Рішення № 116440623, 22.01.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/36/24 Справа №447/1642/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

22.01.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Друзюк М.М. ,

секретар судового засідання Іськів О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Новороздільської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав , -

за участі:

представника позивача ОСОБА_4

представника виконавчого комітету Новороздіьської міської ради, як органу опіки та пілкування ОСОБА_5 .

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 подала до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Новороздільської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.В обґрунтування вимог щодо предмета спору покликається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком їхнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 20.01.2017 у справі № 447/1810/16 між сторонами розірвано шлюб.

Жодної допомоги, в т.ч. фінансової, відповідач на утримання дитини не передає, що підтверджується додатково довідкою про неотримання аліментів . Відповідач не займається навчанням і виховання хлопчика, не відвідує заклади освіти, де навчається дитина, батьківські збори і виховні заходи. Також, не цікавиться здоров`ям сина. Вказала, що відповідач є хронічним наркоманом, систематично тривалий час вживає наркотичні речовини, в нього присутній потяг до шкідливих речовин, він є стійким до цього, що додатково підтверджується посвідченням учасника програми замісної підтримуючої терапії №28. Отже, відповідач демонструє байдужість та небажання перейматися долею дитини, а тому просить позовні вимоги задоволити, та позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 31.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

На адресу суду 24.07.2023 надійшло клопотання від представника третьої особи про розгляд справи за його відсутності .

Ухвалою суду від 27.07.2023 витребувано у КНП «Новороздільська міська лікарня» відомості про перебування на обліку з приводу наркотичної залежності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На адресу суду надійшов лист з КНП «Новороздільська міська лікарня» від 19.09.2023 №520/01-13 згідно з яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку з приводу наркотичної залежності у лікаря нарколога з 19.11.2020 з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, знаходиться на державній програмі замісної підтримуючої терапії з 22.08.2022 по даний час. Також проходив стаціонарне лікування у КНП «Львівський обласний центр превенції та узалежнень» у вересні 2020 р.

На адресу суду 23.10.2023 надійшло клопотання від представника Новороздільської міської ради про розгляд справи у його відсутності.

Ухвалою від 24.10.2023 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті .

Відповідач у судові засідання не з`явилася, у належний спосіб повідомлялася про час та місце судового засідання, правом на подання відзиву не скористалася.

Також, судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №447/1642/23 відповідачки ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача та представник третьої сторони позовні вимоги підтримали та просили такі задовольнити, представник позивача ОСОБА_4 проти заочного рішення не заперечив.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

У силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів..

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.12.2012 народився ОСОБА_2 02.12.2012 батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.17)

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/1810/16-ц від 20.01.2017 розірвано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки про неотримання аліментів №671 від 06.04.2023 станом на 01.04.2023 за період з листопада 2020 року - березень 2023 року у боржника ОСОБА_3 наявна заборгованість по аліментах у сумі 15 440 грн.

Згідно з характеристикою від 06.03.2023 виданої Новороздільським ліцеєм імені Володимира Труша, про те що, ОСОБА_2 , навчається в школі з 1 класу, під час навчання зарекомендував себе працелюбним учнем, швидко запам`ятовує, підтримує дружні стосунки з однокласниками. Артемій веселий і врівноважений, мати учня постійно підтримує зв`язок зі школою, на відмінну від батька.

Відповідно до довідки виданої Новороздільської поліклінікою ОСОБА_1 протягом 5 років при зверненні до лікаря ЗПСМ дитиною ОСОБА_2 .ю 2012 рюню приходила виключно мати.

Відповідно до копії посвідчення учасника програми замісної пітримуючої терапії № 28 від 22.08.2022 виданої КНП «Новороздільська міська лікарня» Новороздільської міської ради Львівської області ОСОБА_8 , 15.10.1981 є учасником програми замісної пітримуючої терапії (а.с.12).

Відповідно до листа з КНП «Новороздільська міська лікарня» від 19.09.2023 №520/01-13 згідно з яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку з приводу наркотичної залежності у лікаря нарколога з 19.11.2020 з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, знаходиться на державній програмі замісної підтримуючої терапії з 22.08.2022 по даний час. Також проходив стаціонарне лікування у КНП «Львівський обласний центр превенції та узалежнень» у вересні 2020 р.

Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області №399 від 18.10.2023 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України (далі СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі Конвенція).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст.150 Сімейного кодексу України, та полягають, зокрема, в наступному: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інше.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 12 вищезгаданого Закону передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Як зазначено у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року із змінами і доповненнями від 19.12.2008р. - п. 15. позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. П. 16. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєннюнеюзагальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В контексті пункту 2 ст. 8 Конвенції про права дитини, ЄСПЛ наголосив, що в усіх випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне застосовувати в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст.18. Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з матір`ю.

Сторона позивача, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликається на те, що відповідач не цікавився своєю дитиною та його розвитком, не бере участі у його вихованні, не дає кошти на дитину. Такі дії відповідача свідчать про умисне ухилення від виконання ним своїх обов`язків по вихованню дитини. Також, аргументують свою позицію тим, що батько знаходиться на «Д» обліку у лікаря- нарколога та отримує медикаментозне лікування згідно з програмою замісної підтримуючої терапії з 22.02.2022.

Надаючи оцінку аргументам сторін, суд звертає увагу на те, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд констатує, що права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Відповідно до п. 15, 16, 18 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17).

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач, маючи реальну можливість виконувати свої батьківські обов`язки відносно неповнолітньої дитини, зокрема, цікавитися його життям та майбутнім, матеріально допомагати, дбати про культурний та духовний розвиток, спілкуватися, сприяти в отриманні дітьми освіти, свідомо ухиляється від виконання таких обов`язків, оскільки жодних об`єктивних перешкод для виконання ним батьківських обов`язків не існує; самоусунувся від виховання та утримання дитини не виявляє у відношенні до дитини батьківської турботи, що вказує на неналежне виконання відповідачем батьківських обов`язків та нехтування своїми батьківськими обов`язками, в розумінні встановлених законодавчих положень, разом з тим відповідач перебуває на «Д» обліку у лікаря- нарколога та отримує медикаментозне лікування згідно з програмою замісної підтримуючої терапії з 22.02.2022. Доказів протилежного відповідачем до суду подано не було.

За таких обставин, враховуючи доводи позивача та висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дитини, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлений можливості негативно впливати на психіку дитини до моменту зміни ним свого ставлення відносно ОСОБА_2 та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Водночас, суд роз`яснює відповідачу, що він, згідно з ст. 169 СК України, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, в порядку передбаченому законом.

На підставі статті 51 Конституції України, статей 155, 164-166 Сімейного кодексу України, статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Новороздільської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування імен сторін:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, як орган опіки та піклування , код ЄДРПОУ 04056210, місцезнаходження: вул. Грушевського,24, м. Новий Розділ, Стрийський район,Львівська область.

Повний текст рішення складено 22.01.2024.

Суддя Друзюк М. М.