Рішення № 116455162, 08.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 рокуСправа №160/29200/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ (далі - ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2023/000176/1 від 14.07.2023 року.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням її митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Позивач вважає, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При прийнятті оскаржуваного рішення митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до законодавства застосовується у випадках, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є законним та обгрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ" зареєстроване як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького будинок 70, приміщення 9, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ.

27.12.2022 року між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (покупець) та підприємством Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd. (Китай) (продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №DFK/24, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту (п. 1 вказаного контракту).

В подальшому компанією Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd. (Китай) відповідно до умов цього зовнішньоекономічного контракту, специфікації від 23.03.2023 року №2023-1, рахунку-фактури №DF2023-1А від 10.04.2023 року було здійснено поставку ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ товарів.

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ", було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партії отриманого товару за ЕМД №23UA110050002974U7 від 11.07.2023 року.

Згідно вказаної митної декларації, товари що були поставлені, це - трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 14шт., марка - DONGFENG, модель - 244DG2, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, (двигун NoL800310966B). Календарний рік виготовлення - 2023. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.», країна походження Китай.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт №DFK/24 від 27.12.2022 року, додаток (специфікація) від 23.03.2023 року №2023-1, рахунок-фактура №DF2023-1А від 10.04.2023 року, пакувальний лист.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023 року, заявку на ТЕО №7 від 18.04.2023 року, коносамент №ZJSM23040583 від 26.04.2023 року, рахунок від 12.05.2023 року, №2023/PF/067, розрахунок транспортних витрат від 26.06.2023 року №42, довідку про транспортні витрати від 12.05.2023 року №1205/2Т, акт виконаних робіт від 06.07.2023 року №7/1, накладну від 21.06.2023 року №3129715856.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству було направлено електронне повідомлення, в якому контролюючим органом зазначено, що у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до 4. 2 ст.53 МКУ надати документи: документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

Листом №48 від 14.07.2023 року ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ додатково надало митниці комерційну пропозицію, прайс лист, додаткову угоду №2 від 12.06.2023 року до договору ТЕО №84 від 04.01.2023 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

14.07.2023 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2023/000176/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В основу прийнятого рішення митницею покладено наступні розбіжності, а саме:

1. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - SHANGHAI, China, згідно Інкотермс.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження.

За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем.

Крім того, відповідно до п. 3.1.1 контракту, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, суму експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення в порт призначення.

Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

2. Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до відомостей коносаменту від 26.04.2023 №ZJSM23040583 товар було завантажено на судно 26.04.2023. У коносаменті у графі «freight collect» (Платіж/фрахт (оплачується вантажоотримувачем в порту призначення).

Згідно відміток на товаросупровідних документах вантаж доставлено в зону діяльності Львівської митниці 27.06.2023, що свідчить про випуск товарів із порту Гданськ (Польща) та здійснення оплати за перевезення вантажу.

Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортування.

3. Відповідно до п. 4.2 контракту від 27.12.2022 №DFK/24 ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару.

4. Відповідно до специфікацій від 23.03.2023 №2023-1, яка на суму 176461,00 дол.США та на кількість 41 трактор, оплата товару протягом 90 днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 5.2 контракту від 27.12.2022 №DFK/24 зазначено, що умови оплати кожної партії зазначаються у відповідних специфікаціях (додатках) до контракту.

Згідно рахунку від 10.04.2023 №DF2023-1A кількість товару становить 14 (тракторів) на суму 55776,00 дол.США, умови оплати за товар відсутні, окрему специфікацію на дану поставку не надано.

5. В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 12.05.2023 №2023/PF/067 зазначено - відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційного перевезення (одного контейнера) за єдиним міжнародним перевізним документом, за межами митної території України з урахуванням перевантаження, на загальну суму 84107,78 грн.

В наданому рахунку від 12.05.2023 №2023/PF/067 та довідки про транспортні витрати від 12.05.2023 зазначено - відшкодування витрат на морський фрахт п. SHANGHAI (Китай) - п. Пшемисль (Польща) на користь лінійного агента 47539,18 грн.

