Ухвала суду № 116476429, 16.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25910/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000499 від 12.07.2022, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за таких обставин.

12.07.2022 приблизно об 11 годині 31 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у другій (крайній лівій) смузі проїзної частини вул. Мечникова у м. Києві, зі сторони Кловського узвозу в напрямку вул. Басейної, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України.

В цей час, проїзну частину вул. Мечникова по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, перетинала пішохід ОСОБА_6 , рухаючись з права на ліво, відносно руху вищезазначеного транспортного засобу.

Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2. та 18.1 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- підпункт «б» п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Мечникова у місті Києві, будучи заздалегідь поінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну змогу спостерігати момент початку перетину проїзної частини пішоходом ОСОБА_6 по нерегульованому пішохідному переходу та відповідно зреагувати на це, будучи обізнаним, що в даному випадку пішохід має перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вступив на перехід, а водій, в свою чергу, зобов`язаний зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого, створюючи небезпеку для руху та загрозу здоров`ю громадян, навпроти будинку № 9 по вул. Мечникова у м. Києві, виїхав на регульований пішохідний перехід, де здійснив наїзд на останню.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, з якими вона госпіталізована до КНП «KMKJI № 17».

Так, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого плеча: перелому шийки правої плечової кістки. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості відповідно п. п. 1.5.2, 2.2.1/в та 4.6 «Правил» виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого/тупих предметів(у), внаслідок автомобільної травми, зіткнення автомобіля , який рухався з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні.

В діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, є причиною виникнення дорожньо-транспортної події.

Крім того в ході досудового розслідування в діях ОСОБА_3 виявлено порушення вимог п. 1.5 та підпункту «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто як «порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».

У судовому засіданні захисник обвинуваченого та обвинувачений заявили клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу у зв`язку з примиренням винного з потерпілим та, як наслідок, закриття кримінального провадження №12022100000000499 від 12.07.2022.

Крім того, на адресу суду представник потерпілої та потерпіла, кожен окремо, направили клопотання, що потерпіла та обвинувачений примирилися, потерпіла жодних претензій до обвинуваченого не має, оскільки останній відшкодував шкоду в повному обсязі, а тому потерпіла не заперечує проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу.

У судовому засіданні прокурор вважав, що клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого підлягає задоволенню, перешкод для цього не вбачав, оскільки встановлено обставини для закриття кримінального провадження відповідно до ст. 46 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Заслухавши клопотання обвинуваченого, врахувавши позицію потерпілої сторони та пояснення прокурора щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Приписами ч. 1 ст. 285 цього Кодексу передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України в разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. За правилами частини другої тієї ж статті, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Приписами ст. 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що не відноситься до реабілітуючих підстав, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, і роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що обвинувачений проти такого звільнення від кримінальної відповідальності не заперечував та надав свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до судової практики та роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примиренням винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним у результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Так, згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до нетяжких злочинів з необережною формою вини.

Крім того, суд зважує й на те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за даними наявної документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога, а також під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, а також на те, що потерпіла підтвердила, що вони з обвинуваченим примирилися, останній відшкодував їй шкоду в повному обсязі, жодних претензій до обвинуваченого вона не має.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу у зв`язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження №12022100000000499 від 12.07.2022.

Речові докази у справі відсутні.

Водночас, приймаючи рішення щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані із здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим є закриттям кримінального провадження за нереабілітуючою підставою, тобто свідчить про те, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Така підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.

У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме така особа, а тому питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 44, 46 КК України, статтями 100, 124, 126, 284-288, 314-316, 369-372, 392, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України задовольнити.

На підставі ст. 46 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Кримінальне провадження №12022100000000499 від 12.07.2022 стосовно ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 286 КК України закрити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, за проведення експертиз, а саме:

-судової автотехнічної експертизи у розмірі 1 887, 80 грн.;

-судово-медичної експертизи у розмірі 2 672 грн.;

-судової автотехнічної експертизи у розмірі 943, 90 грн.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме автомобіль «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1