП «РЖС» підписала паспорт готовності до роботи в опалюваний період 2020/2021року будинку АДРЕСА_1 .

20.10.2021року представником ТОВ «Нафтогаз Тепло» складено акт пуску теплоносія на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Надано послуги з постачання теплової енергії та/або гарячої води.

11.11.2022року представником ТОВ «Нафтогаз Тепло» складено акт пуску теплоносія на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Надано послуги з постачання теплової енергії.

Судом встановлено, що приміщення за адресою АДРЕСА_1 оснащено загальнобудинковим приладом комерційного обліку теплової енергії, а саме. Житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом обліку теплової енергії, а саме лічильником теплової енергії SUPETCAL 531, заводський номер № 07401007, який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 124 квартири та нежитлове приміщення, в тому числі приміщення, яке належать ОСОБА_2 . Даний лічильник після повірки було опломбовано та прийнято на комерційний облік, на підтвердження чого долучаємо Акт від 04.10.2021 року/.

Впродовж періоду жовтень 2021 року - січень 2022 року різницю показників даного лічильника бралось до уваги при розподілі обсягів споживання теплової енергії між житловими та нежитловими приміщеннями в будинку АДРЕСА_5 .

За результатами обстеження даної будівлі було з`ясовано, що прилад комерційного обліку теплової енергії не працює, у зв`язку з чим даний прилад знято з комерційного обліку, що вбачається з Акту опломбування/розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії від 28.02.2022року. У зв`язку з наведеним, нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії за період лютий - квітень 2022 року проводилось розрахунковим методом відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом № 315 від 22.11.2018 року, який передбачає визначення загального обсягу теплової енергії, спожитої у будинку за період непрацездатності вузла комерційного обліку виходячи із середнього загального обсягу теплової енергії, спожитої за попередній опалювальний період.

На початку листопада 2022 року позивачем було опломбовано та взято до обліку комерційний засіб обліку теплової енергії за вище вказаною адресою, акт від 10.11.2022року №156. Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії з листопад 2022 року проводилось згідно з показами комерційного засобу обліку.

У грудні 2022 року Товариством повторно зафіксовано факт несправності комерційного засобу обліку теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 , даний прилад знято з комерційного обліку, що вбачається з Акту опломбування/розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії від 30.12.2022року. Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії за період 1 грудня 2022 року - 7 лютого 2023 року проводилось розрахунковим методом відповідно до середніх обсягів споживання теплової енергії за попередній опалювальний період.

8 лютого 2023 року Товариством було опломбовано та взято до обліку комерційний засіб обліку теплової енергії за вище вказаною адресою. Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії з 8 лютого 2023 року проводитися згідно з показами комерційного засобу обліку. Покази загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії зафіксовано в Актах про відпуск теплової енергії за жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, листопад 2022року, грудень 2022року, лютий 2023року, березень 2023року, квітень 2023року, які містяться в матеріалах справи

З листопада 2021р. нарахування за послуги з постачання теплової енергії на житловий будинок проводяться відповідно до норм споживання, затверджених органом місцевого самоврядування. Розподіл обсягів спожитої теплової енергії здійснюється з дотриманням вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.

По нежитловому приміщенню за адресою АДРЕСА_1 Постачальником теплової енергії виставлено Споживачу ОСОБА_2 - рахунки на оплату від 28.12.2021 по 06.06.2023, які містяться в матеріалах справи.

Розмір заборгованості відповідача за надання послуг з постачання теплової енергії за адресок АДРЕСА_1 (площа 46,2 кв.м) становить - 37777,12 гривень в тому числі ПДВ. Розрахунок заборгованості проводився по особовому рахунку НОМЕР_1 .

Крім цього, Відповідачу додатково за період грудень 2021 року - травень 2023року сформовано Акти приймання- передачі теплової енергії , які разом з рахунками на оплату надавалися Відповідачу. Перераховані вище рахунки на оплату та акти приймання- передачі теплової енергії вручалися Відповідачу кожного місяця особисто під розпис або надсилалися поштою, що вбачається з долучених копій.

Статтею 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря. У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі чому пальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов`язок, а не право споживача таких послуг.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм Закону споживачі зобов`язанні оплатити житлово-комунальні послуги якщо вони фактично користувались ними як на виконання умов договору так і отриманих споживачем до укладення відповідного договору.

Верховним Судом України у Постанові від 27 лютого 2019 року, у справі №334/2789/15-ц зазначено, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Так, судом встановлено, що нежитлове приміщення за розташоване в будинку АДРЕСА_1 і належить на праві власності відповідачці до мережі централізованого опалення у опалювальному сезоні 2021-2023 було підключена та послуга їй надавалась та нею споживалась, а тому споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, отримані нею.

Позиція суду повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 07.07.2020.

Судом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання по наданню послуг. Доказів протилежного, зокрема, ненадання відповідачу ОСОБА_2 послуг, надання неякісних послуг тощо, судом не встановлено.

Оцінюючи поданий позивачем розрахунок заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такий був проведений за відповідними формулами, належним чином обґрунтований та мотивований. У свою чергу, в процесі розгляду справи не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки наведені позивачем.

Отже, згідно із зазначеними нормами, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Посилання відповідача про те, що матеріали справи не містять укладеного між сторонами договору про надання послуг не заслуговують на увагу, так як факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий висновок викладений у постанові КГС від 21 квітня 2020 року у справі № 910/7968/19 та КЦС від 10 жовтня 2019 року у справі № 205/1460/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач належним чином надавав послуги з постачання теплової енергії, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, чим спричинив заборгованість перед ТОВ «Нафтогаз Тепло» у сумі 33618,68 грн. Відтак позов ТОВ «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Нафтогаз Тепло» ЄДРПОУ 42399765 заборгованість за теплову енергію у розмірі 33618 ( тридцять три тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Нафтогаз Тепло» сплачений судовий збір в сумі 2684 ( ді тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2024року

Суддя Бачун О. І.