Ухвала суду № 116463065, 23.01.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/137/24

Номер провадження 2-з/350/2/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Рогалевича Андрія Борисовича про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Рогалевич А.Б. звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірними діями, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 завдану його протиправними діями у користь ОСОБА_1 майнову та моральну шкоду на загальну суму 69559,70 грн., а саме: 49559, 70 грн. майнової шкоди та 20000 грн. моральної шкоди; стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Разом з позовною заявою представник позивачки подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, шляхом заборони відчуження на наступне майно: - земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер: 2624855100:01:003:0179; - земельну ділянку площею 0,14 га, кадастровий номер: 2624855100:01:003:0172; транспортні засоби: 1)VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; 2) KIA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; 3) VAPP, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .

В обгрунтування заявлених вимог представник позивачки зіслався на те, що 21 червня 2022 року, ОСОБА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбали по довіреності легковий автомобіль марки «KIA SORENTO», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 у відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного серії НОМЕР_8 , що належав на правах власності громадянину ОСОБА_2 , за ціною 4 тисячі доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 21.06.2022 року становило 117 019,69 (сто сімнадцять тисяч дев?ятнадцять) гривень 60 коп.

Відповідно до зазначеної довіреності громадянин ОСОБА_4 уповноважував ОСОБА_3 , а також і їхнього з ОСОБА_1 сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , вчиняти правочини та здійснювати всі юридичні дії щодо експлуатації, а також розпорядження (продажу, обміну) вищевказаного транспортного засобу. Під час складання даної довіреності, жодних обмежень щодо арештів, заборони відчуження тощо, автомобіля марки «KIA SORENTO», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , зі слів нотаріуса, не існувало.

Однак, 29.05.2023 року коли ОСОБА_5 їхав за кермом придбаного по довіреності автомобіля у громадянина ОСОБА_2 , в м.Коломия, по проспекту М.Грушевського, його зупинили працівники Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області і повідомили, що керований ним автомобіль знаходиться в розшуку, оголошеному державною виконавчою службою, як майно боржника, а саме транспортний засіб, який належить боржнику ОСОБА_2 . В зв?язку із чим придбаний ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у ОСОБА_2 автомобіль було доставлено працівниками поліції на зберігання на спеціальний майданчик, що знаходиться в м. Коломия по вул. Горбаша, до вирішення питання по суті. Також працівники поліції повідомили ОСОБА_5 , що якщо він сплатить суму боргу від імені боржника, відповідно до виконавчого провадження, згідно якого придбаний його батьками транспортний засіб «KIA SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_10 , перебуває у розшуку, відповідно до постанови державної виконавчої служби, то цей транспортний засіб буде повернуто ОСОБА_5 . Батько ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , після затримання придбаного ними транспортного засобу, неодноразово телефонував до громадянина ОСОБА_6 , щоб той прийняв міри щодо закриття виконавчого провадження шляхом погашення боргу та зняття арешту з приданого ними транспортного засобу, однак останній при першій розмові пообіцяв, що це питання вирішить, а відтак, не вирішивши нічого, перестав відповідати на дзвінки ОСОБА_3 .

Таким чином, щоб не збільшувати борг за зберігання придбаного у ОСОБА_2 автомобіля на спеціальному майданчику в м.Коломия, ОСОБА_1 була змушена заплатити від імені ОСОБА_2 борг, який рахувався за вказаним громадянином відповідно до виконавчого провадження, а також кошти за інші послуги, рахунки на які було надано працівниками поліції та державною виконавчою службою, щоб працівники поліції повернули даний автомобіль ії сину ОСОБА_7 .

Коли ОСОБА_1 , через АТ «Ощадбанк» було проплачено всі надані правниками поліції і сину ОСОБА_5 рахунки, разом з комісією банку, на загальну суму 49 559, 70 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 70 коп. (копії квитанцій додаються до матеріалів справи), державним виконавцем Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ міністерства юстиції Король Н.В. 30.05.2023 було винесено Постанову про припинення розшуку майна боржника у виконавчому провадженні №70826531.

Щоб в подальшому уникнути подібних непередбачуваних ситуацій, 03.06.2023 вищевказаний автомобіль, відповідно до довіреності, наданої ОСОБА_2 , було зареєстровано на позивачку ОСОБА_1 . В зв?язку із цим є всі підстави вважати, що вчиняючи такі незаконні та неправомірні дії, громадянин ОСОБА_2 і в подальшому може чинити перепони щодо відшкодування завданих ним збитків шляхом відчуження рухомого та нерухомого майна, яке належить йому на правах приватної власності, до прийняття рішення судом, а тому вважаємо за необхідне упередити подальші неправомірні дії громадянина ОСОБА_2 шляхом звернення до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням приписів ч.1 ст.153 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Проаналізувавши матеріали заяви та цивільної справи, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку із вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною позивача на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивачки просить заборонити відповідачу приймати будь-які рішення відносно двох земельних ділянок з кадастровими номерам 2624855100:01:003:0179 та 2624855100:01:003:0172, а також відносно трьох транспортних засобів, зокрема VOLKSWAGEN, реєстраційний номер АТ4653HH, KIA, реєстраційний номер АТ8887CA, та VAPP, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Однак адвокат в обгрунтування необхідності застосування відповідного заходу забезпечення позову, не зазначає яким саме чином невжиття вказаного заходу забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі, які і не зазначає чи вчиняє авбо вчиняв відповідач недобросовісних дій щодо утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того представником позивачки не надано жодних доказів на підтвердження можливості здійснення відповідачем недобросовісних дій під час розгляду даної справи, які б позбавили її реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на її користь, а також не доведено, яким чином вказаний захід забезпечення позову може сприяти виконанню рішення суду.

За таких обставин саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів з яких можливо було б встановити співмірність ціни позову щодо рухомого та нерухомого майна без зазначення вартості такого майна, відносно якого представник позивача просить застосувати заборону вчиняти певні дії,.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявником не наведено підстав для забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Рогалевича А.Б. про забезпечення позову слід відмовити.

Водночас суд звертає увагу, що вказана відмова у застосування відповідного заходу забезпечення позову не шкодить суті права позивача як особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки можливо повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду за наявності для цього підстав.

До того ж суд звертає увагу, що на стадії виконання рішення суду, а саме під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на майно або кошти божника, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст.149-153, 353 ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Рогалевича Андрія Борисовича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.М.Бейко