Наданий коносамент від 26.04.2023 No ZJSM23040583 містить відомості у яких зазначено порт загрузки SHANGHAI (Китай) та порт вигризки Гданськ (Польща).

Декларантом не надано документів підтверджуючих транспортні втрати від Гданськ (Польша) до Пшемисль (Польща), з якого виставлений рахунок від 12.05.2023 №2023/PF/067.

Надані транспортні документи містять розбіжності, щодо дійсного порту відвантаження вантажу, та маршруту перевезення, що впливає на суму транспортних витрат, які при даних умовах поставки є невід`ємною частиною митної вартості товару.

6. У поданих декларантом гр. 44 ЕМД ж/д накладній №3129715856 міститься інформація у гр. 2 про відправку вантажу зі станції Гданськ (Польща). Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.

Відповідно до ч. 2 ст.52 МКУ декларант зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування.

Крім того, згідно договору про перевезення від 04.01.2023 №84, а саме п. 4.2 оплата послуг за даним договором, винагороди Експедитора та компенсація додаткових витрат Експедитора, пов`язаних з виконанням цього договору, здійснюється Клієнтом протягом 45 календарних днів від дати виставлення рахунку. Рахунок від 12.05.2023 №2023/PF/067. Таким чином, оплата послуг за даним договором минув, а саме 25.06.2023.

Декларантом не надано платіжні документи, що підтверджують оплату даних послуг.

7. Прайс-лист та комерційна пропозиція компанії Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd. від 13.03.2023 наданими декларантом, не містять торгівельну марку. Комерційна пропозиція та прайс-лист містять цінову інформацію виключно товарів, що містяться в поданій ЕМД від 11.07.2023 №UA110050/2023/002794 (1- товар трактори). Наданий прайс-лист та комерційна пропозиція від 13.03.2023 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД 04.07.2023 №UA110050/2023/002861 та конкретні умови поставки - FOB SHANGHAI. За формою та змістом повторюючи надану комерційну пропозицію, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ.

Не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

За приписами ч. 8 ст. 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно приписів ч. 1 та ч. 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами частини 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зокрема, ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формально-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст. 55 Митного кодексу України, визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ, зокрема, другорядні методи не були застосовані через відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст.59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час. Методи на основі віднімання та додавання не застосовані через відсутність у митниці та не надання декларантом необхідних документів.

Проте таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Крім того, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

Щодо тверджень митниці з приводу того, що декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортування товару, суд зазначає наступне.

До митниці та ду суду позивачем для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України надано наступні документи: договір ТЕО №84 від 04.01.2023р.; заявку на ТЕО №7 від 18.04.23р.; коносамент №ZJSM23040583 від 26.04.23р.; рахунок від 12.05.2023р. №2023/PF/067; розрахунок транспортних витрат від 26.06.23р. №42; довідку про транспортні витрати від 12.05.23р. №1205/2Т; акт виконаних робіт від 06.07.23р. №7/1; накладну від 21.06.23р. №3129715856.

Також, додатково на вимогу митниці позивачем було надано додаткову угоду №2 від 12.06.2023р. до договору ТЕО №84 від 04.01.2023р.

Як вбачається зі змісту даної угоди №2 від 12.06.23р. до договору ТЕО №84 від 04.01.23р., сторони погодили, що передоплата транспортно-експедиторських послуг за інвойсом від 12.05.2023р. №2023/PF/067, здійснюється протягом 90 календарних днів з дати виставлення інвойсів.

Враховуючи що інвойс виставлено 12.05.2023 року, то останнім днем сплати є 12.08.2023 року. На момент митного оформлення товару (11.07.2023 року) банківські платіжні документи були відсутні у позивача з об`єктивних причин і не могли бути надані. Відтак, зауваження митниці з цього питання є необґрунтованими.

Суд також критично оцінює твердження митниці про те, що комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості включення пакування та маркування витрат до ціни товару, оскільки за умовами поставки FOB, ціна означає, що контрактна (інвойсна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Отже, ціна та вартість товару, яка зазначена в специфікації №2023-1 від 23.03.2023 року та інвойсі №DF2023-1А від 10.04.2023 року, вже включає в себе вартість пакування та маркування, в зв`язку з чим ці документи не повинні містити в собі окрему інформацію щодо включення цих витрат в ціну товару.

З приводу тверджень митниці, що згідно рахунку №DF2023-1A від 10.04.2023 кількість товару становить 14(тракторів) на суму - 55776,00 дол.США, але умови оплати за товар відсутні, окрему специфікацію на дану поставку не надано, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.1. контракту №DFK/24 від 27.12.2022 року поставка товару здійснюється партіями і фіксується в специфікаціях до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією спеціфікацією.

Згідно коносаменту №ZJSM23040583 від 26.04.2023 року, товар поставлялся в двох контейнерах NoMSKU8074509 та NoPONU7578716 на підставі специфікації №2023-1 від 23.03.2023 року. Постачальником при відправленні був оформлений єдиний інвойс №DF2023-1А від 10.04.2023 року на загальну кількість товарів 27 шт. на суму 120685,00 дол.США.

Отже, умовами контракту передбачено можливість складання однієї специфікації на поставку частинами партію товарів, та позивачем пояснено, що вказана партія товару у кількості 14 тракторів, є однією з партій товарів, які поставляються за однією специфікацією, тому вимога контролюючого органу надати окрему специфікацію на вказаний товар є необґрунтованою.

Також, ненадання позивачем митниці копії митної декларації країни відправлення обумовлене тим, що вона відсутня у позивача, а вимога відповідача про її надання є протиправною. Так як відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, вона передбачена як додатковий документ, що надається (за її наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зовнішньоекономічним контрактом №DFK/24 (п.3.5, п.3.6), його сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такий документ, як копія митної декларації країни відправлення відсутній.

Щодо тверджень митниці про те, що декларантом не надано документів підтверджуючих транспортні втрати від Гданськ (Польша) до Пшемисль (Польща), з якого виставлений рахунок від 12.05.2023 №2023/PF/067. Надані транспортні документи містять розбіжності, щодо дійсного порту відвантаження вантажу, та маршруту перевезення, що впливає на суму транспортних витрат, які при даних умовах поставки є невід`ємною частиною митної вартості товару.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідно до заяви на транспортно-експедиторське обслуговування №7 від 18.04.2023 року, товар доставляється по 1 контейнеру за маршрутом Шанхай - Новомосковськ і сума перевезення складає разом 7200 доларів США.

Маршрут перевезення товару з Шанхаю до Новомосковська підтверджується коносаментом NoZJSM230440583 від 26.04.2023 року (маршрут Шанхай - Гданськ, Польша) та залізничною накладною №3129715856 від 21.06.2023 (маршрут Гданськ - Новомосковськ). Оплата за перевезення підтверджується рахунком №2023/PF/067 від 12.05.2023 року на суму 7200 доларів США, сума співпадає з сумою зазначеною у заявці на ТЕО №7 від 18.04.2023 року.

Суд відхиляє доводи митниці з приводу того, що вищевказані документи не містили числових значень щодо оплати за транспортування та наявність в цих документах розбіжностей з приводу маршруту перевезення. Крім того, суд зауважує, що митницею в рішенні зазначено про відсутність на момент декларування у них була відсутня заява на транспортно-експедиторське обслуговування №7 від 18.04.2023 року, оскільки це спростовується записом в графі 44 до митної декларації про надання вказаного документу.

З приводу зауважень митниці до прайс листу та комерційної пропозиції, суд наголошує, що прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього.

Наявність чи відсутність у прайс-листі чи комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідні висновки висловив Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 27.06.2019 №0840/3083/18, від 13.09.2019 №820/859/17, від 06.02.2020 №520/10709/18.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішення про коригування митної вартості, у тому числі у частині обґрунтованості прийнятої у цих рішеннях ціни за одиницю товару та застосування резервного методу.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA110050/2023/000176/1 від 14.07.2023 року прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2023/000176/1 від 14.07.2023 року у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684 грн.

Враховуючи задоволення позову повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Тернопільської митниці на користь позивача у сумі 2684 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2023/000176/1 від 14.07.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (49000, м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, будинок 70, приміщення 9, код ЄДРПОУ 44830259).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова