Рішення № 116483907, 18.01.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7984/23

18 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 вересня 2023 року позивач звернувся із рапортом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (надалі - ГУНП в Тернопільській області, відповідач) із проханням зарахувати йому наявний на момент прийняття на службу до Національної поліції України стаж на посадах начальницького і рядового складу в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі ДКВС України), а саме період з 13.07.2004 по 01.11.2016, який у календарному обчисленні становить 14 років 09 місяців та 03 дні, в пільговому - 18 років 10 місяців та 09 днів.

В тому числі, у рапорті просив провести відповідний перерахунок грошового забезпечення із врахуванням такого стажу (який у календарному обчисленні становить 14 років 09 місяців та 03 дні), що дає право на встановлення йому, як поліцейському, відповідної надбавки та додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно відповіді ГУ НП України в Тернопільській області, від 09.10.2023 вих. № 2436/2/02/2023 до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», Державної кримінально-виконавчої служби України у зазначеному переліку не має.

Таким чином, відповідач - ГУ НП в Тернопільській області, за результатами розгляду рапорту від 28.09.2023, відмовив позивачу у зарахуванні до стажу служби в поліції, наявний на момент прийняття на службу у Національну поліцію України, стаж на посадах начальницького і рядового складу в ДКВС України, який у календарному обчисленні становить 14 років 09 місяців та 03 дні, в пільговому - 18 років 10 місяців та 09 днів, та який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Позивач вважає дії ГУ НП в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні йому стажу служби в ДКВС України до стажу служби в поліції, для встановлення відповідної надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, протиправними.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 29.12.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

До стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до п.3 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.

Правила обчислення стажу служби в поліції вичерпно регламентовані приписами наведеної норми закону, якими не передбачено включення до стажу служби в поліції періоду служби в органі, підпорядкованому Міністерству юстиції України, а саме Державній кримінально-виконавчій службі України.

Стаж служби в поліції та стаж вислуги років не є ідентичними правовими поняттями. Правова категорія «вислуга років» запроваджена положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виключно у цілях вирішення управлінських та кадрових питань з приводу призначення пенсії.

За своєю правовою суттю та характером поняття вислуга років і стаж служби в поліції співвідносяться як загальне та часткове, а тому вислуга років поглинає собою стаж служби в поліції, який є лише невід`ємним структурним складовим елементом вислуги років.

Оскільки діючим законом не передбачено включення стажу служби в органах, на які частково поширюється дія Закону України «Про національну поліцію», а саме ДКВС України до стажу служби у поліції, то відсутність відповідного нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України з даного приводу об`єктивно не здатне спричинити порушення прав та інтересів заявника, адже положення підзаконного акту не можу змінювати суті припису закону.

Посилання позивача ч. 5 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», яка передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України, є безпідставні, оскільки вказують лише иа те, що на працівників Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються певні норми Закону України «Про Національну поліцію».

В свою чергу позивач підміняє поняття поширення певних норм закону і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Наявність у Законі України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» норми бланкетного характеру, у силу якої на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських не зумовлює тотожності стажу служби, тобто не прирівнює стаж служби в ДКВС України до стажу служби в органах внутрішніх справ України.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України з 09.03.2017, станом на сьогодні продовжує працювати в органах Національної поліції. До початку несення служби в Національній поліції, а саме: з 13.07.2004 по 01.11.2016 ОСОБА_1 безперервно служив в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

На підставі витягу з наказу Управління державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області Про особовий склад від 01.11.2016 № 64/ОС -16 відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 майора внутрішньої служби звільнено з посади головного спеціаліста сектору виробничої діяльності, маркетингу та економіки управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області у зв`язку з скорочення штатів 9 (відповідно до Закону України Про Національну поліцію.

Надалі позивач 28.09.2023 звернувся із рапортом до ГУНП в Тернопільській області (копія рапорту долучено позивачем до позовної заяви) із проханням зарахувати наявний на момент прийняття на службу до НП України стаж на посадах начальницького і рядового складу в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме період з 13.07.2004 по 01.11.2016, який у календарному обчисленні становить 14 (чотирнадцять) років 09 (дев`ять) місяців та 03 (три) дні, в пільговому обчисленні - 18 (вісімнадцять) років 10 (десять) місяців та 09 (дев`ять) днів.

Однак, 09.10.2023 ГУНП в Тернопільській області надано позивачу відповідь, в якій зазначено, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною 2 ст. 78 ЗУ Про національну поліцію. Державної кримінально-виконавчої служби України у зазначеному переліку не має. Враховуючи наведене, підстав для зарахування стажу служби в ДКВС України до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки на теперішній час не має.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні до стажу служби в поліції, наявний на момент прийняття на службу у НП України, стаж на посадах начальницького і рядового складу в ДКВС України, який у календарному обчисленні становить 14 (чотирнадцять) років 09 (дев`ять) місяців та 03 (три) дні, в пільговому обчисленні - 18 (вісімнадцять) років 10 (десять) місяців та 09 (дев`ять) днів.

Не погодившись із діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон України «Про Національну поліцію») визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що:

стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (ч. 1);

до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

При цьому, ч. 5 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. В тому числі, нормою даної статті визначено, що умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що у попередніх редакціях ч. 5 ст. 23 цього ж Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Таким чином, на ОСОБА_1 , під час проходження служби в ДКВС України (що в календарному обчисленні становить 14 років 09 місяців та 03 дні, в пільговому - 18 років 10 місяців та 09 днів, розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Наведені норми законодавства встановлюють, що служба в органах внутрішніх справ (тобто в поліції) є аналогічною службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відтак, служба в органах ДКВС України має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького та рядового складу, тому така служба підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».

В рамках адміністративного провадження Верховний Суд у справі № 826/3508/17 від 23.11.2020 суд звертає увагу, що:

обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду;

порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З аналізу зазначеного вбачається, що саме так виникає право особи на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

На основі викладеного є чітким та зрозумілим, що відповідачем - ГУНП України в Тернопільській області як суб`єктом владних повноважень реально порушується індивідуально виражене, право на зарахування наявної вислуги років на посадах начальницького і рядового складу в ДКВС України при прийнятті на службу до Національної поліції України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року (№8-рп/99) у справі № 1-16/99 щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року (№ 5-рп/2002) у справі № 1-15/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій, визначено, що до таких категорій громадян, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Положенням ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Нормами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні йому до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років, що у календарному обчисленні становить 14 років 09 місяців та 03 дні, в пільговому - 18 років 10 місяців та 09 днів, є протиправними, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу у Національну поліцію України вислугу років в Державній кримінально-виконавчій службі України, яка у календарному обчисленні становить 14 років 09 місяців та 03 дні, в пільговому - 18 років 10 місяців та 09 днів, протиправними.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України, яка у календарному обчисленні становить 14 років 09 місяців та 03 дні, в пільговому -18 років 10 місяців та 09 днів.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Тернопільській області провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням стажу в Державній кримінально-виконавчій службі України, починаючи з дати прийняття на службу до Національної поліції України - 09.03.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 січня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Валова, 11,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 40108720).

Головуючий суддяПодлісна І.М.