Рішення № 116440476, 22.01.2024, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4154/23

Провадження № 2/444/209/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючиого судді Ясиновський Р. Б.,

за участі секретаря судового засідання Гнідець В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) площею 1,41 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території колишньої Новоскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області, а на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального - Жовківського) району Львівської області, право на який ОСОБА_3 мав на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 031259, виданого Новоскарявською сільською радою Жовківського району Львівської області 09.04.1997 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 343, після смерті якого ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину за законом, але юридично не оформила.

Позовні вимоги мотивує тим, що її дошлюбним прізвищем було ОСОБА_1 , її дідом є ОСОБА_3 , так як він є батьком її матері, ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 на підставі рішення Новоскварявської сільської ради від 11.08.1994 року № 24 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,45 га, а по уточнених даних 1,41 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Новоскарявської сільської ради, землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина за законом, оскільки заповіт від його імені не складався та не посвідчувався.

ОСОБА_2 , яка є дочкою ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом після смерті свого батька прийняла після його смерті спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майно, так як проживала і вела спільне господарство із батьком до дня його смерті, однак юридично не оформила такої.

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла їй, ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі і на право на земельну частку (пай), який нею фактично успадкований, але юридично не оформлений після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 зазначає, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,41 га умовних кадастрових гектарів, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка, після смерті якого ОСОБА_2 фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину, вона не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлого ОСОБА_3 , оскільки він втратив цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

Вважає, що її право на земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 22.01.2024 року о 10 год. 00 хв.

Витребувано з Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи № 726/2007, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також копію спадкової справи, а у разі відсутності реєстрації такої, інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо реєстрації спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

Представник третьої особи, Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Проти задоволення позову не заперечила.

Крім того на виконання вимог ухвали суду із Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 726/2007, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформаційна довідка зі Спадкового реєстру про відсутність зареєстрованої спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач фактично не заперечує проти позовних вимог, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Нова Скварява, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 20.11.2000 року.

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане Новоскарявською сільською радою Львівської області 02.06.1984 року, вбачається, що своє дошлюбне прізвище ОСОБА_1 змінила на ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу 02.06.1984 року із ОСОБА_8 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 02.06.1984 року було зроблено запис за № 7. Тобто суд констатує, що дошлюбним прізвищем позивача було ОСОБА_1 .

Викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 10.04.1963 року Новоскварявською сільською радою, стверджується, що батьком позивача є ОСОБА_9 , матір`ю - ОСОБА_2 .

Дошлюбним прізвищем ОСОБА_2 було ОСОБА_2 , яке вона змінила внаслідок одруження 24.09.1960 року із ОСОБА_9 , про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження було зроблено відповідний запис за № 24, що підтверджується викладеним у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_4 , яке видане 24.09.1960 року.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком є ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_11 .

Тобто суд констатує, що ОСОБА_3 є дідом ОСОБА_1 , так як він є батьком матері позивача, ОСОБА_2 .

З сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 031259, який виданий Новоскварявською сільською радою 09.04.1997 року та зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 343, вбачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення Новоскварявської сільської ради від 11.08.1994 року № 24 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,45 га, а по уточнених даних 1,41 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Новоскарявської сільської ради, землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 02.06.1997 року було складено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане повторно Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26.11.2021 року.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003 року, що набрав чинності 01.01.2004, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України, то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після його смерті необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

З довідки № 583, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 26.10.2023 року, вбачається, що заповіт від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, в Жовківській міській раді Львівського району Львівської області не посвідчувався. Не посвідчувався заповіт і нотаріусом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Так як заповіт від імені ОСОБА_3 не складався і не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається по закону.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Нормою ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Так як ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , а тому враховуючи норму ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, вона є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Викладеним у довідці № 389, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 26.10.2023 року, стверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 .

З довідки № 387, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 26.10.2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, проживала разом із батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

А тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом після смерті свого батька, ОСОБА_3 , прийняла після його смерті спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майно, так як проживала і вела спільне господарство із батьком до дня його смерті.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу, ОСОБА_2 не відмовлялася від прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі і на право на середню земельну частку (пай), яке належало йому на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку).

ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину за законом після смерті свого батька, ОСОБА_3 , однак юридично не оформила такої.

Суд враховує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не реєструвалася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, яка надана на вимогу суду із Жовківської державної нотаріальної контори.

Із заповіту, який посвідчений 22.03.2007 року ОСОБА_12 , секретарем Новоскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 16, вбачається, що ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 , тобто позивачу у справі.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане Новоскарявською сільською радою Жовківського району Львівської області 03.04.2007 року.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина в тому числі і на право на земельну частку (пай), який нею фактично успадкований, але юридично не оформлений після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Суд враховує, що ОСОБА_13 ще у 2007 році звернулася в Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою щодо видачі їй свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внаслідок її звернення у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області було зареєстровано спадкову справу № 726/2007.

26.06.2008 року Жовківською державною нотаріальною конторою Головного територіального управління юстиції у Львівській області Добрусь Галині Степанівні вже видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з права на земельну частку (пай) площею 1,66 га, що перебуває у власності СГ «Скварява», Жовківського району Львівської області і належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого Жовківською райдержадміністрацією 14.08.2007 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 30.08.2007 року за № 3593 та грошового вкладу з відповідними процентами та компенсаційними виплатами, що знаходяться в філії Жовківського відділення № 6325/06 Ощадного банку України на рахунку № НОМЕР_9, що належав померлій на підставі ощадної книжки, виданої вищезгаданою філією.

Дане свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 2140, що підтверджується копією такого.

Однак Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 723/01-16 від 12 жовтня 2023 року фактично відмовила позивачу ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), площею 1,41 га, що розташований на території Новоскварявської сільської ради Львівського району Львівської області та належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину фактично прийняла, але юридично не оформила, так як нею не було подано в нотаріальну контору оригіналу правовстановлюючого документа нового взірця на вищезгаданий земельний пай та роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Як стверджує позивач, сертифікат нового зразка на земельну частку (пай) у неї відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Викладеним у довідці № 388, яка видана 26.10.2023 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 .

З довідки № 386, яка видана 26.10.2023 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживала разом із матір`ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

Факт реєстрації позивача ще з 18.01.1985 року за даною адресою підтверджується інформацією із Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/008618497 від 24.10.2023 року.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Тобто суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , оскільки була зареєстрована та постійно проживала з нею на день її смерті, не відмовилася у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку, прийняли таку внаслідок спільного проживання із ОСОБА_2 чи внаслідок звернення до нотаріуса із заявою про прийняття такої в шестимісячний строк після її смерті з матеріалів справи не вбачається, судом під час розгляду справи не встановлено.

Суд враховує, що чоловік ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , який є батьком позивача, помер ще до її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане Новоскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області 17.02.2003 року.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

ОСОБА_3 ще за життя необхідно було обміняти сертифікат на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801, однак він цього не зробив, а в подальшому після його смерті ОСОБА_2 , хоч і спадщину фактично прийняла, але юридично не оформила.

Згідно з ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини сертифікат на середню земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_3 нового зразка, оскільки він помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину за законом після смерті свого батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що позивач прийняла після смерті ОСОБА_2 спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті, була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Позивач єдиний спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Осіб, які б мали право на обов`язкову частку і прийняли таку, немає.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,41 га умовних кадастрових гектарів, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка, після смерті якого ОСОБА_2 фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину, не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлого ОСОБА_3 , оскільки він втратив цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

Водночас право ОСОБА_3 на дану земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 031259, який виданий Новоскарявською сільською радою Жовківського району Львівської області 09.04.1997 року та зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 343.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до висновку, що право позивача на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,41 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території колишньої Новоскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області, а на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального - Жовківського) району Львівської області, право на який ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 031259, виданого Новоскарявською сільською радою Жовківського району Львівської області 09.04.1997 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 343, після смерті якого ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину за законом, але юридично не оформила.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 22.01.2024.

Суддя Ясиновський Р. Б.