Рішення № 116494820, 24.01.2024, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1383/23

Провадження № 2-а/353/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

08.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8220373 від 28.11.2023 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Зазначив, що визнаючи його винним у керуванні транспортним засобом марки «Renault Premium 420», д.н.з. НОМЕР_1 , з номерним знаком, що нібито не відповідає вимогам стандартів, поліцейський не зазначив, яким безпосереднім вимогам та стандартам не відповідав номерний знак транспортного засобу. Також у постанові не зазначено, який саме номерний знак (передній чи задній) транспортного засобу не відповідає вимогам стандартів. Вказане свідчить про неповноту з`ясування фактичних обставин та ненадання належної їм правової оцінки. Також постанова не містить посилань на технічний засіб, яким поліцейським здійснювалось фото- або відеофіксація. Вважає, що номерні знаки вищевказаного транспортного засобу повністю відповідали вимогам щодо габаритів та інформаційного змісту, а також були розміщені в передбаченому конструкцією транспортного засобу місці. До цього ж вказаний транспортний засіб пройшов перевірку технічного стану та був визнаний технічно справним. Таким чином вважає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинствоздійснюється заправилами,передбаченими цимКодексом,у порядкупозовного провадження(загальногоабо спрощеного). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки адміністративної справи незначної складності (малозначної справи) та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч.ч. 3, 4 ст. 257 КАС України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суддіТлумацького районногосуду Івано-Франківськоїобласті ЛуковкіноїУ.Ю.від 12.12.2023року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначенихстаттями 273-277,280-283,285-289цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Станом на день розгляду справи від відповідача - Головного управління Національної поліції в Львівській області відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує та просив розгляд справи провести у його відсутності.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Львівській області в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був неодноразово належним чином повідомленитй про дату, час та місце розгляду справи, шляхом вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6, 7 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Тому вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі та судові повістки були доставлені відповідачу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать відповідні довідки, що є достовірним доказом вручення відповідачу зазначених судових документів (Постанова ВС від 23 листопада 2023 року у справі № 280/3793/21, провадженння № K/990/24972/23).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4ст. 229 КАС України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Судом встановлено, що 28.11.2023 року інспектором Червоноградськогорайонного відділуполіції ГУНПу Львівськійобласті лейтенантомполіції ІванівимСтепаном-ДмитромРомановичем відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 8220373 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 1190,0 грн. штрафу, з тих підстав, що ОСОБА_1 (позивач) 28.11.2023 року о 06 год. 39 хв. по вул. Львівська, 1, м. Червоноград керував транспортним засобом марки «Renault Premium 420», д.н.з. НОМЕР_1 , із стертим номерним знаком, котрий не відповідає вимогам, а саме порушив п. 2.9 (в) ПДР керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 6).

Згідност. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.ч. 1, 4ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП адміністративна відповідальність наступає у разі керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Згідно п. 2.9. (в) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

?не належить цьому засобу;

?не відповідає вимогам стандартів;

?закріплений не в установленому для цього місці;

?закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

?неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

У оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відсутні будь-які записи, що до постанови додаються докази у справі про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 251 КУпАП, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що вищезазначена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Проте, інспектором при складанні постанови не були належним чином зібрані та досліджені докази, передбачені ст. 251 КУпАП. Крім цього, оскаржувана постанова, в порушення ст. 283 КУпАП, не містить посилань на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а також у ній не зазначено нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, тобто не вказано яким саме вимогам стандартів не відповідає державний номерний знак автомобіля.

Суд звертає увагу, що ч. 1ст. 121-3 КУпАПза своїм змістом є бланкетною нормою, а тому, для повного визначення її ознак відсилає до інших нормативно - правових актів, що наповнює дану норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статтіКУпАПабо нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Однак, при складанні відносно позивача оскаржуваної постанови, інспектором не було дотримано даних вимог закону, а саме не зазначено конкретну норму нормативно - правового акта порушену позивачем.

Посилання інспектора в оскаржуваній постанові на п. 2.9 (в) ПДР також не розкриває зміст вчиненого правопорушення, оскільки даний пункт правил також містить лише посилання на те, що водію забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів. Однак, яким саме стандартам не відповідав номерний знак на транспортного засобі марки «Renault Premium 420», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, оскаржувана постанова відомостей не містить.

Вказане свідчить про неконкретність висунутого звинувачення, що порушує право позивача на належний захист.

До цього ж відповідач в судове засідання не з`явився та не долучив жодних належних та допустимих доказів, зібраних під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановленийПравилами дорожнього руху, затвердженимипостановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями).

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»).

Відповідно до ч.3ст. 62 Конституції Україниобвинуваченнянеможеґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до 4 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Як встановлено частинами 1, 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Предметом доказування у даній справі є факт експлуатації транспортного засобу якщо він не пройшов обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Положеннями ч. 3 ст. 77 КАС України передбачено, що докази до суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2023 року відповідачу було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву, всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Однак, станом на день розгляду адміністративної справи, відзиву на позовну заяву, жодних належних та допустимих доказів, зібраних під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на підтвердження вини позивача та на виконання вищевказаної ухвали суду від відповідача не надходило, а тому суд, розглянувши справу за наявними матеріалами, не може встановити поза розумним сумнівом, що позивачем справді було порушено ПДР.

В свою чергу позивачем було долучено до матеріалів справи протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01121-01578-23 від 16.10.2023 року та фототаблиці, з яких вбачається, що транспортний засіб марки «Renault Premium 420», д.н.з. НОМЕР_1 , пройшов технічну перевірку і його визнано технічно справним, а номерні знаки розміщені на даному транспортному засобі не являються «стертими», як зазначено в оскаржуваній постанові, їх можливо ідентифікувати та чітко визначити символи розміщені на номерних знаках (а.с. 7-9).

Таким чином в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані суду належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 вимогПДРУкраїни.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписівстатті 6 КАС Українитастатті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Як зазначено в частинах другій та шостій статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення.

Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а отже, інспектор Червоноградського районного відділу поліції ГУНП в Львівській області лейтенант поліції Іванів С.-Д.Р., як суб`єкт владних повноважень, прийняв необгрунтоване рішення без урахування та встановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

За встановлених в судовому засіданні обстанин, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8220373 від 28.11.2023 року, винесену інспектором Червоноградського районного відділу поліції ГУНП в Львівській області лейтенантом поліції Іванівим С.-Д.Р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. 00 коп. слід скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань провідшкодування витратдо судуне надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі наведеного, ч. 1 ст. 121-3, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283, 286, 289, 292, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 78, 132, 139, 162, 229, 241-247, 255, 257, 262, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8220373 від 28.11.2023 року, винесену інспектором Червоноградськогорайонного відділуполіції ГУНПв Львівськійобласті лейтенантомполіції ІванівимСтепаном-ДмитромРомановичем пропритягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу в сумі 1190 грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА