Рішення № 116488919, 16.01.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/272/20

провадження 2/216/129/24

РІШЕННЯ

іменем України

16 січня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гулковського О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Домбровської Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про захист прав споживачів,-

встановив:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про захист прав споживачів, який неодноразово уточнював, востаннє 21.01.2021. Позовні вимоги обґрунтував наступними обставинами. Позивач є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . 27.07.2010 між сторонами по справі укладено договір на постачання газу. Для обліку постачання газу у будинку було встановлено газовий лічильник «Премагаз G-4», 1995 року випуску, який щорічно обстежувався, що підтверджується відповідними актами. 21.11.2019 представниками АТ «Криворіжгаз» було ліквідовано витік газу за адресою мешкання позивача. Цього ж дня, пізніше, представниками відповідача було здійснено демонтаж лічильника газу для направлення його на експертизу, оскільки останні запідозрили несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. 27.11.2019 проведено експертизу лічильника газу та несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ підтвердилось. Позивачу були вручені рахунок на оплату заборгованості за газопостачання 7260,14 грн та рахунок за послуги експертизи 2528,43 грн. Під тиском представників відповідача позивач сплатив вказані суми та купив новий лічильник газу, адже не хотів залишатися взимку без газопостачання. Проте, з самого початку не погоджувався з діями представників відповідача, незгоден з висновками комісії та зазначає, що не втручався у роботу лічильника газу. Неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у порушенні нормального способу життя, постійному хвилюванні та стресі. У період з 29.01.2020 по 11.02.2020 водопостачання у будинку позивача було відсутнє та останній був змушений носити воду відрами від сусідів. Отже, розмір моральної шкоди позивач оцінює у 45000,00 грн. Таким чином, у позові позивач просить визнати неправомірними дії відповідача при складані акту про порушення, яким було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем та скасувати його, зобов`язати відповідача скасувати рахунки на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, стягнути з відповідача сплачену суму у розмірі 7224,02 грн, витрати за проведення експертизи ЗВТ у сумі 2528,43 грн, комісію банку 12,64 грн, витрати на придбання нового лічильника газу у розмірі 1500,00 грн, а також моральну шкоду в розмірі 45000,00 грн.

Поряд з цим, представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає позовні вимоги, вважає, що представники АТ «Криворіжгаз» діяли згідно з положеннями Кодексу газорозподільних систем та чинного законодавства України. Відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Під час здійснення позачергової повірки ЗВТ позивача, 21.11.2019 представниками АТ «Криворіжгаз» було складено акт про порушення №504, відповідно до якого було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, а саме: ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, а саме, присутні сколи навколо пломби заводу-виробника, сколи на захисному склі з лівої частини, за паспортом лічильника вказаний ІІ квартал, а на навісній пломбі ІІІ квартал. 21.11.2019 у присутності споживача представниками АТ «Криворіжгаз» було проведено демонтаж лічильника газу та направлено ЗВТ на експертизу. 27.11.2019 за участю споживача було проведено експертизу лічильника газу та складено відповідний акт експертизи лічильника газу та пломб №1672. Під час проведення експертизи, комісія прийшла до наступного висновку: виявлено порушення: пластикова пломба та захисне скло відлікового механізму у місці встановлення тавра повірника пломби мають силенні траси вмятин, внаслідок просовування стороннього тонкого предмету у проміжок між склом та пломбою, що є спробою виймання пломби. Навісна свинцева пломба має розширені отвори та сліди повторного навішування на пломбувальний матеріал, який не закріплений обтисненням пломбіратору. Відбиток тавра повірника за 2010 рік пошкоджений. Пломбувальний матеріал імітує заводське навішування. На корпусі лічильника під гайками відсутнє покриття фарби внаслідок викручування гвинтів. Гвинти кріплення та гайки мають сліди розкручування (частково відсутня фарба на них, легко викручувалися під час експертизи). Офіційно ремонт лічильника не проводився. Дані є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації. За результатами розгляду акту про порушення, на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, яке відбулось 05.12.2019 прийнято рішення про його задоволення та виконання нарахування за необлікований об`єм природного газу за період з 21.05.2019 по 21.11.2019 у розмірі 50% від розрахунку, а саме на суму 7224,02 грн. Позивач в установленому порядку сплатив нараховану суму боргу у повному обсязі, що підтверджується довідкою. Аргументи позовної заяви хибні, оскільки вони не спростовують фактичні обставини справи та висновки відповідача, що обґрунтовано викладені в актах, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки відповідачем, який їх обґрунтовано спростував. Також відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки докази спричинення такої шкоди позивачу з боку відповідача відсутні. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні позову.

Крім цього, під час розгляду справи були допитані свідки, зокрема, свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що 20.11.2019 було планове обстеження вузлів газового лічильника та газоводу по вул. Богуна у м. Кривому Розі, у тому числі й за адресою мешкання позивача. Позивач просив надати час для підготовки документів на лічильник. 21.11.2019 було виявлено, що лічильник, встановлений у позивача, тривалий час не проходив повірку, а також виявлено ознаки втручання у ЗВТ (сколи на захисному склі, невідповідність дат на пломбі). На експертизу лічильника було запрошено позивача та ознаки втручання підтвердились. Здійснено нарахування за необлікований об`єм природного газу. Під час демонтажу також була присутня ОСОБА_3 та слюсар. Після того, як споживач не сплатив нараховану суму заборгованості його було відключено від газопостачання. Потім позивач сплатив заборгованість та його знову підключили.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що в листопаді 2019 року тричі брала участь у перевірці газового обладнання за адресою мешкання позивача. Вперше не вдалось здійснити перевірку, оскільки позивач відмовився закривати собаку, яка бігала по подвір`ю. Другий раз під час перевірки лічильника були виявлені ознаки втручання в його роботу (сколи на захисному склі, невідповідність дати на паспорті лічильника з датою на пломбі заводу виробника). Втретє свідок була присутня після підтвердження комісією факту втручання в роботу ЗВТ, коли було відключено позивача від газопостачання.

Також свідок ОСОБА_4 пояснила, що в листопаді 2019 року приїхали працівники АТ «Криворіжгаз» перевіряти лічильник. Після перевірки демонтували лічильник, запакували та забрали із собою, начебто були сколи. Після цього проводилась експертиза.

Під час розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, зазначав що відповідачем порушено процедуру експертизи ЗВТ, а також відповідачем не доведено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ призвело до недостовірності показів приладу обліку.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на позицію зазначену у відзиві та покази свідків.

Суд, вислухавши доводи та аргументи сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справі, що позивач є власником житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.10.1988 (а.с. 6-7)

27.07.2010 між сторонами по справі було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання. (Том 1 а.с. 8-12)

Відповідно до акту прийняття газового лічильника від 27.07.2010 за адресою мешкання позивача встановлено газовий лічильник «Премагаз G-4», 1995 року випуску, заводський номер 9147936. (Том 1 а.с. 13-14)

У 2015, 2016 та 2018 роках представниками відповідача проводилось обстеження лічильника газу, встановленого у позивача, про що свідчать відповідні акти (Том 1 а.с. 16-18)

Відповідно до акта про порушення №504 від 21.11.2019, за адресою мешкання відповідача представниками АТ «Криворіжгаз» було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: підозра на несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме, присутні сколи навколо пломби заводу-виробника, скол на захисному склі з лівої частини, за паспортом лічильника вказано ІІ квартал а на навісній пломбі ІІІ квартал. Акт підписаний представниками відповідача та позивачем з зауваженнями. Також до акту додаються фотокартки ЗВТ. (Том 1 а.с. 20-22, 157-163)

21 листопада 2019 року представниками АТ «Криворіжгаз» здійснено демонтаж лічильника газу «Премагаз G-4» для проведення експертизи про що складено відповідний акт, який підписаний представниками відповідача та позивачем без зауважень. (Том 1 а.с. 19)

Відповідно до протоколу №780 лічильник газу «Премагаз G-4» направлено для проведення експертизи, також визначено дату та час проведення експертизи, з якими позивач ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується його підписом у відповідній графі. Стороною відповідальною за доставку ЗВТ на експертизу визначено АТ «Криворіжгаз». (Том 1 а.с. 59)

27 листопада 2019 року комісією у складі: головного метролога УМ, представника ДП «Кривбасстандартметрологія», начальника ВЛВ УМ, слюсаря КВП та А ВЛВ УМ, ст. менеджера відділу продаж, представника юридичного управління, провідного фахівця ВЕБ у присутності споживача, проведено експертизу лічильника газу «Премагаз G-4», 1995 року випуску, заводський номер 9147936 та пломб, що підтверджується актом за №1672, відповідно до висновків якої при проведенні експертизи виявлено порушення: пластикова пломба та захисне скло відлікового механізму у місці встановлення тавра повірника пломби мають силенні траси вмятин, внаслідок просовування стороннього тонкого предмету у проміжок між склом та пломбою, що є спробою виймання пломби. Навісна свинцева пломба має розширені отвори та сліди повторного навішування на пломбувальний матеріал, який не закріплений обтисненням пломбіратору. Відбиток тавра повірника за 2010 рік пошкоджений. Пломбувальний матеріал імітує заводське навішування. На корпусі лічильника під гайками відсутнє покриття фарби внаслідок викручування гвинтів. Гвинти кріплення та гайки мають сліди розкручування (частково відсутня фарба на них, легко викручувалися під час експертизи). Офіційно ремонт лічильника не проводився. Дані є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації. (Том 1 а.с. 62)

Відповідно до довідки №Т-ДН-5209/19 ДП «Кривбасстандартметрологія» від 27.11.2019 встановлено, що лічильник газу «МКМ», заводський номер 9147936 не відповідає вимогам згідно рекомендації Р 50-071-98 «Лічильники газу побутові» Методи та засоби повірки, а саме, похибка вимірювань перевищує допустиму. (Том 1 а.с. 63)

З Витягу з протоколу №89 від 05.12.2019 вбачається, що за результатами розгляду акту про порушення, на засіданні комісії АТ «Криворіжгаз» з розгляду актів про порушення, прийнято рішення про його задоволення та виконання нарахування за необлікований об`єм природного газу, а саме 50% від розрахунку за період з 21.05.2019 по 21.11.2019 у розмірі 7224,02 грн, також було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості та рахунок на оплату. (Том 1 а.с. 124, 71, 73).

Згідно з довідкою відділу продажів АТ «Криворіжгаз» від 23.09.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.09.2022 заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу відсутня. (Том 1 а.с. 125)

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з постановою НКРЕКП №1274 від 16.04.2015 ПАТ «Криворіжгаз» наділене правом провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг та Криворізького району Дніпропетровської області (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в м. Кривий Ріг) в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні підприємства.

В Кодексі газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, зазначено, що оператор газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ) це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Отже, позивач є газорозподільним підприємством оператором газорозподільної системи в розумінні п.п. 3 п. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п. 4 гл. 3 розділу 6 Кодексу, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. В пункті 7 гл. 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договорі розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документальне підтверджене споживання природного газу.

Як передбачено у ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

З урахуванням наведеного позивач ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем природного газу.

Кодексом газорозподільних систем визначені наступні поняття.

Несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРС та/або здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу) у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб. Впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується.

Несанкціонований відбір природного газу відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства.

У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених Кодексом газорозподільних систем, на місці їх виявлення представником Оператора ГРС складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2016 року за №13662/16.3/7-16 під поняття «несанкціоноване втручання в роботу ГРМ», передбачене пунктом 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС, підпадають будь-які дії по втручанню в роботу ГРМ внаслідок яких порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу X Кодексу ГРС протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРС та споживач проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу), перевірку комерційного вузла обліку газу та його складових відповідно до вимог Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку, монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

Контрольне зняття показань лічильника газу здійснюється Оператором ГРС відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності).

Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРС за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.

Споживач зобов`язаний допустити уповноважених представників Оператора ГРС (разом з їх відповідними засобами) за пред`явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ та забезпечити їм доступ до елементів комерційного ВОГ для виконання зазначених заходів, у тому числі огляду газопроводу перед та після ВОГ. У випадку відмови в доступі чи незабезпечення допуску Оператор ГРМ має право здійснити заходи, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 2 глави 9 розділу X Кодексу ГРС передбачено, що перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача або його представника.

Згідно із п. 6 глави 9 розділу X Кодексу ГРС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).

При цьому, відповідно до п. 4 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:

або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою;

або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об`єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.

У ході розгляду справи позивач стверджував, що відповідачем порушено процедуру проведення експертизи ЗВТ та на підтвердження своєї позиції посилався, зокрема на відеозапис експертизи лічильника газу, який він отримав від представника відповідача поза межами судового засідання.

Разом з цим, даний відеозапис не досліджувався судом під час розгляду справи, так як не долучався до справи ані позивачем, ані представником відповідача, тому суд позбавлений можливості надати оцінку твердженням позивача. При цьому, слід зазначити, що сам факт експертизи ЗВТ позивач не заперечував, так як особисто був присутнім під час здійснення експертизи, особисто бачив як співробітники АТ «Криворіжгаз» відкривали сейф-пакет з лічильником, оцінювали зовнішній вигляд лічильника та охоронних пломб, розбирали його та робили висновок про несанкціоноване втручання в його роботу.

Спірний Акт про порушення №504 від 21.11.2019 містить підпис представників газопостачальної організації та позивача, фіксує підозру представників відповідача з приводу несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, тому суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що акт про порушення не відповідає вимогам Кодексу ГРС.

Матеріалами справи встановлено, що жодних підстав для визнання даного акта складеним з порушеннями вимог законодавства та неналежним доказом у справі не вбачається, як і не вбачається підстав для скасування рахунків на оплату заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу та за експертизу ЗВТ, суми за яким позивачем сплачено у повному обсязі.

При цьому, складений працівниками газопостачальної організації Акт про порушення є фіксацією порушення на об`єкті споживача Кодексу ГРМ та є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованого об`єму природного газу, а тому оскарження лише факту складення такого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт належить використовувати у справі як доказ, із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення спору, зокрема щодо наявності підстав для відшкодування збитків.

Вказана правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц, провадження №14-503цс18.

Також, позивачем не надано доказів, якими б спростовувалась правильність результатів розгляду комісією Акту про порушення №504 від 21.11.2019, тому підстави для визнання неправомірними дій відповідача при складані акту про порушення та висновків комісії, також відсутні.

Доводи позовної заяви про те, що позивач не втручався в роботу ЗВТ, під тиском співробітників відповідача підписав спірні документи та сплатив заборгованість за необлікований об`єм природного газу носять характер припущення, яке не підтверджене будь-якими доказами, і навпаки, спростовується вказаними вище фактично встановленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального Кодексу України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

У даному випадку позивачем не надано до суду будь-яких доказів, які б відповідали вищевказаним критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості та вони підтверджували обставини порушення представниками відповідача положень Закону України «Про захист прав споживачів» саме на тих умовах, які заявлені позивачем.

Оскільки обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача не знайшли підтвердження належними та допустимими доказами у справі, вимоги про стягнення витрат на придбання нового лічильника газу та стягнення моральної шкоди залишаються без задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовної заяви відмовлено, суд приходить до висновку, що відповідні судові витрати повинні бути покладені на позивача. Однак, оскільки позивач в силу вимог Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 16 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання (знаходження): АДРЕСА_1 ;

- відповідач: акціонерне товариство «Криворіжгаз», код ЄДРПОУ: 033341397, місце (знаходження): Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