Ухвала суду № 116476886, 23.01.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5738/23

1-кп/760/2775/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

18 січня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в об`єднаному кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, дані про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090000454 від 17.02.2023 та № 12023100090002013 від 12.07.2023 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що в умовах воєнного стану вчинив два замахи на крадіжку продуктів харчування та напоїв із супермаркету, в тому числі і повторно, під час дії воєнного стану, крім того, обвинувачується у вчиненні закінченої крадіжки продуктів харчування та напоїв із супермаркету під час дії воєнного стану, тобто у чиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 січня 2024 р. включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

В судовому засіданні прокурор подала суду клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів, мотивуючи його наявністю ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувачений та захисник проти продовження строку дії запобіжного заходу заперечували.

Захисник зазначив, що хоч ризики і наявні, однак запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом. На думку захисника суд може застосувати до обвинуваченого і інший запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою. Крім того, захисник не погоджується із запропонованим прокурором розміром застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних громадян та вказує, що розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян цілком би міг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений захисника підтримав, повністю погодився із його думкою..

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачують ОСОБА_5 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до наступних висновків.

Обвинувачений може переховуватись від суду оскільки санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі. Усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинувачений може переховуватися від суду.

Обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є раніше неодноразово судимою особою, ніде не навчається, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та повторно вчиняти нові злочини майнового характеру.

Крім того, обвинувачений може впливати на потерпілого, свідків з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, оскільки свідки не допитані, а тому може вплинути на останніх метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.

Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи .

Суд наголошує на тому, що виключний перелік ризиків, запобігти яким має запобіжний захід, визначений ч. 1 ст. 177 КПК України. Виходячи з цього суд не вправі зважати на інші ризики та має зазначати в ухвалі дійсні ризики, а не кожен раз різні чи нові. Враховуючи те, що судовий розгляд наразі триває, з об`єктивних причин ризики із минулих судових засідань в більшій мірі залишаються ті самі. Таким чином, кожного разу суд зазначає дійсні ризики, яким кожного разу надає нову оцінку.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Оскільки відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у даній статті, враховуючи наявність даних ризиків, про які зазначено вище, суд вважає недостатнім застосування інших запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва обвинуваченому була визначена застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., що є цілком достатнім для запобігання зазначеним в ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України ризикам, а тому суд залишає даний розмір незмінним.

Виходячи із зазначеного, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Строк дії ухвали до 17 березня 2024 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали оголошується 23 січня 2024 р.

Суддя