Ухвала суду № 116479112, 22.01.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.01.2024 Справа № 914/2824/23

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра», м. Львівпро:розстрочення виконання рішення судуу справі:№ 914/2824/23за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «МКарго Україна», м. Київдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра», м. Львівпро:стягнення боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники сторін:від стягувача:не з`явився;від боржника:Вербенко П.О. представник.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2824/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКарго Україна» (надалі Стягувач, ТОВ «МКарго Україна») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» (надалі Боржник, ТОВ «Іскра») про стягнення боргу, пені, штрафу та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Іскра» на користь ТОВ «МКарго Україна» 30`643,24 грн. основного боргу, 5`036,44 грн. пені, 3`964,32 грн. штрафу, 353,05 грн. 3% річних, 173,22 грн. інфляційних втрат, 2`592,32 грн. судового збору, 685,75 грн. витрат на переклад та 8`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні решти вимог відмовлено.

Представником ТОВ «Іскра» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. №154/24 від 11.01.2024).

Ухвалою від 12.01.2024 суд прийняв заяву до розгляду, розгляд заяви призначив на 22.01.2024.

У судове засідання 22.01.2024 стягувач не забезпечив явку повноважного представника, подав за допомогою підсистеми «Електронний суд» заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. №1492/24 від 16.01.2024).

Представник боржника у судове засідання 22.01.2024 з`явився, просив задовольнити подану заяву у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи боржника.

Заява ТОВ «Іскра» про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована таким:

1. Боржник перебуває у скрутному матеріальному становищі, що істотно ускладнює виконання рішення суду. У судовому засіданні представник боржника додатково вказав, що складне фінансове становище товариства підтверджується судовими рішеннями у справах №910/1550/23, №914/3599/23, №914/3659/23.

2. У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації та введенням на території України воєнного стану господарська діяльність боржника істотно скоротилася. Відповідні обставини є форс-мажорними, що вбачається зі змісту листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

3. Обставиною, яка негативно впливала на фінансове становище товариства, є також поширення коронавірусу та введений у зв`язку із цим карантин, який тривав впродовж кількох років.

Зважаючи на це, боржник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 у справі №914/2824/23 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 51`448,34 грн. рівними частинами строком на 12 місяців до 31.12.2024.

Аргументи стягувача.

Стягувач проти задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду заперечує, оскільки останній не надав жодних доказів перебування у скрутному матеріальному становищі. Доводи щодо скорочення господарської діяльності боржника саме внаслідок введення воєнного стану також не підтверджені будь-якими доказами.

Таким чином, ТОВ «МКарго Україна» переконане, що заява боржника спрямована на затягування виконання рішення суду у справі №914/2824/23, а тому він просить відмовити у її задоволенні.

ОЦІНКА ВИМОГ ЗАЯВИ.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 у справі №914/2824/23 із ТОВ «Іскра» стягнуто на користь ТОВ «МКарго Україна» 30`643,24 грн. основного боргу, 5`036,44 грн. пені, 3`964,32 грн. штрафу, 353,05 грн. 3% річних, 173,22 грн. інфляційних втрат, 2`592,32 грн. судового збору, 685,75 грн. витрат на переклад та 8`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На виконання вказаного вище рішення судом видано наказ від 04.01.2024.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012).

З викладених норм вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити таке виконання.

Як передбачено ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 Постанови №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розглянувши заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду та документи надані на його обґрунтування, а також подані стягувачем заперечення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» не доведено у встановленому процесуальним законом порядку існування обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Заявником також не наведено виняткових обставин, які б служили підставою для розстрочки виконання рішення у спірному випадку.

Згідно із твердженнями боржника та його представника, ТОВ «Іскра» перебуває у скрутному матеріальному становищі через застосовані до нього заходи господарсько-правової відповідальності у межах справ №910/1550/23, №914/3599/23, №914/3659/23.

Надаючи оцінку доводам боржника у цій частині, суд зазначає, що такі не можуть бути єдиним та беззаперечним свідченням перебування ТОВ «Іскра» у складному фінансовому становищі.

Так, із відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень дійсно вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/1550/23, у межах якої боржник оскаржував рішення Антимонопольного комітету України про накладення на нього штрафу у розмірі 18`803`890,00 грн. Рішенням суду першої інстанції від 13.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023, у задоволенні позову ТОВ «Іскра» відмовлено повністю.

Разом з цим, вказане вище свідчить лише про законність застосування до боржника господарської санкції у вигляді штрафу у розмірі 18`803`890,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та не може підтверджувати дійсне фінансове становище ТОВ «Іскра».

Боржник не надав жодних належних та допустимих доказів, на підставі яких суд зміг би оцінити його фінансовий стан та, відповідно, дійти висновку про те, що сума накладеного повноважним органом штрафу є фінансово непосильною для боржника, створює для нього перешкоди у здійсненні господарської діяльності та унеможливлює виконання рішення суду у справі №914/2824/23 без його розстрочення.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що доказами, які б могли підтверджувати перебування боржника у скрутному матеріальному становищі є, зокрема звіти про фінансові результати діяльності ТОВ «Іскра», податкові декларації, звіти про заборгованість із оплати праці та інші.

Що стосується справ №914/3599/23 та №914/3659/23, у межах яких розглядаються позовні вимоги Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ «Іскра» про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 3`938`000,00 грн., то станом на момент постановлення цієї ухвали рішення суду про стягнення штрафів та пені, які б набрали законної сили, у перелічених справах ще не прийняті судом. Відтак, посилання боржника у цій частині не беруться до уваги.

Щодо посилань боржника на складне фінансове становище, яке виникло внаслідок впровадження на території України карантину, а також введення воєнного стану у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації, то такі не можуть слугувати підставами для розстрочення виконання рішення суду.

Боржником не надано доказів, які б підтверджували, що впровадження карантину та введення воєнного стану, з одного боку, та скрутне матеріальне становище ТОВ «Іскра», з другого боку, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку.

Відповідні доводи боржника не можуть бути прийняті до уваги судом і тому, що обставини впровадження карантину та введення воєнного стану носять загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Відтак, їх врахування виключно в інтересах боржника порушуватиме баланс інтересів сторін.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається боржник у своїй заяві, не знайшли свого підтвердження у процесі її розгляду. Відповідна заява є безпідставною та необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 42, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.01.2024.

Суддя Крупник Р.В.