Рішення № 116455137, 23.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 рокуСправа №160/20718/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії через кожні 24 місяці після її призначення по заробітку та страховому стажу із середньої зарплати по Україні з якої сплачено страхові внески та з якої призначена пенсія5377,90 грн.;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при індексації ОСОБА_1 пенсії середню заробітну плату по Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 рік3764,40 грн., відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019 року, що суперечить ч.2ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування повного страхового стажу 60 років 8 місяців 05 днів та стажу за Списком №1 починаючи з 15.07.1996 рік по 06.09.2022 рік (26 років 1 місяць 26 днів);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

зарахувати для розрахунку коефіцієнту страхового стажу загальний страховий стаж60 років 08 місяців 05 днів, в тому числі до Списку №1 страховий стаж роботи 26 років 1 місяць 21 день;

зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч.1 ст.40, ч. 2,4ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»із середнього заробітку по Україні із якого сплачені страхові внески, та з якого призначена пенсія 2016-2017-5377,90 грн. за 2020 та 2022 рік та виплатити недоплачену пенсію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що з 2018 рокуперебуває на облікув Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідачем за заявою позивача протиправно не було зараховано до страхового і пільгового стажу у повному обсязі з 15.07.1996 по 06.09.2022 та не проведено перерахунку пенсії відповідно до вимог ч. 1 ст. 40, ч.2, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із середнього заробітку по Україні, із якого сплачені страхові внески за 2020 та 2022 роки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні.

Відповідач зазначає, що при первинному призначенні пенсії позивачу був застосований показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 11.10.2017 внесено ряд змін, зокрема, п.4-3 ч. 4 р. ХV Прикінцеві положення встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Користуючись правом, встановленим ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачем протягом всього періоду перебування на обліку як отримувача пенсійних виплат (у 2020-2022 роках) були подані заяви про здійснення перерахунку пенсії у зв`язку із працевлаштуванням/звільненням, тобто у зв`язку із додаванням стажу (після призначення пенсії за віком), відповідно, після подання заяв про перерахунок, стаж позивача обчислено по 31.12.2020 за даними персоніфікованого обліку. При цьому, показник середньої заробітної плати при проведенні перерахунків пенсійних виплат позивача є незмінним (за 2016-2017 роки), оскільки законом чітко визначено, що перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Позивач хибно вважає, що має право на проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, оскільки останній не набув права на призначення будь-якого іншого виду пенсії, тобто не відбулося факту призначення пенсії «вперше», з 2018 року отримує і продовжує отримувати пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообовьязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позивач 26.12.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати письмові пояснення як розрахована пенсія та як вона перераховувалась у зв`язку з понаднормовим стажем кожні 2 роки. Окремо за 2020 рік і 2022 рік; як розрахований індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Листом від 04.01.2023 №284-32578/М-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило, що розмір пенсії обчислено, виходячи із страхового стажу, що складав -50 років 10 місяців 9 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 21 рік, заробітної плати за періоди з 01.07.2000 по 28.02.2018 за даними персоніфікованого обліку.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складав 0,50833. Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації -2,96303.

З 01.06.2020 за заявою позивача проведено перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України №1058. Розмір пенсії обчислено виходячи із загального страхового стажу зарахованого по 30.04.2020, що склав 55 років 0 місяців 9 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 -23 роки, заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.04.2020 за даними системи персоніфікованого обліку.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% склав 0,55000.Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації -3,01089.

В листі також наведені перерахунки пенсії позивача з 01.03.2021 (відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України №1058), 01.03.2022, 01.08.2022, 07.09.2022, 01.12.2022.

02.03.2023 позивачем було подано заяву до Пенсійного фонду, в якій він вказав, що відповідно до трудової книжки станом на 01.05.2022 його загальний стаж становить 60 років 1 місяць 26 днів, в тому числі до 01.05.2022 (24 місяці з попереднього перерахунку) за Списком №1 -51 рік 11 місяців 4 дні (по 01.05.2022 року 25 років 11 місяців 17 днів х2)., а тому коефіцієнт страхового стажу був розрахований неправильно.

За заявою від 03.08.2022 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 було проведено лише перерахунок понаднормового стажу.

ОСОБА_1 просив провести перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону №1058 за 2 роки після перерахунку в квітні 2020 року за період з 31 квітня 2020 року по 01.05.2022 року по заробітку і страховому стажу відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В листі від 10.03.2023 №8793-9296/М-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні такого перерахунку відмовило, вказавши наступне.

03.08.2022 заявником було подано заяву на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір пенсії обчислено виходячи із загального страхового стажу зарахованого по 31.03.2022, що склав 56 років 11 місяців 9 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 23 роки, заробітної плати за періоди з 01.07.2000 по 30.04.2020 за даними системи персоніфікованого обліку.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки та збільшеної на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11 та 1,14 складає 18626,22 грн.

Після перерахунку розмір пенсії з 01.08.2022 становив 14901,06 грн.

Тобто, Пенсійний фонд підтвердив, що станом на 01.03.2023 (на час індексації) пенсія становила 14901,40 грн. і вважав, що пенсія після її призначення і набуття права на перерахунок у зв`язку з понаднормовим стажем розрахована правильно.

27.03.2023 позивач, не погоджуючись з відповіддю повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, яка обґрунтована посиланням на те, що з відповіді Пенсійного фонду вбачається, що перерахунку індивідуального коефіцієнту по заробітку відповідно до ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 31.04.2020 по 01.05.2022, не проведено. Останній коефіцієнт станом на 01.05.2020 становить 3.01089.

Позивач вказав, що оскільки за персоніфікованими даними його зарплата близько 40000 грн., тому він бажає, що індивідуальний коефіцієнт зарплати був проведений з врахуванням 2 років по 01.05.2022.

Позивач просив провести перерахунок пенсії за 2 роки після перерахунку в квітні 2020 року за період з 31 квітня 2020 по 01 травня 2022 по заробітку і страховому стажу відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зарахувати до Списку №1 всі роки відповідно до записів трудової книжки та фактично відпрацьованого стажу (26 років 4 місяці 21 день).

Відповідь була надана Відділом перерахунків пенсій №4 Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №12645-12932/М-01/8-0400/23 від 30.03.2023 і Відділом обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №15424-12932/М-01/8-0400/23 від 11.04.2023.

Відділами повідомлено, що після надходження акту перевірки достовірності та обґрунтованості видачі пільгової довідки №406 від 31.05.2023 з 01.08.2022 було проведено перерахунок пенсії . Розмір пенсії обчислено виходячи із загального стажу зарахованого по 31.07.2022, що складає 59 років 3 місяці 9 днів, в тому числі пільговий стаж згідно ст. 114 Закону №1058 -30 років 3 місяці 3 дні та заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку за періоди з 01.07.2000 по 31.07.2022.

Коефіцієнт страхового стажу складає 0,59250.

Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації складає 3,05124.

Заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях національної економіки за 2017 рік складає 18875,95 грн.

Загальний розмір пенсійної виплати з 01.08.2022 складає 15100,76 грн.

07.09.2022 ОСОБА_1 надано заяву про перерахунок пенсії у зв`язку зі звільненням з роботи. Загальний розмір виплати пенсії після цього перерахунку з 07.09.2022 залишився без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 та постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 автоматизованим способом проведено перерахунок у зв`язку з осучасненням заробітної плати із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 постанови обмежений і не перевищує 1500 грн.

Загальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2023 складає 16600,76 грн.

24.04.2023 позивач подав до Пенсійного фонду заяву, в якій вказав, що пенсійним органом зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.06.2022 по 06.09.2022 включно. 31.01.2023 перерахунок за 2020 зроблений лише у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму із заниженням коефіцієнту стажу та індивідуального заробітку.

ОСОБА_1 просив здійснити перерахунок пенсії по заробітку та понаднормовому стажу за 2020, 2022 рік та повернути недоплачену суму пенсії. Зарахувати до стажу за Списком №1 період з 01.06.2022 по 06.09.2022.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в листі від 08.05.2023 №20882-17458/М-01/8-0400/23 надав аналогічну попередній відповідь, повідомивши, що для зарахування стажу підземного прохідника за червень ,липень 2022 слід надати уточнюючу довідку.

Позивач вважає, що відповідачем неправильно зарахований страховий стаж, що призвело до заниження коефіцієнту страхового стажу, неправильно проведено перерахунок пенсії по заробітку та страховому стажу за понаднормовий стаж 2020, 2022 роки, протиправно для перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону №1058 не взято середній заробіток по Україні, з якого сплачені страхові внески і який входив до складу формули розрахунку пенсії, а використаний базовий по Україні для проведення індексації з 2019 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції Українигарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам,врегульованіЗаконом України від 09.07.2003№ 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-ІVвизначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цимЗакономпенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цьогоЗаконуотримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, щ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

До трудової книжки вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).

Відповідно до п. 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку №637).

Позивач зазначає про не зарахування йому періодів з 01.06.2022 по 06.09.2022.

За записами копії трудової книжки НОМЕР_1 від 21.03.1991 судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.09.2011 був переведений прохідником 5 розряду на дільницю ГКР №8 шахти «Октябрська Шахтобудівельного управління з повним робочим днем відповідно до наказу №1808-к від 12.09.2011 (запис №24);

06.09.2022 звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, згідно ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу №2105-к від 06.09.2022 (запис №29).

Вказана професія віднесена до підрозділу 1 розділу 1 Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 24 червня 2016 р. № 461.

Постановою Кабінету Міністрів України (Порядок №442) від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці і розроблені на виконання постанови №442 Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно п.4 Порядку №442 та підп.1.5 п. 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Трудова книжка містить штемпелі підприємства про результати проведення атестації робочого місця позивача відповідно до наказу №2711 від 07.12.2015 і відповідно до наказу №5003 від 07.12.2020.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача підтверджує роботу позивача у спірні періоди і містить всю необхідну інформацію передбачену законодавством.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

Таким чином, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 01.06.2022 по 06.09.2022, посилаючись на необхідність надання уточнюючої довідки за вказаний період.

При цьому, суд зазначає, що підрахунок стажу позивача є дискреційними повноваженнями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що зобов`язавши відповідача врахувати періоди роботи позивача до страхового стажу і пільгового стажу, суд не може зобов`язати зарахувати стаж у конкретному розмірі, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи.

За приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування до страхового і пільгового стажу (за Списком №1) ОСОБА_1 періоду роботи прохідником 5 розряду з 01.06.2022 по 06.09.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового стажу і до пільгового стажу (за Списком №1) період роботи ОСОБА_1 прохідником 5 розряду з 01.06.2022 по 06.09.2022.

Щодо позовних вимог позивача в частині перерахунку пенсії відповідно до вимог ч. 1 ст. 40, ч. 2, 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058,у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.

Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З аналізу наведених вище норм Закону №1058вбачається, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії, обраховується за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Однак, у разі, якщо особа продовжила працювати після призначення пенсії, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

При цьому, визначальним у цій справі є те, що згідно із вказаними нормами законодавства при визначенні розміру пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення саме за призначенням пенсії, а не за перерахунком пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З системного аналізу вищезазначеного законодавства вбачається, що при здійсненні перерахунку одного і того же виду пенсії, у даному випадку перерахунок пенсії, призначеної відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»відповідно до ч.4ст.42 цього Законузастосовується показник середньої заробітної плати по Україні, який був застосований при призначенні пенсії вперше.

Матеріалами справи встановлено, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 17.04.2018, при первинному призначенні якої був застосований показник середньої заробітної плати за 2016,2017 роки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (набрав чинності 11.10.2017) були внесені зміни до п 4-3 ч. 4 р. ХV Прикінцеві положення, яким встановлено: пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При цьому, у матеріалах пенсійної справи відсутні докази призначення (переведення) позивача на інші види пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV у 2020 і 2022 роках були подані заяви про здійснення перерахунку пенсії у зв`язку з із додаванням стажу після призначення пенсії.

Оскільки Законом № 1058-IV визначено, що перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в чч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Після перерахунку його розмір встановлено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки. Оскільки пенсійним органом був проведений перерахунок пенсії, а не призначення пенсії вперше, застосування цього показника середньої заробітної плати було правомірним.

Положеннями ч. 2ст. 42 Закону № 1058-IVпередбачено, що пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій проводиться її індексація. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Посилання позивача в обґрунтування позову на те, що після призначення пенсії він продовжував працювати не є підставою для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

Позивач з 2018 отримує і продовжує отримувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», а тому підстави для перерахунку в даному випадку відсутні

Суд відповідно до ч.5ст.242 КАС України,враховує судову практику, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №577/2576/17 та постанові Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №813/2355/18, згідно якої лише при призначенні пенсії вперше застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії застосовується також при переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії, яка призначається вперше.

Суд зазначає, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, за певний календарний рік, тому відповідач обґрунтовано не застосував при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019, 2020 роки.

Крім того, з відповідей Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області наданих позивачу, вбачається, що останній перерахунок пенсії позивачу за його заявою був проведений лише 07.09.2022, а тому на даний час позивач не набув права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV.

Відповідно дост. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

За ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1ст.90 КАС України).

За встановлених обставин, враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 1191027914 від 09.08.2023.

Суд, керуючись положеннямист. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст. 77,241-246,250,255,260-262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування до страхового і пільгового стажу (за Списком №1) ОСОБА_1 періоду роботи прохідником 5 розряду з 01.06.2022 по 06.09.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до загального трудового стажу і до пільгового стажу (за Списком №1) період роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) прохідником 5 розряду з 01.06.2022 по 06.09.2022.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 536 ( п`ятсот тридцять шість ) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона