Ухвала суду № 116492760, 19.01.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/4813/23

Провадження № 1кс/712/335/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_7 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В порядку автоматизованого розподілу справ судді ОСОБА_1 надійшла заява прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_7 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України. В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні судді ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження № 42022252010000126 від 03.11.2022 заобвинуваченнямОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України КК України (судова справа № 712/4813/23, провадження № 1-кп/712/265/24). Вважає, що суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_7 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України у зв`язку з упередженістю не може брати участь у подальшому розгляді указаної справи. Так, ухвалою суду від 13.11.2023 у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 відмовлено, незважаючи на те, що під час судового розгляду указаного клопотання в судовому засіданні установлено, що обвинувачений ОСОБА_6 продовжує вчиняти злочини, у яких обвинувачується, чим встановлено та підтверджується ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, у судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2023, під час вирішення клопотання прокурора по заміну порядку дослідження доказів, яке було заявлено у зв`язку з необхідністю дотримання розумних строків судового розгляду, а саме прокурором заявлено клопотання про допит свідків з м. Сміла Черкаської області, явку яких було забезпечено прокурором. Під час розгляду указаного клопотання суд без мотивування свого рішення повністю прийняла позицію сторонами захисту про те, що вони не готові до допиту свідків. У послідуючому судовому засіданні, яке відбулося 20.12.2023 року суддя ОСОБА_7 частково задовольнила клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та застосувала стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 домашній арешт лише у нічний час доби, при наявності обґрунтованих ризиків та підстав, передбачених ст. 177,178 КПК України, для його продовження. При цьому, суд повторно не надав належної оцінки доводам прокурора та фактичним обставинам, які є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу саме в продовженні застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що зазначені дії та рішення судді Соснівського районного суду м. Черкаси є такими, що виключають її подальшу участь в цьому кримінальному провадженні як судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, тобто за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_7 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та просив задовольнити з підстав викладених у заяві.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_7 покладався на думку суду, вважає, що подана заява про відвід не відповідає положенням КПК України та висновкам Верховного Суду України. Надав суду правову позицію сторони захисту стосовно заяви прокурора про відвід судді.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні при розгляді заяви покладався на розсуд суду, вказав що підстави викладені в заяві про відвід судді ОСОБА_7 є безпідставними.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_7 при розгляді кримінального провадження відносно нього покладався на розсуд суду.

Вивчивши матеріали заяви про відвід, матеріали кримінального провадження № 42022252010000126 від 03.11.2022, заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Вказаний перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Білуха проти України», «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України»). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

На підставі викладеного, суд вважає, що незгода сторони обвинувачення з прийнятими суддею ОСОБА_7 процесуальними рішеннями у справі відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України не може бути підставою для відводу судді та не свідчить про її упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.

Інших конкретних обставин, які передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством України, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_7 , прокурором не зазначено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заявлений прокурором відвід судді ОСОБА_7 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 35, 75-79, 81, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_7 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 січня 2024 року.

Повний текст ухвали проголошено 24 січня 2024 року о 10 годині 15 хвилин.

Головуючий: