Рішення № 116440465, 22.01.2024, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1337/23

Провадження №2/443/41/24

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

22 січня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрація Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрація Львівської міської ради, у якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , від якого у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 04.10.2012 шлюб між сторонами розірвано. Відповідач після розлучення не цікавиться життям та розвитком доньки, жодного разу її не відвідав. ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, матеріально не забезпечує життєві необхідності розвитку дитини. З 2012 року не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання дитиною освіти. Відповідач неодноразово суджений за вчинення кримінальних злочинів. ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав, однак на виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 31.07.2023 подано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог статті СК України.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивачки подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.37), заяву про долучення до справи висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , розгляд підготовчого засідання за його відсутності, незаперечення проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті (а.с.48), клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про шлюб (а.с.59), заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.61).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження та зобов`язано орган опіки та піклування подати до суду письмовий висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.22-23).

Ухвалами підготовчого засідання від 29.08.2023, 26.10.2023 відкладено підготовче засідання (а.с.31, 38).

Ухвалою підготовчого засідання від 21.11.2023 закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.54).

Ухвалою судового засідання від 19.12.2023 відкладено розгляд справи (а.с.62).

Ухвалою судового засідання від 22.01.2024 постановлено проводити заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.69).

Також, судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №447/1337/23 відповідача ОСОБА_2 (а.с.35, 67).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивачки посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження від 27.08.2009 (а.с.7).

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 04.10.2012 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.05.2007 у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис 1109, розірвано (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 13.02.2014 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 13.02.2014 у Залізничному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №38. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 » (а.с.60).

Як вбачається з характеристики на ученицю 9-А ОСОБА_3 , вона навчається у ліцеї «Європейський» Львівської міської ради з першого класу. Вихованням дитини займається мати, яка бере активну участь у батьківському комітеті класу, постійно цікавиться досягненнями своєї дитини у класного керівника та вчителів-предметників. Батько дитини не приймає участі у вихованні та житті дитини, не відвідує школу. Дитина не знає, де знаходиться її батько, і не пригадує, коли вона востаннє його бачила та спілкувалася з ним (а.с.9).

Актом обстеження квартири АДРЕСА_1 від 11.07.2023 встановлено, що батько неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_2 не навідується до дитини та не проживає разом з нею, про що стверджують сусіди (а.с.10).

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 при проходженні профілактичного медичного огляду або зверненні за медичною допомогою до сімейного лікаря дитина ОСОБА_3 завжди була в супроводі матері ОСОБА_1 (а.с.11).

Довідкою Інституту вертебрології та реабілітації від 18.07.2023 встанволено, що ОСОБА_1 працює в Львівській філія ТОВ «Інститут вертебрології і реабілітації» з 19.11.2019 та на даний момент займає посаду молодша медична сестра. Дохід за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 склав 44 357,17 грн (а.с.12).

Вироком Галицького районного суду м.Львова від 31.03.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбуття призначеного покарання із випробуванням та визначено 2 роки іспитового строку (а.с.13-14).

Згідно з висновком Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування від 20.10.2023 орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45-46, 49-50).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення батька неповнолітньої дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі - СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі - Конвенція).

Так, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Приписами частин 1, 2 статті 12 Закону №2402-III визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Закону №2402-III батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, обставина проживання батька (матері) дитини окремо від неї не звільняє батька (матір) від обов`язку брати участь у вихованні цієї дитини.

За змістом приписів частин 1, 4 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норму статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до якої Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Узагальнені обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час дитина проживає з матір`ю та знаходяться на її утриманні.

Позивачка, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликається на ухилення батьком дитини від виконання своїх обов`язків по їх вихованню, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Надаючи оцінку аргументам сторони позивачки, суд зауважує, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд підкреслює, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою як для батька (матері), так і для дитини серйозні правові наслідки, однак, водночас, зауважує, що за певних обставин це є єдиним способом забезпечення якнайкращих інтересів дітей.

Так, наявні у справі докази переконливо свідчать про те, що відповідач тривалий час взагалі не займається вихованням неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не піклується про неї та її розвиток, не спілкується з нею, не цікавиться її здоров`ям, життям та навчанням. Матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б вказували на наявність у відповідача труднощів чи перешкод, що унеможливлюють виконання ним обов`язку по вихованню дітей, тобто наявність об`єктивних причин, які не залежали від його волі та пояснюють таку поведінку відповідача.

Таким чином, з огляду на викладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що відсутність будь-яких дій зі сторони відповідача ОСОБА_2 стосовно своєї неповнолітньої дочки щодо її виховання, є свідомою, а відтак умисною та винною поведінкою. Така поведінка відповідача свідчить про нехтування своїми обов`язками щодо виховання дитини, тому дає підстави стверджувати, що він усвідомлено ухиляється від виконання цих обов`язків.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

На підставі статті 51 Конституції України, статей 155, 164-166 Сімейного кодексу України, статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрація Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 22 січня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів