Рішення № 116473871, 22.01.2024, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/911/22

2-а/566/1/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року смт Млинів Рівнеської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Бандури А.П.,

при секретарі судового засідання Альонову М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт Млинів Рівненської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00000962 від 08 вересня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00000962 від 08 вересня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, посилаючись на її незаконість.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із тим, що вона складена без урахування вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства інфраструктури від 27 вересня 2021 року № 512 та ст. 283 КУпАП.

Він,позивач,вказує,що 11липня 2022року недопускав рухтранспортного засобуіз перевищеннямнормативних параметрівзазначених п.22.5ПДР України,а саме:навантаження наодну вісьтранспортного засобуна 22%(2.539тонни)при дозволеномумаксимальному навантаженніна вісь11.5тонн,а томуу йогодіях відсутнійсклад адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.132-1 КУпАП.

Зазначає, що 11 липня 2022 року відповідно до товарно-транспортної накладної №1698, автомобілем MAN TGA 18,430 НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 керував ОСОБА_3 , який здійснював перевезення піску будівельного масою 40 тонн з ТОВ «Острозький піщаний кар`єр» до ПП «Млинів Деметра».

Вантаж, що перевозився (пісок будівельний) є сипучим, а отже за своєю природою є не сталим та незмінним по навантаженню на осі транспортного засобу при перевезенні, тобто маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. Також враховуючи недосконалість дорожнього покриття, різні кути нахилу, підйоми та спуски на автошляхах, неможливо конкретно встановити, на якій саме ділянці пройденого маршруту сипучий вантаж змінив своє навантаження на осі транспортного засобу, яким перевозиться. У даному випадку слід враховувати особливості транспортного засобу, а також властивості вантажу який перевозив автомобіль, а саме: піщану масу, яка є сипучим вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху, а тому проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та причіп, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час руху тягача та причепа, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Єдиною методикою виконання вимірювання поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів русі в Україні є Методика виконання вимірювання поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, атестована у відповідності з ГОСТ 8.010 - 99 Національним науковим центром «Інститут метрології» (свідоцтво про атестацію №02-84-08). Проте, вказана Методика не містить інформації та способу зважування транспортних засобів, що перевозять рідкі та сипучі вантажі. Відтак, результати вимірювання, здійсненні при відсутності затвердженої Методики, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.

Маса автомобіля MAN TGA 18,430 НОМЕР_1 була встановлена на пункті навантаження Рівненська обл., Острозький район, с. Вельбівно за допомогою ваги автомобільної ВТА-18-80/20 (50) МВ9 (ХМ) зав.№0335 і становила 40 тонн. Результати вимірювання, здійсненні при відсутності затвердженої Методики та без врахування особливостей зважування сипучих матеріалів, а тому у діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, у зв`язку з чим постанова серії АА №00000962 від 08 вересня 2022 року підлягає скасуванню.

Відповідач під час складання постанови серії АА№00000962 від 08 вересня 2022 року порушив вимоги Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства інфраструктури від 27 вересня 2021 року № 512, так як постанова не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей) фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі. Наведені недоліки ставлять під сумнів врахування вказаних критеріїв при встановленні навантаження на одну вісь транспортного засобу на 22% (2,539 тонн), що свідчить про порушення.

При цьому, оскаржувана постанова містить лише масу перевищення навантаження на одну вісь та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, а тому можна стверджувати, що оскільки під час складання постанови серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 року не було дотримано вимог Інструкції щодо відомостей, які зазначаються в мотивувальній частині постанови, вона не містять доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм, що виключає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Крім цього, всупереч вимог вищезазначеної інструкції відповідач, при складанні постанови, не вказав на яку саме вісь було здійснено перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України.

Як вбачається із оскаржуваної постанови навантаження на вісь 1 - 6672 кг., вісь 2 - 16713 кг., вісь 3 - 6520 кг., вісь 4 - 6220 кг, вісь 5 - 7254 кг. Враховуючи зазначені у постанові відомості, так зване, перевантаження здійснено на 2 вісь -16713 кг. З огляду на викладене, можна стверджувати, що опис обставин, установлених під час розгляду справи не відповідає перевищенню навантаження на одну вісь транспортного засобу на 22 % (2.539 тонн), оскільки 16713 - 11500 = 5213 кг. 5213/1000=5.213 тонн. Враховуючи наведене, так зване перевищення навантаження на одну вісь транспортного засобу становить не 2.539 тонни, а 5.213 тонн, що свідчить про те, що фабула постанови не відповідає результатам зважування транспортного засобу, а під час складання оскаржуваної постанови не було дотримано вимог ст. 283 КУпАП.

Він, позивач, наголошує, що 11 липня 2022 року за кермом транспортного засобу МАМ ТСА 18.430, д.н.з. НОМЕР_1 був водій ОСОБА_3 , а не він позивач ОСОБА_1 .

Просить суд скасувати постанову серії АА№00000962 від 08 вересня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України і закрити провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по оплаті судового збору та витрати по оплаті професійної правничої допомоги.

Ухвалою Млинівськогорайонного судувід 29вересня 2022року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

05жовтня 2022року до Млинівського районного суду Рівненської області від відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті Місцезнаходження надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач у просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що єдиним органом виконавчої влади, який уповноважено на реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (суб`єктом владних повноважень) є саме Державна служба України з безпеки на транспорті. Департамент реалізації державної політики та нагляду (контролю) забезпекою на наземному транспорті (актуальна назва) є структурним підрозділом Укртрансбезпеки, не має статусу юридичної особи, не є самостійним суб`єктом владних повноважень (функції якого окремо визначені законодавчо). Отже, Відповідач є посадовою особою структурного підрозділу (відділу), і не має статусу юридичної особи.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174. Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. Суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової. Позивачем не надано жодних доказів, що підтвердили б існування підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС. Низка відомостей, які обов`язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення стосуються особи, за якою зареєстровано транспортний засіб

Відповідно, внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача).

Висновки позивача про те, що зміст постанови не відповідає Інструкції, а подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, відсутні, не заслуговують уваги, на думку представника відповідача, адже Інструкція містить вказівку лише на форму постанови, в той час як вимоги щодо змісту постанови встановлені КУпАП та Порядком №1174. Вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в пункті 17 Порядку №1174, а також статті 238 КУпАП, а форма постанови - Інструкцією №512.

Крім того, нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля. Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Щодо габаритно-вагових норм, а саме загальної маси транспортного засобу та навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, належним чином зафіксованих автоматичним пунктом та врахованих уповноваженою службовою особою Укртрансбезпеки при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 року, представник відповідача зазначає.

Постановою про адміністративне правопорушення серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 року зазначено: ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 22% (2.539 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.

Відповідно, постановою від 08 вересня 2022 року серії АА № 00000962 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу.Так, встановлено, що: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3570 мм, 2-3: 4350 мм, 3-4: 1330 мм; 4-5: 1290 мм; навантаження на вісь 1 - 6672 кг, 2 - 16713 кг, 3 - 6520 кг, 4 - 6220 кг; 5 - 7254 кг; загальна маса - 43379 кг.

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ ОІМL R 134- 1:2010 (ОІМL R 134-1:2006, IDТ).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Так,відповідно допостанови від08вересня 2022року серії АА № 00000962, формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна: *% перевищення = ((Хфакт - Xнорм - похибка пристрою)/Xнорм)*100, де % перевищення = ((Хфакт. - Хнорм. - похибка пристрою)/ Хнорм.)х100%, де Хфакт. - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.

Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Згідно формули, зроблено розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України перевищення: - навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 22% (2.539 тон), при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11.5 тонн.

Розрахунок:

*% перевищення = ((X факт - X норм похибка пристрою)/Х норм)*100%

*% перевищення = ((16713 кг -11500кг) -16%*16713кг)/11500кг)*100% = 22%

Відтак, постанова, що оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом та формою повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-2 КУпАП є, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Фотографії руху транспортного засобу через автоматичний пункт, також, містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у кожній постанові. В той час як зазначена інформаційна картка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається у вигляді метаданих уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення і використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення та відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. Крім того, усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові відповідають вимогам чинного законодавства. Зокрема, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України.

(а.с.34-43)

01листопада 2022року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чепелюка О.О. надійшла відповідь навідзив з якої вбачається, що Державна служба України з безпеки на транспорті не спростувала аргументів позивача, які викладені в позовній заяві з огляду на наступне. Відсутні підстави передбачених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України для повернення позовної заяви, оскільки строк на подання позовної заяви про скасування постанови серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України пропущено не було з огляду на наступне. Оскаржувану постанову отримано позивачем засобами поштового зв`язку 13 вересня 2022 року. Строк на подання позовної заяви про скасування постанови серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 р. почався 14 вересня 2022 року, а закінчувався 23 вересня 2022 року. Позивач подав до Млинівського районного суду Рівненської області позовну заяву про скасування вищезазначеної постанови 23 вересня 2022 року, що підтверджується копією квитанції № 3302811603390. З огляду на викладене, ОСОБА_1 не пропустив строк на подання позовної заяви про скасування постанови серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 р., а тому вимога відповідача, що на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України позовна заява підлягає поверненню є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідачем належним чином не спростовані доводи позивача щодо необхідності індивідуалізації адміністративної відповідальності. Винесення відповідачем оскаржуваної постанови за відсутності достатніх та переконливих доказів того, що саме позивач, як відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одну вісь транспортного засобу на 22 % (2.539 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тонн, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, свідчить про те, що ним порушено принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності. Факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 14-3 КУпАП, яка за своїм змістом є тотожною визнаній неконституційною статті 14-1 КУпАП (у редакції що діяла на момент постановлення КСУ рішення 22 грудня 2010 року по справі №1-34/2010), дає підстави для застосування норм Конституції України як норм прямої дії. Більше того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач порушив конституційне право позивача на професійну правничу допомогу, яке передбачене ст. 59 Конституції України. Також, відповідач під час складання оскаржуваної постанови не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чим порушив приписи ч. 2 ст. 61 Конституції України, що свідчить про те, що постанова серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 р. підлягає скасуванню.

Відповідач не спростував доводи позивача про те, що оскаржувана постанова складена з порушенням вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства інфраструктури від 27 вересня 2021 року № 512.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в пункті 17 Порядку № 1174, а також ст.238 КУпАП, а форма постанови - Інструкцією № 512. Однак, постанова серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 року, не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі.

При цьому, оскаржувана постанова містить лише масу перевищення навантаження на одну вісь та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, а тому можна стверджувати, що оскільки під час складання постанови серії АА № 00000962 від 08 вересня 2022 року не було дотримано вимог Інструкції щодо відомостей які зазначаються в мотивувальній частині постанови, вона не містить доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм, що виключає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відзив на позовну заяву подано з порушенням п. 1 ч. 4 ст. 162 КАС України, а тому просить суд не враховувати додатки до відзиву під час розгляду справи, оскільки всупереч наведеної статті додатки, які були долучені до відзиву позивачу по справі надіслані не були та залишити відзив на позовну заяву без розгляду.

Представники позивача ОСОБА_1 адвокат СозонюкТ.М.та адвокатЧепелюк О.О., в судовому засіданні, позов підтримали повністю та просили його задоволити.

В судовомузасіданні пояснили,що впостанові пропритягнення довідповідальності ОСОБА_1 за вчиненняадміністративного правопорушення,яке передбаченеч.2ст.132-1 КУпАП не було визначено максимально допустимого навантаження на всі осі і неправильно встановлено кількість і тип осей, так як від типу осей належить визначення максимально допустимого навантаження на кожну вісь.

Представник відповідача Мінчук Р.С. в судовому засідання, вказала, позов не визнає в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов.

В судове завсідання передставник позивача не з`явився, від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чепелюка О.О. надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, до суду не зявився та не повідомив про причини своєї неявки.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Суд, заслухавши думку представників позивача адвокатів Чепелюка О.О. та Созонюка Т.М. та представника відповідача Мінчук Р.С., дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил проїзд, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

При цьому, вказаними вище нормами врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5Правил дорожньогоруху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно пункту третього Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни 06листопада 2020року №779 до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядку ведення ЄДРТЗ, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачею тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 14листопада 2018року №1197 (який діяв на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 ) визначає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).

Відповідно до підпункту третього пункту другого Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 14листопада 2018року №1197 (якийдіяв намомент вчиненняправопорушення) внесення відомостей про належного користувача, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2Кодексу Українипро адміністративніправопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно пункту 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 14листопада 2018року №1197 (який діяв на момент вчинення правопорушення) система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення) фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Згідно пункту 12 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення) автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація відавтоматичних пунктівпередається доінформаційно-телекомунікаційноїсистеми увигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення).

Відповідно до пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення) метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під часпередачі інформаційнихфайлів таметаданих проводитьсяїх автоматизованаперевірка вінформаційно-телекомунікаційнійсистемі націлісність тапоходження даних (пункт 10 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення).

З урахуванням зазначених положень Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення) слід вважати, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

Отже, система забезпечує автоматизоване формування вихідних даних, зафіксованих в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

При цьому, при прийнятті рішень посадові особи Укртрансбезпеки, які уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні дані, як то: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутністьдокумента,який підтверджуєвнесення платиза проїзд,або дозволуна участьу дорожньомурусі транспортнихзасобів,вагові абогабаритні параметрияких перевищуютьнормативні;метадані,сформовані автоматичнимпунктом (пункти 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення)).

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе 7 відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису),відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Згідно частини другої статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до статті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно (частини друга, третя статті 132-1КУпАП).

Від іменіорганів автомобільноготранспорту таелектротранспорту розглядатисправи проадміністративні правопорушенняі накладатиадміністративні стягненнямають правона автомобільномутранспорті -посадові особицентрального органувиконавчої влади,що забезпечуєреалізацію державноїполітики зпитань безпекина наземномутранспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Згідно статті 283КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення), у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Як вбачається з постанови від 08 вересня 2022 року серії АА №0000962, 11 липня 2022 року о 13 год. 56 хв., за адресою Н-25, км 207+225, Рівненська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб «MAN TGA 18,430» НОМЕР_1 , із перевищенням навантаження на строєні осі транспортного засобу на 22% (2,539 тон), що є порушенням п.22.5Правил дорожньогоруху в частині перевищення нормативних параметрів навантаження.

ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн.

(а.с.12)

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки Q-FreeHITRACTMU4WIM, сертифікат відповідності № UА.ТR.113-001_62/02F-21 від 02 грудня 2021 року, чинний до 01 грудня 2022 року.

(а.с. 77)

Отже, постанова серії АА№0000962 від 08 вересня 2022 року відповідає вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (який діяв на момент вчинення правопорушення), оскільки зміст викладеної фабули оскаржуваної постанови відображає диспозицію викладену частиною другою статті 132-1КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Щодо обрахунку перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5Правил дорожньогоруху України, то у постанові міститься інформація про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а саме у постанові зазначено, що рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 22% (2,539 тон).

Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, які використовувалась відповідачем при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.

При цьому, слід вказати, що обрахунок перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5Правил дорожньогоруху України здійснюється за формулою:

% перевищення = ((Хфакт. - Хнорм. - похибка пристрою)/ Хнорм.)х100%, де Хфакт. - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр) та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ -10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі,на осі.

Хфакт. транспортного засобу позивача становило 16713 т, Хнорм. щодо даного транспортного засобу, як зазначалося, 11 500 т., а похибка пристрою при вказаних параметрах становила 16 %. З огляду на вказані дані, перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу становило 22 % (2,539 тонн).

Отже, розрахунок перенавантаження виглядає так: ((16713кг -11500кг)-16%*16713кг)/11500кг)*100%=22% (2,539 тонн).

Доводи позивача, що ним перевозився сипучий вантаж - пісок, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, є безпідставними, оскільки перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

Так, згідно приписів п.2.3Правил дорожньогоруху водій зобов`язаний контролювати навантаження транспортного засобу та здійснювати контроль переміщення вантажу (в тому числі технічними засобами) під час руху транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 8.14 - 8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 передбачено, що при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 12.5Глави 12 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 8.20Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 803/1540/16 від 24 липня 2019 року.

Таким чином водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для інших учасників дорожнього руху, а тому суд вважає, що доводи позивача щодо перевезення сипучого вантажу і, як наслідок, неможливості забезпечення його сталості в різних точках автомобіля, є безпідставними.

Що ж стосується твердження представників позивача ОСОБА_1 - адвокатів Созонюка О.М. та Чепелюка О.О. про те, що ОСОБА_1 не являється суб`єктом відповідальності за правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, то суд зазначає наступне.

Суб`єкт відповідальності за правопорушення за ч. 2 ст.132-1КУпАП визначений ст. 14-3 КУпАП.

Згідно з положеннями статті 14-3КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 279-7КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:

така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MAN TGA 18.430 спеціалізованого вантажного сідлового тягача Е WMAH06ZZ76WO72863, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

(а.с.22-23)

Враховуючи наведене та те, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як власник транспортного засобу «MAN TGA 18,430» НОМЕР_1 , за допомогою якого і здійснювалося перевезення вантажу 11 липня 2022 року, а також те, що інші особи не звертались до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що відповідальність має нести позивач у справі, оскільки він є належною особою для притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Також суд зазначає, що посилання позивача та його представників на відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю саме сипучого вантажу не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення.

З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 8 вересня 2005 року № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме: скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 420/3371/21, провадження № К/9901/35258/21.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої цієї статті КАСУкраїни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України"Продорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.5 Положення Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 11лютого 2015року №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно п.7 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 11лютого 2015року №103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою КабінетуМіністрів Українивід 27грудня 2019р.№ 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).

Згідно з положеннями ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Як передбачено ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає, що стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотримання вимог КУпАП і підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА №0000962 від 08 вересня 2022 року у суду відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу статті 139КАС України, то з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

На підставі наведеного,

керуючись ст.1, 2, 72, 77, 90, 245, 251, 286, 293 КАС України,

суд , -

ВИРІШИВ:

Залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00000962 від 08 вересня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України - .

Постанову серії АА №00000962 від 08 вересня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул.Саксаганського,13 м.Львів, 79005).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура