Рішення № 116476883, 23.01.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1802/21

Провадження №2-а/760/745/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніна Олексія Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 №745230 від 15.01.2021 року винесену інспектором першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніним О.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.01.2021 року він їхав за кермом власного автомобіля та о 13:55 год. на вул. Глушкова, 1 в м. Києві його було зупинено патрульної поліцією. Причиною зупинки було те, що в базі МТСБУ не було страхового поліса на автомобіль.

Позивач повідомив інспектора про те, що в нього наявний страховий поліс, який він придбав за місцем реєстрації автомобіля, а саме в Литві. Протягом більш ніж трьох годинного затримання відповідачем позивача, позивач неодноразово пояснював, що не буде пред`являти страховий поліс, з огляду на те, що інспектор не мав права вимагати цього.

В подальшому, Інспектором першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніним О.С. було винесено постанову серії ДП18 №745230 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач за адресою: м. Київ, вул. Глушкова, 1 здійснив зупинку на виїзд з прилеглої території та не пред`явив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію т/з , страховий поліс, чим порушив вимоги п.п. 2.1 а, 2.1 б, 2.1 ґ та п. 15.9 Правил дорожнього руху.

З даною постановою позивач не погоджується, вважає що дана постанова прийнята з грубим порушенням чинних процесуальних та матеріальних норм, а також законних прав та інтересів позивача, та підлягає скасуванню.

Зазначив, що викладені в постанові обставини про порушення п. 15.9 ПДР України не відповідають дійсності, оскільки позивач при зупинці його відповідачем зупинився відповідно до вимог ПДР і не на виїзді з прилеглої території, що підтверджується фотознімками.

В свою чергу, відповідачем не підтверджено належними доказами порушення позивачем правил дорожнього руху.

Законодавством встановлено вичерпні випадки, коли інспектор поліції має право вимагати у водія пред`явлення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, серед яких складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

При винесені постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався протокол про адміністративне правопорушення та не оформлювались матеріали дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 25 січня 2021 року для розгляду справи визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

11 березня 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено ДПП.

Від відповідачів та третьої особи відзив або пояснення не надходили.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.4 ст.229 КАС України).

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, відповідача, викладені в позовній заяві та відзиві на неї, обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що 15.01.2021 року Інспектором першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніним О.С. винесено постанову серії ДП18 №745230 за порушення п.п. 2.1 а, 2.1 б, 2.1 ґ та п. 15.9 ПДР України, а саме позивач за адресою: м. Київ, вул. Глушкова, 1 здійснив зупинку на виїзді з прилеглої території та не пред`явив посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію т/з, страховий поліс. У зв`язку з цим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 а) ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами частини 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону №580-VIII. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1,3 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.

Суд вважає, що відповідачем не доведено обставин, що викладені у його постанові про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Достатніх та допустимих доказів, фото або відео фіксації порушення позивачем правил дорожнього руху представником відповідача надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором патрульної поліції не досліджувались.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо вимог до Інспектора першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніна О.С., то слід зазначити наступне.

Положеннями частини третьої статті 286 КАС України передбачений вичерпний перелік рішень місцевого загального суду як адміністративного суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Отже, працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП.

Розглядаючи справу, суд виходить з того, що належним відповідачем в даній категорії справ повинен бути суб`єкт владних повноважень, а саме орган, який таке стягнення застосував (виніс постанову).

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17 вересня 2020 року, згідно з яким, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Правовий висновок щодо обґрунтованості відмови у позові, пред`явленого до неналежного відповідача, зроблено також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц.

З урахуванням викладеного, у задоволенні вимог до Інспектора першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніна О.С. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніна Олексія Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, третя особа Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ДП18 №745230 від 15.01.2021 року винесену інспектором першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніним Олексієм Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень у рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

У задоволенні вимог до Інспектора першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Ковруніна Олексія Сергійовича відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Інспектор першої роти третього батальйону першого полку Управління патрульної поліції в місті Києві Коврунін Олексій Сергійович, місцезнаходження за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9;

відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646;

третя особа - Управління патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М.Аксьонова