Вирок № 116449469, 22.01.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19409/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023100040004098 від 06.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у с т а н о в и в:

Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на території Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на території Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

28 листопада 2023 року приблизно о 08 год. 57 хв., ОСОБА_3 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Русанівська набережна, 4, у приміщенні магазину «Аврора», де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для покупців та персоналу, підійшов до стелажу на якому знаходились портативні зарядні пристрої та інші електронні прилади, після чого взяв до рук 4 упаковки з портативними зарядними пристроями, літій-полімерними ТМ «KLGO» моделі КР-56 10000 mAh, вартістю 492 гривні 00 копійок за одиницю, які сховав під власну куртку, в яку був одягнений.

Після цього, ОСОБА_3 , не оплативши вищевказаний товар, утримуючи його при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» на суму 1 968 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи не оспорював, а також підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 по справі № 944/5954/22 наведено тлумачення прояву щирого каяття обвинуваченого.

Так, у вищевказаній постанові витлумачено, що при встановленні обставини, яка пом`якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.

Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом`якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді п`яти років та одного місяця позбавлення волі. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд також враховує, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.01.2024 постановленим у справі № 755/243/24, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначеного покарання у виді 1 місяця арешту.

Крім цього, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18.12.2023, ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання та покладено обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Відтак, остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити з урахуванням ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 185 КК України, ст. ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного приєднання до цього вироку невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.01.2024 по справі № 755/243/24 у виді 1 місяця арешту та невідбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у виді 5 років позбавлення волі, з урахуванням положень ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його затримання та звернення вироку до виконання.

Речові докази у справі, які містяться у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах справи.

Після набрання вироком законної сили, речові докази у кримінальному провадженні, а саме: дві упаковки з бездротовими навушниками ТМ «Wireless» TWS-4 з артикулом 64660 та ТМ «Wireless» TWS-5 з артикулом 64661, які передані на зберігання до камери схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя