Ухвала суду № 116437550, 22.01.2024, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/186/24

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Фанда О.А., розглянувши заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про забезпечення позову першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Агрономічної сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення Агрономічної сільської ради, скасування державної реєстрації прав та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

18 січня 2023 року Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, звернувся до суду з вказаним позовом.

Одночасно позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони вчиняти певні дії.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що підставою для звернення до суду з вказаним позовом є встановлення факту незаконного оформлення права приватної власності на земельну ділянку, що розташована на території Вінницького району Вінницької області.

Згідно державного акта на право постійного користування землею від 05.04.1996 серії І-ВН № 001263 Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції Української академії аграрних наук надано у постійне користування 1229,6 га землі на території Агрономічної сільської ради.

Рішенням 20 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.01.2022 № 1643 громадянину ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:005:0378 площею 0,06 га для індивідуального садівництва с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

Зазначена земельна ділянка 14.09.2021 зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

17.02.2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на землю за ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:005:0378 площею 0,06 га перебуває у праві приватної власності ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 84,116,122,142,149,150 Земельного кодексу України, ст.ст.4,5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Агрономічна сільська рада була не вправі прймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою, оскільки вказані повноваження належать Держгеокадастру.

Посилаючись на те, що власник спірної земельної ділянки може перепродати її, оскільки земельна ділянка була продана вже декілька разів, вчинити дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, що може ускладнити повернення землі та призведе до неможливості ефективного захисту інтересів держави, позивач просив накласти арешт на спірну земельну ділянку, заборонити вчиняти дії спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки, заборонити відповідним органам вчиняти дії щодо реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. 153 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачам вчиняти дії направлені на відчуження земельної ділянки, а також дії спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки.

При цьому забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди власнику майна, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження, поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:0378 площею 0,06 га, що розташована на території Агрономічної сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області в с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним кадастровим реєстраторам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в томучислі вноситизміни вДержавний земельнийкадастр, спрямовані навідчуження,об`єднання,поділ щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:0378 площею 0,06 га, що розташована на території Агрономічної сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області в с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область.

В іншій частині заяви відмовити.

У зв`язкузабезпеченням позовузустрічне забезпечення по справі не застосовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Фанда