Рішення № 116479123, 18.01.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2024 Справа №914/1944/23

За клопотанням: представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/1944/23

за позовом позивача-1: ОСОБА_1 , м. Львів,

та позивача-2: ОСОБА_2 , м. Львів,

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Краєвид-10», м. Львів,

про: скасування рішення Загальних зборів ОСББ «Краєвид-10», оформлене Протоколом №4 від 16.06.2022

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача-1, 2: Севера Н.В. представник;

від відповідача: Матвіїв В.І. - голова ОСББ.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1944/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Краєвид-10» скасування рішення Загальних зборів ОСББ «Краєвид-10», оформлене Протоколом №4 від 16.06.2022.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2023 у справі №914/1944/23 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено; визнано недійсним та скасовано рішення Загальних зборів ОСББ «Краєвид - 10», оформлене Протоколом № 4 від 16.06.2022; стягнуто з ОСББ «Краєвид - 10» на користь фізичної особи - ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 684,00 грн; позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

На адресу суду 21.12.2023 (вх.№5096/23) від представника позивачів надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому представник позивачів просить суд стягнути з ОСББ «Краєвид - 10» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 27 700,00 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2023 судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №914/1944/23 було призначено на 03.01.2024.

Через канцелярію суду 01.01.2024 представник відповідача подав клопотання (вх.№26/24) про зменшення розміру витрат на правову допомогу, у якому просить суд в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Судове засідання 03.01.2024 не відбулось. Ухвалою від 08.01.2024 судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №914/1944/23 призначено на 11.01.2024.

У зв`язку з оголошенням на території Львівської області повітряної тривоги судове засідання 11.01.2024 не відбулось. Наступне судове засідання було призначено на 18.01.2024.

В судове засідання 18.01.2024 представник позивачів з`явився, просив задовольнити клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ОСББ «Краєвид-10» на користь позивача-2: ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 700,00 грн.

В судове засідання 18.01.2024 представник відповідача з`явився, просив відмовити в стягненні судових витрат у зв`язку з тим, що заявлені до стягнення позивачем витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Суд, розглянувши клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Згідно з приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача-2: ОСОБА_2 представляв адвокат Севера Наталія Василівна.

Першою заявою по суті спору є позовна заява, у якому представником позивачів Севера Н.В. надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Позивачами у позовній заяві було заявлено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 19 000,00 грн, які вони понесли станом на дату подання позовної заяви та очікують понести у зв`язку з розглядом справи.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат позивачем на професійну правову допомогу адвоката в сумі 27 700,00 грн представником позивачів надано: Договір №15/05/2023 про надання правової допомоги від 15 травня 2023 року; Рахунок №29/09/23 від 29 вересня 2023 року; Акт №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 грудня 2023 року; Рахунок №18/12/23 від 18 грудня 2023 року; Акт №2 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 грудня 2023 року; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Севери Наталії Василівни серії ЛВ №000914 від 27 березня 2018 року; Ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1211958 від 12 травня 2023 року та Ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1211959 від 12 травня 2023 року.

Згідно пункту 4.1. Договору №15/05/2023 одна година роботи адвоката за Договором становить 2000,00 грн.

Відповідно до Акту №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 грудня 2023 року вартість наданої допомоги складає 19 000,00 грн, зокрема:

1. Вивчення матеріалів справи, аналіз законодавства та судової практики які підлягають застосуванню, надання правової консультації стосовно вирішення спору 2000,00 грн (1,0 год роботи адвоката).

2. Написання позовної заяви, клопотання про виклик свідків, клопотання про витребування доказів та подання до Господарського сулу Львівської області 13 000,00 грн (6,5 год роботи адвоката).

3. Представництво інтересів Клієнтів на судовому засіданні в Господарському суді Львівської області по справі №914/1944/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (07.09.2023, 29.09.2023) 4000,00 грн (2,0 год роботи адвоката).

Згідно Акту №2 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 грудня 2023 року вартість наданої допомоги складає 8700,00 грн, зокрема:

1. Представництво інтересів Клієнтів на судовому засіданні в Господарському суді Львівської області по справі №914/1944/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (05.10.2023, 19.10.2023, 16.11.2023, 15.12.2023) 8000,00 грн (4,0 год роботи адвоката).

2 Написання клопотання про призначення експертизи 700,00 грн (0,35 год роботи адвоката).

Загальна вартість наданих послуг складає 27 700,00 грн.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Разом з тим, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 та від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Севера Н.В, судом враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу наданих юридичних послуг так і доцільність понесених витрат.

У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані.

Суд погоджується із тим, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Але суд вважає неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа №914/1944/23 не має публічного інтересу, відсутні складні арифметичні розрахунки під час підготування позову, розглядалася за правилами загального позовного провадження, однак по своїй суті не є складною, підставою позову є скасування рішення Загальних зборів ОСББ «Краєвид-10. Крім того, позов задоволено лише щодо одного з позивачів, в задоволенні позовних вимог щодо іншого - судом відмовлено.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 914/1944/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом позивача часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях.

Суд зазначає, що включення до Акту №2 прийому-передачі виконаних робіт написання клопотання про призначення експертизи є безпідставним, оскільки протокольною ухвалою від 15.12.2023 судом залишено без розгляду вказане клопотання.

Низка послуг, вказаних у Актах прийому-передачі виконаних робіт від 18.12.2023, такі як представництво інтересів Клієнтів на судовому засіданні в Господарському суді Львівської області по справі №914/1944/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (07.09.2023, 29.09.2023, 05.10.2023, 19.10.2023, 16.11.2023, 15.12.2023) є завищеними, оскільки вказані судові засідання тривали не більше 4 годин а не 8 годин як зазначено у вказаних актах.

Незважаючи на предмет спору: скасування рішення Загальних зборів ОСББ «Краєвид-10», матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про недоцільність покладення на відповідача всієї суми заявлених позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Розумним, співмірним і справедливим є відшкодування позивачу-2 понесених ним судових витрат у розмірі 7000,00 грн.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 130, 221, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за вх.№5096/23 від 21.12.2023 задоволити частково.

2. Стягнути ОСББ «Краєвид - 10» (79038, м. Львів, вул. Китайська, буд. 10, код ЄДРПОУ 40602892) на користь фізичної особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 7000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу.

3. В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 23.01.2024.

Суддя Березяк Н.Є.