Рішення № 116496957, 11.01.2024, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/829/15-ц

Провадження № 2/444/3/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Триндяк Х.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КСП Гряда, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 3-тя особа: Львівська міська рада про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна із незаконного володіння, -

В СТ АН ОВ ИВ :

ОСОБА_1 звернулася всуд ізпозовом доКСП «ГРЯДА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 3-тя особа: Львівська міська рада в якому просила:

- визнати недійсним договір дарування майнового паю у пайовому фонді КСП «Гряда», нолмінальною вартістю 192 539,25 грн., що становить 24.89369 відсотків пайового фонду підприємства, укладеного 19.04.2012 р. ОСОБА_1 , прід впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах з ОСОБА_14 та повернути у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді КСП "Гряда" номінальною вартістю 100,00 грн, що становить 0.012929 відсотків пайового фонду майна КСП "Гряда";

- визнати недійсним договір дарування майнового паю у пайовому фонді КСП «Гряда», номінальною вартістю 192 539,25 грн., що становить 24.89369 відсотки пайового фонду підприємства, укладений 19.04.2012 р. ОСОБА_15 , під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах з ОСОБА_2 та повернути у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» номінальною вартістю 2800.00 грн., шо становить 0.362057 відсотків пайового фонду майна КСП «Гряда";

- витребувати від ОСОБА_3 та передати у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 192 539. 25 грн., що становить 24, 89369 відсотки пайового фонду майна КСП «Гряда»;

-витребувати від ОСОБА_4 тапередати увласність ОСОБА_1 майновий пайу пайовомуфонді Колективногосільськогосподарського підприємства"Гряда",номінальною вартістю192139.25грн.,що становить.24,841974відсотки пайового фонду майна КСП «Гряда»;

- витребувати від ОСОБА_7 та передати у власність ОСОБА_1 майновий най у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 100.00 грн., шо становить 0.012929 відсотків пайового фонду майна КСП «Гряда»;

-витребувати від ОСОБА_16 тапередати увласність ОСОБА_1 майновий пайу пайовому фонді КСП "Гряда", номінальною вартістю 30.00 грн., що становить 0.0038792 відсотків пайового фонду майна КСП «Гряда»;

-витребувати від ОСОБА_8 тапередати увласність ОСОБА_1 майновий пайу пайовомуфонді КСП «Гряда», номінальною вартістю 100,00 грн., що становить 0.012929 відсотків пайового фонду майна КСП «Гряда»;

- витребувати від ОСОБА_6 та передати у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 100.00 грн., шо становить 0.012929 відсотків пайового фонду майна КСП "Гряда";

- витребувати від ОСОБА_9 та передати у власність ОСОБА_1 майновий най у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 10,00 грн., шо становить 0.0012931 відсотків пайового фонду майна КСП "Гряда";

- витребувати віл ОСОБА_10 та передати у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді КСП «Гряда», номінальною вартістю 50.00 грн., що становить 0.0064654 відсотків пайового фонду майна КСП «Гряда»;

- витребувати від ОСОБА_11 та передати у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 10.00 грн., що становить 0.0012931 відсотків пайового фонду майна КСП «Гряда»;

- витребувати від ОСОБА_12 та передати у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 10.00 грн., що становить 0.0012931 відсотків пайового фонду майна КСП "Гряда";

- витребувати від ОСОБА_13 та передати у власність ОСОБА_1 майновий пай у пайовому фонді КСП «Гряда», номінальною вартістю 10.00 грн., що становить 0.0012931 відсотків пайового фонту майна КСП «Гряда»;

- визнати право власності ОСОБА_1 на майновий пай в найовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 385 078,50 грн., що становить 49,78738 відсотків пайового фонду КСП «Гряда»;

- зобов`язати Грядівську сільську раду Львівської області видати ОСОБА_1 Свідоцтво про право на майновий пай у пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», номінальною вартістю 385 078.50 гри., що становить 49,78718 відсотків пайового фонду КСП «Гряда».

Як на підставу позову посилається на вчинення нею договорів дарування від 19.04.2012 р. під впливом тяжкої обставини. Тяжкими обставинами позивачка зазначає загрозу банкрутства КСП «Гряда», продаж нею квартири для погашення боргів перед кредиторами, тяжкі захворювання рідних ОСОБА_1 . Вказує, що 06.12.2011 р. Господарським судом Львівської області було прийнято рішення, яким стягнуто солідарно із командитного товариства «ЕГО», ТОВ «ЕГМА», МПП «ЕГО» та КСП «Гряда» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 12238558.53 грн. основного боргу, 2233791.99 грн. заборгованості за процентами, 24091.06 грн. заборгованості по сплаті комісій, 692601.99 грн. пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 106144.39 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 970.86 грн. за несвоєчасну сплату комісій та 25500 гр. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Прибуток КТ «ЕГО» за 2011 рік склав 0 грн., а за 1-й квартал 2012 р. становив 4000.00 грн. Чистий дохід КСП «ГРЯДА» у 2011 р. склав 4000.00 грн. чого було суттєво недостатньо для погашення кредиту. Щоб врятувати підприємство ОСОБА_1 здійснила продаж квартири, що належала їй на праві приватної власності. Зазначає, що у той же час значно погіршилося здоров`я батька позивачки, який захворів на рак, що в результаті став причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Значних проблем зі здоров`ям зазнала і рідна сестра позивачки ОСОБА_17 , яка від важко невиліковного захворювання печінки невдовзі померла. Під впливом тяжких обставин позивачка прийняла пропозицію ОСОБА_14 та його сина ОСОБА_2 про те, що вони здійснять інвестування у КТ «ЕГО» (вкладником якого було КСП «Гряда») у сумі 3000000.00 грн., між ними про це було укладено інвестиційний договір. Знаходячись у вкрай невигідному фінансовому становищі позивачка не бачила іншого виходу із ситуації як погодитися на умови ОСОБА_14 та у формі договору дарування відчужити паї у пайовому фонді КСП «Гряда» на його користь та на користь його сина ОСОБА_2 , що відбулося 19.04.2012 р. Вказує, що якби станом на час укладення спірних договорів дарування не існувало загрози банкрутства КСП «Гряда», тяжкої хвороби її батька і сестри, позивачка не уклала б договори дарування. У грудні 2014 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_18 майже у повному обсязі відчужили майнові паї у пайовому фонді КСП «Гряда» та станом на 30.12.2014 р. було затверджена новий список осіб, який мають право на майновий пай. Оскільки паї були відчужені новим набувачам, належним способом захисту порушеного права позивача буде витребування у цих добросовісних набувачів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, подала заяву про розгляд справи за її відсутності .

Представник позивачки адвокат Посікіра Р.Р. в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просив такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 ,який такожє правонаступникомвідповідача ОСОБА_14 проти позовузаперечив,в поданихним письмовихзапереченнях вказує,що оспорюванідоговори укладалисяпозивачем добровільнота безбудь-якогопримусу,її волевиявленнябуло вільнимта відповідалоїї дійснимнамірам,будь-якіобставини помилки,обману,насильства,тяжких обставиндля вчиненняцих правочинівна моментїх укладеннябули відсутні,що додатковоствердив чоловікпозивачки усвоїх заявах,якими віннадав останнійзгоду наукладення оспорюванихдоговорів даруваннямайнових паїв. Позивачкане вказуєте,що узаставі АТ«Укрексімбанк» знаходилосянерухоме майно КТ«ЕГО»,а саме,комплекс будівельта спорудв АДРЕСА_1 , заставнавартість 9670000.00грн.,а такожвиробничі приміщенняптахофабрики в АДРЕСА_2 ,заставна вартість 3770000.00грн.,та господарськіприміщення в АДРЕСА_2 ,заставною вартістю2060000.00грн.Загальна заставнавартість іпотечногомайна складала15500000.00грн.Вищезазначені обставинипідтверджуються Іпотечнимдоговором №6007Z69від 19.07.2007р.,таким чином,вимоги кредиторау повномуобсязі булизабезпечені іпотечниммайном,тому загрозибанкрутства небуло.Зазначає,що договірдарування неможе вчинятисяна вкрайневигідних умовахз оглядуна те,що цейправочин неє оплатним. Ті обставини, які позивач поклав в основу позову, як тяжкі обставини не доведені належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Шегинський Р.А. проти позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у поданих ним письмових поясненнях.

Представник відповідача КСП "Гряда" Сідловська І.Ю. позов визнала, просила такий задоволити виходячи із обставин викладених в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в судове засідання прибули, просили у задоволенні позову відмовити.

Усі інші відповідачі в судове засідання не прибули, однак подали заяви в яких просили справу розглядати у їх відсутності, проти позову заперечують, в такому просили відмовити.

Третя особаЛьвівська міськарада явкуповноважного представникане забезпечила,подала клопотання,в якомузазначає,що вважаєпозовні вимогинеобгрунтованими тапросить уїх задоволеннівідмовити.Вказує,що за договоромдарування обдарованийбезвідплатно набуваєу власністьмайно іцим правочиномне встановлюєтьсяобов`язокобдарованого вчинитиабо невчиняти накористь дарувальникаабо іншоїособи будь-якудію,а отже,цей правочинне можевчинятися навкрай невигіднихумовах зогляду нате,що цейправочин неє оплатним.Зазначена правовапозиція послідовновисловлюється ВерховнимСудом,зокрема уПостанові від29.03.2021р.у справі№ 369/13272/18-ц. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника третьої особи.

Ухвалою суду від 21.01.2021 р. у зв`язку із смертю відповідачки ОСОБА_6 до участі у справі залучено її правонаступника ОСОБА_19 .

Ухвалою суду від 09.11.2023 р. у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_14 до участі у справі залучено його правонаступника ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.11.2023 р. до участі у справі залучено правонаступника третьої особи Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області Львівську міську раду.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

Так,19квітня 2012року між ОСОБА_1 ,як дарувальником,та ОСОБА_2 ,як обдаровуваним,укладено Договірдарування майновогопаю,посвічений приватнимнотаріусом Львівськогоміського нотаріальногоКулиняк І.Я.,зареєстрований вреєстрі заномером №1463. Зазмістом п.1вказаного договорударувальник безоплатнопередала увласність обдаровуваного,а обдаровуванийприйняв усвою власністьмайновий пайу пайовомуфонді майнаКолективного сільськогосподарськогопідприємства «Гряда»,номінальною вартістю192539,25грн.,що становить24,89369 відсотківпайового фондупідприємства. Як вбачається із п. 6 вказаного договору, такий укладено за згодою чоловіка позивачки ОСОБА_20 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулинякь І.Я. 18.04.2012 року, зареєстровано в реєстрі за №1423.

Судом такожвстановлено,що 19.04.2012року між ОСОБА_1 ,як дарувальником,та ОСОБА_14 ,як обдаровуваним,було укладеноДоговір даруваннямайнового паю,посвічений приватнимнотаріусом Львівськогоміського нотаріальногоКулиняк І.Я., зареєстрованийв реєстріза номером№1467.За змістомп.1вказаного договорударування дарувальникбезоплатно передалау власність обдаровуваного,а обдаровуванийприйняв усвою власністьмайновий пайу пайовомуфонді майнаКолективного сільськогосподарськогопідприємства «Гряда»,номінальною вартістю192539,25грн,що становить24,89369відсотків пайовогофонду підприємства. Вказаний договір також укладено за згодою чоловіка позивачки ОСОБА_20 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. 18.04.2012 року, зареєстровано в реєстрі за №1422.

Згідно списку осіб, які мають право на майновий пай у КСП «ГРЯДА» та розмір паїв станом на 30.12.2014 р., наданим Грядівською сільською радою Жовківського району Львівської області (а.с. 30 т.1), такими особами у КСП «Гряда» на вказану дату були ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

У відповідності до ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Як на підставу недійсності оспорюваних договорів дарування позивачка посилається на вчинення таких під впливом тяжких обставин.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Пп.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року передбачає, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст.233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути важка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Правочин, який оспорюється на підставі статті 233 ЦК України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Підставами визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.

Тобто для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджується вживанням законодавцем в частині першій статті 233 ЦК України сполучника «і», за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов. Встановлена статтею 233 ЦК України підстава недійсності правочину є сукупністю цих двох елементів; відсутність хоча б одного з них є ознакою знаходження відповідних правовідносин за межами сфери регулювання частини першої статті 233 ЦК України.

Наявність тяжкої обставини, що змусила особу вчинити правочин, має довести сторона, яка такий правочин оспорює. Предметом доказування також є той факт, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було би вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину. Тяжкими обставинами можуть бути, зокрема, тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства особи, учасника правочину, та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Такі правочини мають дефекти волі і здійснюються за обставин, коли особа змушена вчинити правочин на вкрай невигідних для себе умовах.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України пов`язане із доведеністю наявності чи відсутності власного волевиявлення в особи на його вчинення на тих умовах, за яких був укладений правочин.

Зазначені висновкищодо ззастосування правовогомеханізму,передбаченого статтею233ЦК Українисформульовані Верховним Судому постановахвід 22вересня 2023року у справі№ 711/4680/21(провадження№ 61-6347св23), від 10 серпня 2021 року у справі № 754/16129/17 (провадження № 61-6436св21), від 23 листопада 2022 року у справі № 522/6715/16 (провадження № 61-546св21).

Як вбачається із п. 5 обидвох оспорюваних договорів дарування, дарувальник ОСОБА_1 ствердила, що дарування здійснюється без будь-яких погроз, примусу чи насильства, як фізичного, так і морального, і гарантує, що зазначений майновий пай на момент укладення даного Договору нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не заставлений, в податковій заставі, спорі та під забороною (арештом) не перебуває, не є внеском до статутних фондів підприємств, не зданий в оренду, а також прав щодо нього третіх осіб, як в межах України, так і за межами України, немає.

У п. 8 вказаних договорів дарування обидві сторони правочину ствердили, що їх волевиявлення є вільним та відповідає її дійсним намірам створити для себе правові наслідки. Правочин не носить характеру фіктивного, удаваного, не є зловмисним; а також будь-які обставини помилки, обману, насильства, тяжких обставин для вчинення цього правочину відсутні.

Судом установлено, що до тяжких обставин, для усунення яких необхідно було укладання ОСОБА_1 оспорюваного договору, позивачка відносить загрозу банкрутства КСП «Гряда», тяжкі захворювання близьких позивачці людей батька та сестри, продаж належної ій квартири для погашення боргів перед кредиторами.

За загальними правилами доказування, ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наданий позивачем результат УЗД діагностики ОСОБА_17 від 02.01.2012 р. не містить діагнозу та не підтверджує наявність тяжкого захворювання у сестри позивачки. Наявна в матеріалах справи виписка з історії хвороби ОСОБА_17 № НОМЕР_1 підтверджує перебування такої на стаціонарному лікуванні та дообстеженні в період з 02.10.12 р. по 23.10.2012 р., із виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_17 № 289 вбачається, що така знаходилася на стаціонарному лікуванні в період 06.01.2013 по 17.01.2013 р. Довідкою про причину смерті від 26.06.2014 р. підтверджується, що ОСОБА_25 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки, причина смерті рак підшлункової залози, в той час як оспорювані договори дарування були укладені 19.04.2012 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачкою медичні документи не підтверджують наявність тяжких захворювань у близьких родичів позивачки саме на час вчинення нею спірних договорів дарування.

Наявність заборгованості КСП «Гряда» за кредитними зобов`язаннями перед банківською установою, що підтверджується Рішенням господарського суду Львівської області від 06.12.2011 р., погашення якої забезпечувалося іпотекою комплексу будівель та споруд, сама по собі не свідчить про загрозу банкрутства вказаного підприємства. Крім того, суд звертає увагу, що тяжкою обставиною визнається саме загроза банкрутства особи, учасника правочину, разом з тим, КСП «Гряда» учасником оспорюваних правочинів дарування не являється.

Суд відхиляєпосилання позивачкияк натяжку обставинупродаж належноїїї квартиридля погашенняборгів передкредиторами,що підтверджуєтьсяквитанцією №10041від 14.12.2011р.Як вбачаєтьсяіз вказаноїквитанції, платником та отримувачем коштів являється ОСОБА_1 , призначення платежу - внесення коштів на поточний рахунок від ОСОБА_26 за продаж квартири ( АДРЕСА_3 ). Разом з тим, самого договору купівлі-продажу квартири позивачкою не надано, як і не надано доказів належності такої квартири на праві власності позички, дати її відчуження, вимушеності відчуження такої квартири позивачкою.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що подані позивачкою докази не підтверджують наявності тяжких обставин для позиваки на момент вчинення оспорюваних договорів дарування.

Суд також звертає увагу на те, що тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах, такі умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин.

У постановах Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 369/13272/18-ц (провадження № 61-19054св20), від 10 серпня 2021 року у справі № 754/16129/17 (провадження № 61-6436св21) та від 15 листопада 2021 року у справі № 149/1962/20 (провадження № 61-11553св21) зазначено, що за договором дарування обдарований безвідплатно набуває у власність майно і цим правочином не встановлюється обов`язок обдарованого вчинити або не вчиняти на користь дарувальника або іншої особи будь-яку дію, а отже правочин не може вчинятися на вкрай невигідних умовах з огляду на те, що цей правочин не є оплатним.

За оспорюваними договорами дарування обдаровані безвідплатно набули у власність майнові паї у пайовому фонді майна КСП «Гряда» і цими правочинами не встановлювався обов`язок обдарованих вчинити або не вчиняти на користь позивачки або іншої особи, в тому числі КТ «ЕГО», будь-яку дію, а отже, суд приходить до висновку про те, що оспорювані договори дарування не можуть вчинятися позивачкою на вкрай невигідних умовах з огляду на те, що такі правочин не є оплатними. Під час укладення оспорюваних договорів дарування позивачці права і обов`язки сторін нотаріусом роз`яснено, значення своїх дій вона розуміла.

Доводи позивачки про те, що кошти, які передбачені попереднім інвестиційним договором від 01.11.2011 р., укладеним між КТ «ЕГО» та ОСОБА_14 , останній, як сторона договору погодився надати лише після того як на його користь та на користь його сина ОСОБА_2 буде відчужено майнові паї у пайовому фонді КСП «ГРЯДА», матеріалами справи не підтверджуються. Наявний в матеріалах справи попередній інвестиційний договір, укладений між КТ «ЕГО» та ОСОБА_14 зазначених умов не передбачає.

ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами факт укладення договорів дарування на вкрай невигідних для неї умовах під впливом тяжких обставин, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними договорів дарування майнових паїв у пайовому фонді КСП «ГРЯДА».

З огляду на те, що інші позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними, задоволення яких залежить від задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів дарування, то у задоволенні зазначених позовних вимог також слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до КСП Гряда, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 3-тя особа: Львівська міська рада про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна із незаконного володіння - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 січня 2024 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.